Аналіз актуальних досліджень процесу інтернаціоналізації освіти в китайських університетах. Значення і використання основних способів інтерпретації поняття ІВО на національному та інституційному рівнях у контексті діяльності університетів Китаю.
This narrow vision is associated with Sino-centric mentality: Chinese teaching as essence, western one for practicality. At the national level is assumed an existence of 4 internationalisation categories: 1) intensive transnational higher education; 2) strategy of internationalization elite of China universities; 3) curriculum internationalization; 4) challenges in China higher education. Alternative strategies of higher education internationalization at institutional level under conditions of international activity are recruiting of foreign lectors and students and accordingly strengthening of international learning environment, transformation of curriculum and improvement of teaching quality, development of international research and increase of academic exchanges. Роль уряду, як центрального органу управління освітою, розкрили й оцінили у процесі інтернаціоналізації освіти в університетах Китаю дослідники Фугуй Лі та Гуаконг Ліу. Й. Крім цього, наголос робився на неохідності залучення визнаних світових науковців для читання лекцій, здійснення спільних досліджень, реалізації співробітництва з інститут-ціями світового класу, організації спільного навчання для талановитої молоді й дослідницьких інституцій, ініціювати міжнародні сумісні дослідницькі проекти найвищого рівня, проводити міжнародні наукові конференції, та залучення більшої кількості міжнародних студентів до китайських закладів вищої освіти, розвивати інтернаціоналізацію вищої освіти в Китаї [5].
Список литературы
1. Altbach, P. (2010). The Giants Awake: The Present and Future of Higher Education Systems in China and India. Higher Education to 2030: Globalisation, Paris: OECD Publishing.
2. Castells, M. (2009). The Rise of the Network Society: The Information Age: Economy, Society, and Culture. Volume I, 2nd ed. UK: Wiley-Blackwell.
3. Fang, W. (2011). The Development of Transnational Higher Education in China: a Comparative Study of Research Universities and Teaching Universities. Journal of Studies in International Education, 16 (1), 5-23.
4. Huacong, Liu (2011). Internationalizing Chinese Higher Education Institutions.
7. Marginson, S. (2006). Dynamics of national and global competition in higher education. Higher Education, 52 (1), 1-39.
8. Ministry of Education. (2010, July 29). Outline of the national medium-and longterm program for education reform and development 2010-2020. Retrieved from: http://www.gov.cn/jrzg/2010-07/29/content_1667143.htm
9. Mohrman, K., Ma, W., & Baker, D. (2008). The research university in transition: The emerging global model. Higher Education Policy, 21 (1), 5-7.
10. Yang R., Beauchamp, Ed. (Editor) (2002). The Internationalization of Higher Education in China. Third Delight. New York, London: Routledge, Taylor & Francis group.
11. Zhang, H. (2010). Higher Education Reforms and Problems in China: Challenges from Globalization. In F. Maringe & N. Foskett (Eds.), Globalization and Internationalization in Higher Education: Theoretical, Strategic and Management Perspectives. London: Continuum International Publishing Group.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
