З’ясування епістемологічного аспекту категорії "наукова школа". Визначення ролі учених у становленні як концепцій історії історичної науки взагалі. Спроба постмодерністської історичної науки розширити горизонти теоретичного моделювання в історіографії.
При низкой оригинальности работы "Інтерпретація категорії "наукова історична школа" у сучасній історіографії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Для визначення ролі видатних учених у становленні як окремих концепцій історії, так і історичної науки взагалі важливим методологічним компонентом є зясування епістемологічного аспекту категорії “наукова школа”, що не є чітко окресленою в історіографії та досить часто містить різний дослідницький контекст і змістовне навантаження. Зокрема, у німецькій історіографії традиційно виділяються: “історична школа права”, “школа Л. Часто навіть ведеться мова про “школу” практично будь-якого, більш-менш видатного дослідника української історії. Специфікою українознавчих досліджень можна вважати збереження властивої для радянської доби інтерпретації категорії “історична школа” на основі визначення ідейно-політичних критеріїв (“державницька”, “народницька”, “буржуазна” школи) і теоретико-методологічних принципів (“романтична”, “позитивістська”, “марксистська” школи). Косарева, Г Селє) стосовно історіографії, виразно виявили слабкості й одномірність подібного методологічного підходу Як приклад, можна навести узагальнення одного з адептів “історіографічної психоаналітики”, згідно з яким, “специфічна нервова система, виняткова цілеспрямованість, фантастична працездатність - ключові риси промоторів вітчизняного історіографічного процесу” і що саме ці фактори “особистісно-психологічного плану суттєво вплинули на форми й методи колективної співпраці істориків та (в кінцевому підсумку) на появу й результативність наукових шкіл” [7, 13].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
