Аналіз стосунків літературознавців і кінематографістів. Дослідження феномену інтермедіальності та міжкультурних зв’язків. Візуальні засоби інтерпретації художнього слова. Трансформація літературного сюжету роману "Небезпечні зв’язки" у кінопродукцію.
При низкой оригинальности работы "Інтермедіальний діалог епістолярного роману і кіно (на прикладі роману "Небезпечні зв’язки" Шодерло де Лакло)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Результатом взаємодії кіно і літератури є екранізація, що сприймається як своєрідний переклад з мови літератури на мову кіно. За своєю специфікою екранізація - особливий вид художньої творчості, так як кінематограф не просто бере за основу літературний сюжет, а трансформує його, керуючись законами кіномистецтва. У XXI ст. кінематограф стає ще більш технологічно довершеним, що спричиняє нову хвилю зацікавлень темою синтезу кіно і літератури. Проблема перенесення літературних сюжетів на екран створює цікаве джерело дослідження феномену інтермедіальності, позаяк перекодування текстового повідомлення арсеналом виражальних засобів іншого виду мистецтва виконує функцію інтерпретації літературного твору. Хемптон) продовжує художню традицію тексту французького автора, водночас привносить свою неповторність в образи і створює власну нову парадигму, в якій особливий інтерес для науковця становить дослідження взаємовпливів, взаємопроникнень і міжвидовий синтез роману в листах і кінематографічних прийомах, визначення основних результатів перекодування.Мистецтво має інтегруючий характер, оскільки постійно взаємодіє з іншими різновидами культури, що призводить до виникнення нових синтетичних форм. Медіатизованість суспільства призвела до того, що будь-який медійний продукт займає домінуючу позицію, тобто може використовувати і поглинати практично всі інші види: образотворче мистецтво, музику, танець, театр.
Вывод
Мистецтво має інтегруючий характер, оскільки постійно взаємодіє з іншими різновидами культури, що призводить до виникнення нових синтетичних форм. Медіатизованість суспільства призвела до того, що будь-який медійний продукт займає домінуючу позицію, тобто може використовувати і поглинати практично всі інші види: образотворче мистецтво, музику, танець, театр.
Кіно має свої власні методи і логіку репрезентації, яка не вичерпується простим твердженням, що вони в першу чергу візуальні. Кіно дарує нам нову мову, спосіб говорити про емоції за допомогою безпосереднього сприйняття мови міміки і жестів.
Аналізуючи процес візуалізації художнього тексту на прикладі роману «Небезпечні звязки», можна простежити певну аналогію між літературою і кіно. Подібно до письменника, режисер повністю контролює процес зйомки, а слово письменника подібно до камери, яка дозволяє побачити тільки те, що було задумано із самого початку.
Таким чином, розгляд роману «Небезпечні звязки» Шодерло де Лакло та однойменної екранізації 1988 р. у контексті діалогізму показала, що під час взаємодії кіно з літературою відбувається взаємозбагачення двох видів мистецтва без утрати сутності кожного.
Список литературы
1. Андреева В. Энциклопедия: символы, знаки, эмблемы / В. Андреева, В. Куклев, А. Ровнер - М.: Локид-Миф, 2000 - 576 с.
2. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин // Собрание сочинений: в 7 т. - М.: Языки славянской культуры, Русские словари, 2002. - Т. 6: Проблемы поэтики Достоевского. Работы 1960-1970 гг. - С. 6-300.
3. Лакло де Ш. Опасные связи или письма, собранные в одном частном кружке лиц и опубликованные господином Ш. де Л. в назидание некоторым другим: пер. с фр. / Ш. де Лакло; ред. Р. Г. Россина. - М.: «Фирма Арт», 1992. - 336 с.
4. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Гл. ред. и сост. А. Н. Николюкин. - М.: «Инте-лвак», 2001- 799 с.
5. Лотман Ю. М. Избранные статьи в трех томах. Т. I / Ю. М. Лотман // Статьи по семиотике и топологии культуры. - Таллин: Александра, 1992. - 247 с.
6. Сарафанова А. А. Классическая форма эпистолярного романа и ее трансформация в ХХ веке // Известия РГПУ им. А. И. Герцена. 2009. № 107. [Режим доступа]: http://cyberleninka.ru/article/n/klassicheskaya- forma-epistolyarnogo-romana-i-ee-transformatsiya-v-hh-veke
7. Ханзен-Леве Оге А. Интермедиальность в русской культуре. От символизма к авангарду / Оге А. Ханзен- Леве - М.: РГГУ, 2016. - 450 с.
8. Циховська Е. Д. Теоретичні дилеми поняття інтермедіальності / Е. Д. Циховська // Слово і час: наук.-теорет. журн./ Ін-т літри ім. Т. Г. Шевченка. - К.: Фенікс, 2014. - № 11. - С. 49-59.
9. Bazin A. Quest-ce que le cinema? - Paris: Editions du Cerf, 1958. - 323 p.
10. Bluestone G. Novels into Film. Berkeley and London: University of California Press, 1968. - 237 p.
11. Humbert B. E. De La Lettre a lecran: Les Liaisons dangereuses. - Amsterdam: Rodopi, 2000. - 268 p.
12. Rajewsky I. Intermediality, Intertextuality, and Remediation A Literary. Perspective on Intermediality // Intermedilines 6. - 2005. P. 43-64.
13. Todorov T. Litterature et signification. - Paris: Librairie Larousse, 1967. - 118 p.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
