Інтернет-видання України - Автореферат

Іванов приділив багато уваги питанню правового врегулювання мас-медійної діяльності в Інтернеті, О. Інтернет як засіб інтеграції всіх ЗМІ розглядав А. Спробу комплексного дослідження вітчизняного медіасектору в Інтернеті здійснила І. Дослідження проводилось згідно з науково-дослідною темою кафедри радіомовлення і телебачення ЛНУ імені Івана Франка «Електронні засоби масової інформації в контексті формування національного інформаційного простору» (№ держреєстрації 01054004949), а також згідно з науково-дослідною темою «Становлення мережевих ЗМІ в Україні: законодавчі і професійно-технологічні аспекти (в рамках розробки навчального курсу “Інтернет-журналістика”)» (№ держреєстрації 0107U0002059), що нею з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. займався Інститут екології масової інформації того ж університету. Предмет дослідження - історія появи, становлення і розвитку, минулий і сучасний стани того сегменту медіаринку в Інтернеті, що складається з українських Інтернет-видань.У першому розділі «Феномен інформаційного простору Інтернету» йдеться про глобальні перетворення, що відбулись у медіасфері та журналістиці впродовж останніх десятиліть. Розвиток засобів масової інформації гіпотетично повязаний також із прагненням людини до реалізації архетипного ідеалу всевідання, при цьому Інтернет виступає прообразом інтегрованого медіуму (Б. У підрозділі 1.2 «Основні напрямки журналістикознавчих досліджень, повязаних із Інтернетом» увага сконцентрована на тому, як запровадження Інтернету відбилось на системі ЗМІ та професії журналіста. У пункті 1.2.1 «Інтернет як фактор структурних змін у системі масмедіа» йдеться, головним чином, про трансформацію медіавзаємодій. У пункті 1.2.2 «Вплив Інтернету на журналістську професію» йдеться про те, що Інтернет став робочим інструментом, джерелом інформації та полем діяльності журналіста.Основним, але не єдиним критерієм ідентифікації веб-ресурсу як Інтернет-ЗМІ, що належить до системи масмедіа поруч із газетами, журналами, радіоканалами та телеканалами, є наявність професійно підготовлених медіаповідомлень. В цьому випадку доречно застосовувати метод комплексного оцінювання, який дозволяє поділити веб-ресурси Інтернету на три групи: 1) Інтернет-ЗМІ (відповідають майже всім критеріям), 2) веб-сайти більш або менш наближені до Інтернет-ЗМІ (відповідають більшості з критеріїв), 3) не Інтернет-ЗМІ (відповідають меншій частині критеріїв). Неминучу наявність середньої групи обумовлює специфіка інформаційного простору Інтернету, який, зокрема, дає широкі можливості для розвитку аматорського журналізму. В українському журналістикознавстві поняття «Інтернет-видання» є дещо вужчим за поняття «Інтернет-ЗМІ», воно стосується тих веб-ресурсів, які нагадують пресу. Як і у випадку з ідентифікацією Інтернет-ЗМІ, застосування цього методу виявляє середній прошарок веб-ресурсів, визначити належність яких до вітчизняних Інтернет-ЗМІ дещо проблематично.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Висновках узагальнено результати дослідження відповідно до поставлених мети і завдань.

Основним, але не єдиним критерієм ідентифікації веб-ресурсу як Інтернет-ЗМІ, що належить до системи масмедіа поруч із газетами, журналами, радіоканалами та телеканалами, є наявність професійно підготовлених медіаповідомлень. Існують також інші - другорядні - критерії (як мінімум девять), кожен із яких, з одного боку, не може бути відкинутий, а з іншого - не відіграє надто принципової ролі. В цьому випадку доречно застосовувати метод комплексного оцінювання, який дозволяє поділити веб-ресурси Інтернету на три групи: 1) Інтернет-ЗМІ (відповідають майже всім критеріям), 2) веб-сайти більш або менш наближені до Інтернет-ЗМІ (відповідають більшості з критеріїв), 3) не Інтернет-ЗМІ (відповідають меншій частині критеріїв).

Неминучу наявність середньої групи обумовлює специфіка інформаційного простору Інтернету, який, зокрема, дає широкі можливості для розвитку аматорського журналізму.

Інтернет-видання є окремим різновидом електронного видання зі специфічними характеристиками. В українському журналістикознавстві поняття «Інтернет-видання» є дещо вужчим за поняття «Інтернет-ЗМІ», воно стосується тих веб-ресурсів, які нагадують пресу.

Інтернет-ЗМІ зручно класифікувати за ознакою переважання того чи іншого формату подачі інформації. Це дозволяє виділити чотири групи: 1) Інтернет-ЗМІ з переважанням текстових матеріалів (власне Інтернет-видання);

2) Інтернет-ЗМІ, що містять матеріали, розраховані насамперед на слухове сприйняття;

3) Інтернет-ЗМІ, що слугують, в першу чергу, для перегляду відео і телепрограм;

4) Інтернет-ЗМІ зі змішаним контентом (із яскраво вираженою мультимедійністю).

Першу групу становлять Інтернет-ресурси, які не слід плутати з такими електронними виданнями, що хоч і розміщені в Мережі, та можуть існувати поза нею на електронних носіях інформації, що знімаються (інший різновид електронного видання, не сайти).

Метод комплексного оцінювання також допомагає окреслити коло тих Інтернет-видань, які належать до системи масмедіа України. При цьому можуть застосовуватись такі критерії: мова Інтернет-видання, тематика, географічне розташування редакції та ін. Як і у випадку з ідентифікацією Інтернет-ЗМІ, застосування цього методу виявляє середній прошарок веб-ресурсів, визначити належність яких до вітчизняних Інтернет-ЗМІ дещо проблематично. Це свідчить не про неефективність методу, а про специфіку інформаційного простору Інтернету, що сприяє розмиттю обрисів звичних понять. В силу останньої обставини, результат з поправкою на приблизність у деяких випадках є кращим результатом, якого взагалі можна досягти.

На час дослідження коло Інтернет-видань України складалось із не менше, як 1 тисячі веб-ресурсів, що говорить про існування окремої галузі, співмірної з числом друкованих видань України. Приблизно дві третини цих веб-ресурсів мають доменні імена в межах домену країни UA, а одна третина - поза цим доменом.

Історія зародження вітчизняного медіасектору логічно витікає з історії закордонних Інтернет-ЗМІ, насамперед, американських, які були першими.

В Україні медіаповідомлення за допомогою Інтернету передавались вже на початку 1990-х рр. Із 1994 р. в Україні випускалась електронна газета «ELVISTI.info», але вона розповсюджувалась в Інтернеті лише у вигляді Usenet-конференцій.

Заснування вітчизняного сегменту медіаринку в Мережі фактично відбулось у другій половині 1990-х рр., коли зявились перші сайти з журналістськими матеріалами.

У 1995 р. в Україні нараховувалось всього близько сотні веб-сайтів, жоден із яких не мав прямого стосунку до журналістики. Цього року був заснований сайт odessit.com, на окремій сторінці якого сьогодні можна побачити матеріали першого номеру ілюстрованого щомісячного журналу «Одесса» за 1996 р.; на ньому також опубліковані одеські новини за 1998 р.

Переломним слід вважати 1997 р., коли були засновані відразу кілька веб-сайтів відомих традиційних ЗМІ - журналу «CHIP» (не пізніше січня), київського «Гала радіо» (не пізніше січня), центральних газет «Дзеркало тижня» (лютий), «День» (лютий) та львівської газети «Поступ» (лютий).

У 1998 р. зявилось перше в Україні винятково онлайнове видання - «Електронні вісті» (elvisti.com), засноване фірмою-провайдером «ЕЛВІСТІ» 2 жовтня. Цього ж року, в січні, цією ж фірмою був започаткований веб-сервер Української преси, на якому була представлена інформація про 14 газет і журналів. Також у 1998 р. до піонерів галузі долучились сайти ТК «1 1» (січень), телекомпанії «TONIS» (травень), дніпропетровської радіостанції «Mix» (липень), Черкаської телекомпанії «Альт» (жовтень), дніпропетровського ТК «11-й канал» (листопад), хмельницької газети «Проскурів» (листопад), газети «Сьогодні» (не пізніше грудня), інформагентства «Інтерфакс-Україна» (не пізніше грудня), Першого національного телеканалу (не пізніше грудня).

У 1999 р. вже згадана фірма «ЕЛВІСТІ» на своєму сайті visti.net створила проект «ПРОЕКО» - веб-версію науково-популярного журналу «Натураліст». Виникли сайти газети «Факти і коментарі» (не пізніше жовтня), радіостанції «Люкс FM» (березень), харківської телекомпанії «Приват TV» (не пізніше жовтня), винятково онлайнове видання «UATODAY» (не пізніше червня) та львівський портал «INTERNETRI» (квітень). Також із 1999 р. працює «Автомобільний портал», який публікує матеріали журналів «Автоцентр», «Автобазар», «Коммерческие автомобили», «Звук и тюнинг».

У 2000 р. створено інформаційний портал «Кореспондент» (травень), що належить редакції однойменного журналу. Приблизно в цей же час виникає Інтернет-радіо, тобто таке, що працює винятково в Мережі; одне з перших - київське «Pilmans RADIO» (не пізніше серпня). В Інтернет виходить газета «Кіевскій Телеграфъ» (не пізніше вересня), зявляються винятково онлайнове видання «Українська правда» (квітень) і сайт ТК «Магнолія-ТБ» (грудень).

У 2001 р. були засновані онлайнове видання «FORUM» (лютий), сайти запорізького «TINET::R@DIO» (не пізніше травня), ТК «СТБ» (грудень) та багато інших Інтернет-ЗМІ. 23 жовтня цього ж року газеті «Бізнес» київського видавництва «Бліц-Інформ» делегована перша в Україні Інтернет-адреса типу firma.ua - business.ua.

В історії становлення та розвитку вітчизняного медіасектору в Інтернеті можна виділити три періоди: 1-й період - друга половина 1990-х рр. (створення окремих веб-сторінок, що представляли продукцію традиційних масмедіа; заснування цілих веб-сайтів редакціями традиційних ЗМІ; поява перших винятково мережевих видань; загальна кількість Інтернет-ЗМІ ще незначна, їх аудиторія обмежена, веб-дизайн примітивний; переваги інформаційного простору Мережі застосовуються досить слабко);

2-й період - перша половина 2000-х рр. (вибухоподібне зростання кількості Інтернет-видань, захоплення складним дизайном; час ентузіазму й помилок, віри у те, що Інтернет здатен суттєво відтіснити традиційні масмедіа; зростання обсягів Інтернет-реклами та інвестицій у веб-проекти; початок розквіту блогосфери; поява Інтернет-радіо);

3-й період - друга половина 2000-х рр. (успішне використання накопиченого досвіду; мода на простий веб-дизайн поруч із технічним удосконаленням веб-сайтів і розширенням спектру інформаційних сервісів; усвідомлення переваг інформаційного простору Інтернету, бурхливий розвиток застосування мультимедіа, гіпертекстуальності та інтерактивного спілкування з аудиторією; посилення конвергенції медіапродукту різних ЗМІ в Мережі; поява підкреслено мультимедійних проектів і таких, що представляють універсальну журналістику).

Період кінця 1980-х рр. - першої половини 1990-х рр. слід вважати нульовим, оскільки випадки передачі медіаінформації в Інтернеті на той час носили поодинокий і примітивний характер.

До особливостей розвитку Інтернет-видань України слід віднести те, що вони виникли на кілька років пізніше, ніж на Заході, але в цілому завжди йшли за загальносвітовими тенденціями. Протягом усього часу існування вітчизняних Інтернет-ЗМІ характер представленої ними журналістської роботи змінювався таким чином: переваги інформаційного простору Мережі - гіпертекстуальність, інтерактивність та мультимедійність - спочатку застосовувались недостатньо, у першій половині 2000-х рр. - дедалі ширше й різноманітніше, у другій половині 2000-х рр. вони знаходять вираження у певних встановлених прийомах роботи з інформацією, сформованих на основі накопиченого досвіду (кожна публікація має заголовки та вказівки на джерела, оформлені у вигляді гіперпосилань і супроводжується коментарями; текстові матеріали подаються поруч із аудіо- та відеоматеріалами; меті анонсування свіжих повідомлень слугують слайд-шоу; Інтернет-видання, зазвичай, мають модулі форумів та опитувань; не рідкістю є блоги журналістів поруч із блогами користувачів).

Останнім часом в Інтернеті розвивається універсальна журналістика. Є підстави стверджувати, що в найближчі роки українські Інтернет-ЗМІ дедалі частіше слугуватимуть майданчиками взаємодії різних видів масмедіа і конвергенції їх медіапродукту.

У всьому цьому вітчизняні Інтернет-видання схожі на Інтернет-ЗМІ багатьох інших країн, але можна говорити і про те, що їх відрізняє: вплив російського Інтернету, а на ранніх етапах - вплив української діаспори, своєрідний стиль у висвітленні подій тощо.

У фахових виданнях: 1. Чабаненко М. В. Роль семіотичних досліджень інтернетного медіадискурсу в справі розвитку медіаграмотності / М. В. Чабаненко // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку : Зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. Відп. ред. : С. М. Квіт, Т. Г. Бондаренко. - Черкаси, 2007. - С. 69-72.

2. Чабаненко М. В. У пошуках методології семіотичного дослідження новинного Інтернет-дискурсу / М. В. Чабаненко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». - Том 20 (59). - 2007. - №4. - С. 62-67.

3. Чабаненко М. В. До питання якості вітчизняних Інтернет-видань / М. В. Чабаненко // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал / Симферополь : Изд-во Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского, 2007. №101. - С. 185-188.

4. Чабаненко М. В. До питання історії та особливостей розвитку вітчизняних журналістських Інтернет-видань / М. В. Чабаненко // Теле- та радіожурналістика : Зб. наук. пр. / Львівський нац. ун-т імені Івана Франка, 2009. - Вип. 8. - С. 98-10.

5. Чабаненко М. В. Запорізькі Інтернет-ЗМІ в контексті розвитку онлайнової журналістики / М. В. Чабаненко // Соціальні комунікації сучасного світу : науково-теоретичний збірник / Гол. ред. О. М. Холод. - 2009. - С. 156-158.

В інших наукових виданнях: 6. Чабаненко М. В. Українські ЗМІ в мережі Інтернет: історія появи та особливості розвитку / М. В. Чабаненко // Дні науки - 2008 : Збірник тез доповідей: у 3 т. / Класичний приватний університет, 23-24 жовтня 2008 ; ред. кол. В. М. Огаренко та ін. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 155-156.

7. Чабаненко М. В. Особливості та загальні тенденції становлення і розвитку мережевих ЗМІ / М. В. Чабаненко // Вісник Київського міжнародного університету (журналістика, медіалінгвістика, кінотелемистецтво) : Зб. наук. ст. / К. : КИМУ, 2008. - Вип. 7. - С. 193-200.

8. Чабаненко М. В. Інтерактивні форми спілкування з аудиторією на сайтах популярних українських Інтернет-видань / М. В. Чабаненко // Соціальні комунікації в стратегіях формування суспільства знань [Текст]. У 2 ч. Ч.1 : матеріали міжнар. наук. конф., Харків, 26-27 лют. 2009 р. / [ред. кол. В.М. Шейко та ін.]. - Х. : ХДАК, 2009. - С. 178-180.

9. Чабаненко М. В. Різновиди гіпертекстових звязків на сайті харківського мережевого видання «МЕДІАПОРТ» / М. В. Чабаненко // Журналістика, філологія та медіаосвіта : Збірник доповідей: у 2 т. - Полтава : Освіта, 2009. - С. 395-399.

10. Чабаненко М. В. Авторські проекти Тетяни Рамус як приклад універсальної журналістики / М. В. Чабаненко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. - Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. - Вип. 25. - С. 108-112.

Размещено на .ru