Інтермедіальність у музичному мистецтві: шляхи семіологічного осягнення - Статья

Звернення науковців до вивчення структурно-смислових принципів організації художніх текстів, особливо тих, що мають складну синтезовану природу (зокрема, і музичних), спонукає до віднайдення й апробації новітніх інтегративних підходів їх аналітичного осмислення, серед яких і інтермедіальний аналіз. Wolf), у науковому доробку яких проблема інтермедіальності в мистецтві постає як фундаментальна, а саме така, що повязана з питаннями функціонування, взаємодії й інтерпретації практично безмежної палітри культурно-знакових кодів у художній творчості. Проте згодом, дослідники помітили суттєву різницю між творами синтетичних видів мистецтв, де експліцитна мультисеміотична комбінація елементів утворює цілісність нової естетичної якості (наприклад, драматичний театр, опера, балет, цирк, різні міжвидові перформативні акції), від творів, викладених у моносеміотичний спосіб, однак містять знакові коди інших видів мистецтв, що імпліцитно підпорядковані, внутрішньо «розчинені» у мові домінантного виду мистецтва. Продовжуючи цю думку, додамо, що потреба існує не лише у виявленні особливостей взаємодії смислів, образності, виражальності у міжвидовій площині, але й в урахуванні семіотичної специфіки художньо-знакових кодів музики та інших видів мистецтв, що дало би змогу науковцям відповісти на дискусивні питання і обґрунтовано довести (або спростувати) наявність імпліцитних механізмів функціонування знакових кодів неспоріднених видів мистецтв на системно-структурному рівні організації музичної інформації. Оскільки літературознавче тлумачення самого поняття інтермедіальності не носить універсального значення, як і наявні літературознавчі концепції інтермедіальності не можуть бути цілком апліковані на музикознавчий ґрунт, адже музика надто відрізняється за семіотичними способами структурування інформації, виникає потреба ретельного аналізу наукових праць вітчизняних і західних вчених та зясування стану розробки цієї проблематики, хоча б на «праінтермедіальному» (І.Тож, з огляду на результати проведеного аналізу вбачається, що філософічність, культурологічність, «лінгвоцентричність» сучасної музикознавчої доктрини має неабияку методологічну значущість в осмисленні генеалогічних, гносеологічних, семасіологічних, комунікативних, психологічних витоків інформаційно-семіотичної парадигми музичної культури і мистецтва.

Тож, з огляду на результати проведеного аналізу вбачається, що філософічність, культурологічність, «лінгвоцентричність» сучасної музикознавчої доктрини має неабияку методологічну значущість в осмисленні генеалогічних, гносеологічних, семасіологічних, комунікативних, психологічних витоків інформаційно-семіотичної парадигми музичної культури і мистецтва. Однак, її інтермедіальний вимір досі не є повсюдно актуалізованим, адже розробка цієї проблематики в мистецтвознавстві і культурології досить ґрунтовно торкнулася лінгвістично-літературознавчої сфери, однак практично оминала музичну та інші галузі науково знання і творчості. На разі методологія аналізу музичних творів із культурсеміотичних позицій інтермедіальності все ще знаходиться на первинному етапі свого теоретичного та категоріального осмислення, тому все ще постає необхідність виявлення її специфікацій та інструментарію у базових критеріях. Згідно з цим, набуває особливої наукової доцільності проекція теорії інтермедіальності на площину музикознавчих досліджень, що актуалізує необхідність вирішення низки дослідницьких завдань, які можуть мати неабиякий евристичний потенціал і передбачають: термінологічну конкретизацію поняття «інтермедіальність» в категоріальній системі музикознавства, розмежування та ліквідація ситуації його підміни з іншими понятійними сферами музичної текстології та семіотики; висвітлення філософсько-естетичних позицій музичного мислення композиторів і виконавців в семіотичному контексті інтермедіальної поетики творчої свідомості; виявлення векторів спрямованості семіотичної (мовно-інтонаційної) еволюції музики на проникнення у сферу інтермедіальності; розробка типології інтермедіальних звязків у музичному мистецтві; окреслення герменевтичного розмаїття інтерпретаційних схем музичних композицій на засадах інтермедіальності; обґрунтування впливу явища інтермедіальності у розмаїтті його семіотичних проекцій на розвиток музичного мистецтва України.

Вирішення цих перспективних завдань, спрямованих на доведення методологічної придатності інтермедіального підходу щодо структурно-композиційного та культур-герменевтичного аналізу артефактів музичного мистецтва, дозволило б остаточно затвердити введення концепції інтермедіальності у музикознавчий дискурс.

1. Безбородько О. А. Національно-вербальний фактор музичної творчості : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 - «Музичне мистецтво» / О. А. Безбородько. - Київ, 2010. - 16 с.

2. Довжинець І. Г. Відтворення пленерних ефектів у фортепіанній музиці : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 - «Музичне мистецтво» / І. Г. Довжинець. - Одеса, 2006. - 16 с.

3. Дячкова О. А. Метафора як фактор художньої активності музичного твору : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 - «Музичне мистецтво» / О. А. Дячкова. - Київ, 1999. - 16 с.

4. Капічіна О. О. Семіотика музики : генеалогічні витоки музичного семіозису / О. О. Капічіна // Культура і сучасність : альманах. - Київ : Міленіум, 2010. - № 1. - С. 19-23.

5. Кодьєва О. П. Зображальне у понятійно-категоріальній системі культурології : автореф. дис. ... д-ра культурології : 26.00.01 - «Теорія та історія культури» / О. П. Кодьєва. - Київ, 2009. - 31 с.

6. Козаренко О. В. Українська національна музична мова: генеза та сучасні тенденції розвитку : дис. ... д-ра мистецтвознавства : 17.00.03 / О. В. Козаренко. - Київ, 2001. - 373 с.

7. Колоней В. О. Пластичне у фортепіанно-виконавському інтонуванні : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 - «Музичне мистецтво» / В. О. Колоней. - Київ, 2004. - 19 с.

8. Кристева Ю. Семиотика: исследования по семанализу / Ю. Кристева; пер. с фр. Э. А. Орловой. - М. : Академ. проект, 2013. - 285 с.

9. Курчанова О. В. Елегія в музиці : досвід жанрового моделювання (на матеріалі творів російських та українських композиторів ХІХ-ХХ ст.) : дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / О. В. Курчанова. - Харків, 2005. - 219 с.

10. Пастеляк Н. В. Поемність в українській фортепіанній музиці першої половини ХХ ст. як принцип художнього мислення : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 - «Музичне мистецтво» / Н. В. Пастеляк. - Львів, 2009. - 20 с.

11. Поплавська-Мельниченко Ю. В. Взаємодія вербального і музичного компоненту в комунікативних процесах : автореф. дис. . канд. мистецтвознавства : 17.00.03 - «Музичне мистецтво» / Ю. В. Поплавська- Мельниченко. - Львів, 2010. - 13 с.

12. Ущапівська О. М. Становлення і розвиток відображення пейзажності у творчості українських композиторів ХХ століття : дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.01 / О. М. Ущапівська. - Київ, 2006. - 198 с.

13. Arvidson M. An Imaginary Musical Road Movie : Transmedial Semiotic Structures in Brad Mehldaus Concept Album «Highway Rider» / М. Arvidson // Lund Studies in Arts and Cultural Sciences. - Sweden - Lund : Lund University, Media-Tryck, 2016. - Vol. 10. - 272 р.

14. Rajewsky I. O. Rajewsky // Intermedialites: histoire et theorie des arts, des lettres et des techniques : La revue scientifique. - «Remedier / Remediation» : Universite de Montreal, Centre de recherche sur lintermedialite, 2005. - № 6. - Р. 43-64.

15. Wolf W. (Inter)mediality and the Study of Literature [Electronic resource] / W. Wolf // Comparative Literature and Culture: Thematic Issue New Perspectives on Material Culture and Intermedial Practice. - Vol. 13, Issue 3. - 2011. - Access mode : http://docs.lib.purdue. edu/clcweb/vol13/iss3/2.

Размещено на .ru