Інтернет-технології бібліотечного сервісу в Україні: становлення і розвиток (1990-ті рр. - початок ХХІ ст.) - Автореферат

Бібліотеки, як одні з основних субєктів на ринку інформації, звісно, не можуть стояти та й не стоять осторонь процесів віртуалізації інформаційного життя. Бібліотеки економічно розвинених країн почали використовувати Інтернет-технології досить давно. Бібліотекам не вистачає теоретичного базису для розвитку цього прогресивного напрямку бібліотечного сервісу. Наявні прогалини у дослідженні існуючих проектів БІС, ролі й місця, які займають проекти бібліотечно-інформаційних установ в українському сегменті мережі Інтернет (УСМІ). Десятиліття тому, коли кількість бібліотек, підключених до Інтернету, рахувалася на одиниці, була певна кількість праць оглядового характеру, які охоплювали бібліотеки всіх систем і відомств та всіх регіонів України.Осмислення ролі і місця академічної бібліотеки у глобальному інформаційному просторі вимагало роботи з постановами та розпорядженнями Президії НАН України та рішень бюро відділень НАН України. Окремо слід згадати два перші довідково-інформаційних джерела, в яких подається інформація щодо наявності або відсутності у підзвітних бібліотек можливостей доступу до мережі Інтернет: "Бібліотеки Національної академії наук України" та "Бібліотеки вищих навчальних закладів України", опубліковані, відповідно, у 1996 та 1998 рр. бібліотеками - методичними центрами. Але бібліотекар, який має певний досвід надання сервісу, адаптується до подальшої діяльності, в основному, шляхом сильної дискретизації сервісних відносин, він робить висновки “за аналогією”, тобто створює “модель пересічного користувача”. У третьому розділі “Динаміка освоєння мережі Інтернет бібліотеками України” розглянуто загальні передумови освоєння Інтернет-простору бібліотеками України, досліджено деталізовані показники динаміки підключення вітчизняних бібліотек до Інтернету та створення ними веб-проектів (веб-сайтів та веб-сторінок). У пятому розділі “Статистика використання Інтернет-технологій в бібліотеках України” подано статистичні показники щодо підключення бібліотек України до Інтернету, використання технологій електронної пошти та Всесвітнього павутиння (Оскільки часто, говорячи про Інтернет, мають на увазі саме Всесвітнє павутиння, щоб уникнути плутанини, зазначимо, що тут і далі ми говоримо про Всесвітнє павутиння як про одну з технологій (одну зі служб) Інтернета, поряд з технологіями електронної пошти, файлообмінних мереж, обміну миттєвими повідомленнями тощо).Інтернетизація українських бібліотек вже має свою історію: за останні 13 років впровадити Інтернет-технології у практику своєї роботи встигли кілька сот вітчизняних бібліотек (близько 1% від загальної кількості), серед яких є бібліотеки різного відомчого підпорядкування з усіх регіонів України. В той же час БІС не розглядається поки бібліотеками як окремий вид бібліотечного сервісу, а в деяких випадках - і як бібліотечний сервіс взагалі. Перетворення бібліотек на потужні інформаційні центри потребує проведення цілеспрямованої бібліотечної політики, зокрема, виділення цільових коштів на впровадження новітніх технологій, включення показників надання бібліотечних послуг засобами Інтернету до форм державної звітності, рекомендацій бібліотекам щодо створення окремих підрозділів, які б відповідали за надання бібліотеками послуг через Інтернет/Екстранет/Інтранет-мережі. Отже, потребує розроблення “концепція віртуалізації бібліотечних послуг”, яка б містила в собі чіткі стандарти надання БІС - визначення послуг, які бібліотеки можуть (мають) надавати через Інтернет/Екстранет/Інтранет-мережі, перелік форм і методів надання таких послуг, нормативно-правовий статус субєктів онлайнової взаємодії, відповідальність сторін, норми контролю кількісних і якісних показників надання сервісу. Не всі бібліотеки, що мають компютерну техніку, можуть дозволити собі оплатити вартість підключення до Інтернету та обслуговування телекомунікаційних каналів або знайти спонсора, який би взяв на себе відповідні витрати.Соловяненко Д. Статистика використання інтернет-технологій у бібліотеках України // Бібл. вісн. Структурний аналіз українського бібліотечного веб-сегмента мережі Інтернет // Бібл. вісн. Концептуальна модель системної архітектури онлайнового бібліотечного сервісу // Бібл. вісн. Концепція онлайнового бібліотечного сервісу // Бібл. вісн.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

У дисертаційній роботі, що присвячена проблемам використання Інтернет-технологій при наданні бібліотечних послуг, були зібрані та, головне, проаналізовані матеріали з профільних для цієї галузі тем. Для отримання обєктивних результатів дослідження комплекс питань розглядався у пяти проблемних аспектах, згідно з якими й названі розділи даної роботи, що дало змогу адекватно проаналізувати сучасний стан та провідні тенденції розвитку предмета, що вивчається.

Дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки: 1. Інтернетизація українських бібліотек вже має свою історію: за останні 13 років впровадити Інтернет-технології у практику своєї роботи встигли кілька сот вітчизняних бібліотек (близько 1% від загальної кількості), серед яких є бібліотеки різного відомчого підпорядкування з усіх регіонів України. Інтернетизація вже охопила навіть сільські бібліотеки. В той же час БІС не розглядається поки бібліотеками як окремий вид бібліотечного сервісу, а в деяких випадках - і як бібліотечний сервіс взагалі. Проблема ця не є суто українською, хоча у вітчизняних бібліотек вона ускладнюється ще й недосвідченістю у питаннях надання бібліотечних послуг телекомунікаційними каналами. Вирішення цієї проблеми потребує переосмислення поняття “бібліотечний соціальний інститут” згідно вимог часу і попиту на ринку інформації. Перетворення бібліотек на потужні інформаційні центри потребує проведення цілеспрямованої бібліотечної політики, зокрема, виділення цільових коштів на впровадження новітніх технологій, включення показників надання бібліотечних послуг засобами Інтернету до форм державної звітності, рекомендацій бібліотекам щодо створення окремих підрозділів, які б відповідали за надання бібліотеками послуг через Інтернет/Екстранет/Інтранет-мережі.

2. Вдосконалення потребує нормативно-правова база щодо використання Інтернет-технологій для надання бібліотечних послуг. Деякі аспекти бібліотечної діяльності, повязані з наданням бібліотечних послуг в онлайновому режимі, сьогодні не є врегульованими нормативно. Отже, потребує розроблення “концепція віртуалізації бібліотечних послуг”, яка б містила в собі чіткі стандарти надання БІС - визначення послуг, які бібліотеки можуть (мають) надавати через Інтернет/Екстранет/Інтранет-мережі, перелік форм і методів надання таких послуг, нормативно-правовий статус субєктів онлайнової взаємодії, відповідальність сторін, норми контролю кількісних і якісних показників надання сервісу.

3. Наявні показники динаміки підключення бібліотек до Інтернету дозволяють прогнозувати, що найближчими роками кількість бібліотек, підключених до Мережі, продовжить збільшуватись. Констатуючи це, слід також зауважити, що деякі бібліотеки ще не є підготовленими до впровадження Інтернет-технологій у їх діяльність, деяким не вистачає ресурсів, а деяким - досвіду. Відсоток бібліотек, які мають компютерну техніку, все ще залишається невеликим. Не всі бібліотеки, що мають компютерну техніку, можуть дозволити собі оплатити вартість підключення до Інтернету та обслуговування телекомунікаційних каналів або знайти спонсора, який би взяв на себе відповідні витрати. Не так багато бібліотек мають у своєму штаті співробітників, які мають досвід роботи з Інтернетом, наявне також деяке недалекоглядне ставлення до впровадження у практику роботи новітніх технологій. Вирішення цієї проблеми лежить у площині популяризації використання Інтернет-технологій серед працівників вітчизняних бібліотек.

4. Для надання бібліотечного сервісу вітчизняні бібліотеки сьогодні використовують не всі можливості, які надають Інтернет-технології. В основному, для обслуговування користувачів поки що широко використовуються лише дві найпопулярніші служби Інтернет - електронна пошта та “Всесвітнє павутиння”. В той же час інші технології (служби Інтернет), зокрема, технології обміну миттєвими повідомленнями, технології бездротового доступу в Інтернет, служби проведення телеконференцій тощо, також можуть успішно впроваджуватись для надання користувачам бібліотечного сервісу.

5. Існування успішного веб-проекту потребує дієвих механізмів оптимізації його форми та змісту. При цьому, для досягнення прозорого розуміння потреб кінцевих користувачів системи, важливим є залучення їх до процесів оптимізації роботи проекту. Мова йде про відповідність бібліотечних веб-проектів вимогам стандарту ISO 13407:1999. Отже, технологія БІС повинна бути аналітично-адаптивним людинно-центричним циклом створення та підтримки онлайнового проекту, узгодженим як із бібліотекознавчими вимогами до сервісних систем, так і з вимогами стандарту ISO 13407:1999.

6. Бібліотеки України з перших років підключення до Інтернету взяли курс на закріплення на інформаційному ринку Інтернет у якості постачальників інформації. Створення бібліотеками власних веб-проектів йде у бібліотеках України навіть активніше, ніж підключення до мережі Інтернет. Кількість бібліотек, які мають власні веб-сайти або веб-сторінки в Інтернеті, є більшою, ніж кількість бібліотек, які мають підключення до Інтернету. Для виставлення в Мережі власних проектів деякі бібліотеки використовують комунікаційні можливості інших організацій.

7. Контент-аналіз веб-сайтів українських бібліотек засвідчив, що наповнення бібліотечного веб-сегмента УСМІ йде системно, з кожним днем збільшується кількість існуючих проектів, а вже існуючі проекти набувають більшої якості. Великі бібліотеки сьогодні мають досвід розробки веб-проектів, які несуть велике змістовне навантаження та є оптимальними з точки зору форми. В той же час потрібно звернути увагу, що в бібліотечному веб-сегменті УСМІ вистачає також і проектів, якість яких за деякими критеріями не може бути оцінена високо. Викликає занепокоєння також зменшення останніми роками відсоткової частки бібліотечного веб-сегмента в УСМІ. В другій половині 1990-х рр. кожен сотий український вебсайт був вебсайтом бібліотеки, сьогодні ж відсоткова частка впала більш ніж у чотири рази. Сказане свідчить про те, що хоча бібліотеки України мають позитивну динаміку у активному освоєнні веб-простору, але за темпами інтернетизації країни в цілому наразі вони не встигають.

За результатами дослідження, в цілому, зроблено висновки щодо сучасного стану інформаційної галузі в українській державі і щодо можливостей, які поки є невикористаними. Головний висновок полягає у тому, що шляхом проведення послідовної бібліотечної політики, спрямованої на вирішення існуючих сьогодні проблем, бібліотечна справа України зможе досягти суттєво нового рівня свого розвитку, а бібліотеки зможуть стати центрами інформатизації суспільства.