Відношення тексту до дискурсу. Поняття інтертекстуальності як продуктивності інтертексту в динаміці. Прояви її актуалізації в кібер-просторі. Дуалістичне розуміння й тлумачення природи тексту. Реалізація категорії діалогічності через Інтернет-середовище.
При низкой оригинальности работы "Інтертекстуальність інтернет-текстів як категорія текстуальної відкритості та діалогічності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Подібне тлумачення пояснює протиставлення дискурсу як процесу й тексту як продукту мовлення або ж тексту як віртуальної абстрактної сутності й дискурсу як актуалізації цієї сутності. На відміну від речення, для тексту не існує ніяких зовнішніх схем, що могли б заповнюватися лексично, тому текст не може розглядатися як суто структурна одиниця. Текст - це висловлювання, проекція в рамки сталої, віддаленої в часі або просторі комунікації, тобто він є висловлюванням, у якому його комунікативна актуальність має вже не стільки наявний, скільки потенційний характер: актуальність висловлювання в тексті відходить на план його інтенціональної структури. Розглядаючи дискурс як форму вербальної взаємодії, що залучає таких користувачів мови, як мовець і реципієнт, учений підкреслює, що текст є швидше продуктом вербальних актів, ніж формою взаємодії, однак, незважаючи на це, тексти також мають своїх «користувачів», а саме: автора й читача [204, с. Таким чином, незважаючи на істотні відмінності між дискурсом і текстом, між ними існує деяка схожість, достатня для того, щоб, як вважає Т. ван Дейк, включити в поняття «дискурс» текст як абстрактний теоретичний конструкт, що реалізується в дискурсі так само, як пропозиція актуалізується в висловлюванні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
