Аналіз функціонального призначення різних форм інтертекстуальності в різножанрових публіцистичних текстах Надії Світличної та Соломії Павличко в контексті порушення ними питання щодо становища українського жіноцтва. Розгляд факторів ліризму тексту.
При низкой оригинальности работы "Інтертекстуальні виміри фемінного дискурсу публіцистики Надії Світличної й Соломії Павличко", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розглянуто побутування й функціональне призначення різних форм інтертекстуальності в різножанрових публіцистичних текстах Надії Світличної та Соломії Павличко в контексті порушення ними питання щодо становища українського жіноцтва в 70-х рр. і 90-х рр. На думку вітчизняних і зарубіжних дослідників, більшість ЗМІ зашорені матрицями та шаблонами, а тому не готові подивитися на світ ширше, допомогти побачити жінку й чоловіка в розвитку їхньої культурної, соціальної, особистісної актуалізації. Зрівняння в правах з чоловіками нічого хорошого жінкам не принесло: в органах влади вони представлені в меншості, на керівних посадах знову ж таки переважає сильна стать, а от довбання асфальту, доїння корів, працевлаштування на цементному заводі, куди залучають «громадянок» і «товаришок», - навряд чи це те, про що мріє жінка. Як бачимо, перша частина промови Надії Світличної стосується українського радянського жіноцтва взагалі, а тому в ній переважають побутові деталі, узагальнюючі факти, порівняння становища жінки й чоловіка, апеляція до загальновідомих подій і явищ, тонкий натяк-алюзія на статтю КК УРСР щодо «дармоїдства» й примусовості праці, що посилює соціально-політичні нотки в тексті, однак зрозуміло, що найголовніше - попереду. Надія Світлична переконана, що тільки завдяки витривалості, любові, стійкості, самозреченню, підтримці своїх дружин і Валентин Мороз, і Михайло Осадчий, і Микола Руденко, й Ігор Калинець, і Левко Лукяненко, і багато інших зуміли вистояти й вижити.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
