Інтерфероногенні властивості ротавірусів та стан системи інтерферону у новонароджених дітей при ротавірусній інфекції - Автореферат

Аналіз штамів ротавірусів, виділених в різних регіонах світу, свідчить про широку циркуляцію трьох із семи серологічних груп РВ - А, В і С, що відрізняються за своїми біологічними властивостями та здатністю викликати важкі форми захворювання у людей різних вікових груп. Особливо вразливим контингеном є новонароджені діти, які з перших днів свого існування вже зустрічаються із ротавірусами, що зумовлюють розвиток нозокомеальної інфекції в акушерських відділеннях та відділеннях інтенсивної терапії (Glass R., Lang D., Compans R., 1996; Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., 1999). Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених вивченню стану системи ІФН при різних вірусних інфекціях, робіт, в яких були визначені особливості ІФН статусу, як обєктивного показника ролі системи ІФН у новонароджених дітей при РВІ практично немає. Мета даної роботи полягала в оцінці інтерфероногенних властивостей ротавірусів та стану системи ІФН у новонароджених з ротавірусною інфекцією для наукового обгрунтування застосування вітчизняних препаратів рекомбінантного а2-ІФН в комплексній терапії ротавірусної інфекції у новонароджених дітей. Дослідити в динаміці ІФН статус у новонароджених дітей з ротавірусною інфекцією за рівнем циркулюючого ендогенного ІФН в крові, здатністю лейкоцитів крові до продукції альфа-ІФН (а-ІФН) та гама-ІФН (y-ІФН) в умовах in vitro.Критичний огляд літератури висвітлив відсутність науковообгрунтованої інформації, щодо функціонального стану системи ІФН при РВІ у новонароджених дітей та ефективності застосування рекомбінантного а2-ІФН при РВІ у немовлят, що зумовлює необхідність проведення наукових досліджень з даної проблеми. Під час виконання роботи використано 460 білих нелінійних мишей масою тіла 18±2 г, клінічний матеріал (кров та фекалії) від 168 новонароджених дітей віком від 1 до 30-ї доби життя, 1 первинно-трипсинізована культура клітин (ФЕК) та 4 перещеплювані лінії клітинних культур (НЕР-2, Vero, СНЕВ, L-929). Чумакова РАМН; ротавіруси великої рогатої худоби - штами Лінкольн (ІА-104 ТЦД50/мл), Тіверваль (ІА-105 ТЦД50/мл), свиней - штам К (ІА-106 ТЦД50/мл), отримані з Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук та ротавірус людини штам HRV-134 (ІА-103 ТЦД50/мл), який одержано з музею вірусів лабораторії поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Інтерфероногенні властивості ротавірусів вивчали в умовах експерименту in vivo на 460 білих нелінійних мишах. В роботі представлені дослідження, проведені по трьом напрямкам, які враховували особливості вивчення системи ІФН при РВІ в залежності від трьох ключових компонентів: вірусу та його здатності індукувати ІФН в організмі, відповіді клітини-хазяїна, що оцінювалась за допомогою оціночних тестів під назвою “ІФН статус”, та вивчення впливу екзогенного ІФН на клінічний перебіг, функціональний стан системи ІФН, репродукцію та елімінацію збудника з організму.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розвязання наукового завдання, що виявляється у визначенні функціонального стану системи ІФН через комплекс оціночних тестів, обєднаних поняттям “інтерфероновий статус” у новонароджених з гострою ротавірусною інфекцією та оцінці інтерфероногенних властивостей збудника для наукового обгрунтування застосування вітчизняних препаратів рекомбінантного а2-ІФН в комплексній терапії ротавірусної інфекції у новонароджених дітей. Встановлено, що у новонароджених дітей віком від 5 до 30 доби життя з масою тіла при народжені 0,8-3,2 кг в гострому періоді ротавірусної інфекції спостерігається достовірне (р<0,01) підвищення рівня сироваткового ІФН (3,47±0,16 log2МО/мл), пригнічення здатності лейкоцитів крові до продукції a-(2,14±0,14 log2МО/мл) та y-ІФН (1,36±0,10 log2МО/мл). В періоді реконвалесценції на 7-8 добу рівень ІФН в сироватці крові достовірно (р<0,01) знижувався до 2,43±0,26 log2МО/мл, при цьому інтерферонпродукуюча здатність лейкоцитів крові не досягала рівнів, визначених для здорових новонароджених дітей, і становила для а-ІФН2,52±0,26log2МО/мл, а для y-ІФН - 1,43±0,01 log2МО/мл. Встановлено, що тривалість інтоксикації зменшилася в 1,8 разів; гастроінтестинальні розлади - в 1,5 разів; діарея - в 1,4 разів; частота розвитку некротичного ентероколіту - в 1,7 разів; тривалість перебування в стаціонарі - в 1,6 разів.

Основний зміст роботи

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розвязання наукового завдання, що виявляється у визначенні функціонального стану системи ІФН через комплекс оціночних тестів, обєднаних поняттям “інтерфероновий статус” у новонароджених з гострою ротавірусною інфекцією та оцінці інтерфероногенних властивостей збудника для наукового обгрунтування застосування вітчизняних препаратів рекомбінантного а2-ІФН в комплексній терапії ротавірусної інфекції у новонароджених дітей.

1. Встановлено, що у новонароджених дітей віком від 5 до 30 доби життя з масою тіла при народжені 0,8-3,2 кг в гострому періоді ротавірусної інфекції спостерігається достовірне (р<0,01) підвищення рівня сироваткового ІФН (3,47±0,16 log2МО/мл), пригнічення здатності лейкоцитів крові до продукції a-(2,14±0,14 log2МО/мл) та y-ІФН (1,36±0,10 log2МО/мл). В періоді реконвалесценції на 7-8 добу рівень ІФН в сироватці крові достовірно (р<0,01) знижувався до 2,43±0,26 log2МО/мл, при цьому інтерферонпродукуюча здатність лейкоцитів крові не досягала рівнів, визначених для здорових новонароджених дітей, і становила для а-ІФН2,52±0,26log2МО/мл, а для y-ІФН - 1,43±0,01 log2МО/мл.

2. Доведено клінічну ефективність та позитивний вплив інтерферонотерапії препаратами рекомбінантного а2-ІФН в добовій дозі 50 000-100 000 МО/кг маси тіла упродовж 3-5 днів при ректальному введенні на перебіг ротавірусної інфекції у новонароджених та нормалізацію показників ІФН статусу. Встановлено, що тривалість інтоксикації зменшилася в 1,8 разів; гастроінтестинальні розлади - в 1,5 разів; діарея - в 1,4 разів; частота розвитку некротичного ентероколіту - в 1,7 разів; тривалість перебування в стаціонарі - в 1,6 разів. Встановлено достовірне (р<0,01) підвищення продукції а-ІФН (3,12±0,25 log2МО/мл) та y-ІФН (2,13±0,20 log2МО/мл) і нормалізація цих показників до рівнів у здорових немовлят.

3. Показано, що комплексна терапія ротавірусної інфекції у новонароджених дітей повинна здійснюватись під контролем оціночних тестів ІФН статусу, вірусологічним контролем за виділенням ротавірусів для обєктивної оцінки клінічної ефективності проведеного лікування.

4. Запропоновані діагностичний алгоритм із застосуванням експресних, специфічних та чутливих методів дослідження, вірусологічний моніторинг за ротавірусною інфекцією, модифікація мікрометоду визначення ІФН статусу у новонароджених дітей.

5. Отримані новітні данні в експерименті in vivo на мишах про інтерфероногенні властивості інфекційно активного та інактивованого ротавірусів людини (штам HRV-134) і тварин (штамів SA-11, Лінкольн, Тіверваль, К). Встановлено, що всі інфекційно активні ротавіруси мають слабкі інтерфероногенні властивості в організмі, що характеризує їх як слабкі інтерфероногени. Визначено, що інтерфероногенні властивості інактивованого ротавірусу були достовірно (р<0,05) вищими, ніж у інфекційного вірусу.

6. Розроблено новий метод інактивації ротавірусів макромолекулярним комплексом платини. Інактивація в такий спосіб призводила до підвищення інтерфероногенних властивостей ротавірусів у 100 разів. Одержані результати відкривають перспективи направленого синтезу нової групи індукторів інтерферонів за участю макромолекулярного комплексу платини.

1. Шунько Є.Є., Дзюблик І.В., Тунда І.П., Барбова Г.І., Ковалюк О.В. Ротавірусна інфекція в пологовому будинку за даними вірусологічних обстежень //Український медичний часопис.- 2000.- № 5/19.- С.72-76.

2. Благодатный В.Н., Дзюблик И.В., Шунько Е.Е., Тунда И.П., Ковалюк Е.В. ДВС-синдром при ротавирусной инфекции //Збірник наукових праць співробітників КМАПО.- 2000.- Вып. 9.- Кн.-4.- С.1096-1104.

3. Дзюблик І.В., Шунько Є.Є., Ковалюк О.В., Каніболоцька М.Б. Інтерфероновий статус та особливості клінічного перебігу ротавірусної інфекції у новонароджених //Збірник наукових праць співробітників КМАПО.- 2001.- Вип.10.- Кн.-2.- С.36-41.

4. Ковалюк О.В., Дзюблик І.В., Вернер О.М. Епідеміологічні та клінічні особливості ротавірусної інфекції у новонароджених //Збірник наукових праць співробітників КМАПО.- 2001.- Вип. 10.- Кн.-3.- С.1118-1127.

5. Дзюблик І.В., Кривохатська Л.Д., Трохименко О.П., Ковалюк О.В. Мікрометод визначення інтерферонового статусу людини у пробах цільної крові //Лабораторна діагностика.- 2001.- №1.- С.34-37.

6. Дзюблик І.В., Трохименко О.П., Ковалюк О.В. Експериментальні дослідження інтерфероногенних властивостей ротавірусів //Збірник наукових праць співробітників КМАПО.- 2002.- Вип. 11.- Кн.-3.- С.685-694.

7. Дзюблик І.В., Трохименко О.П., Ковалюк О.В., Вороненко С.Г. Принципи та методи лабораторної діагностики ротавірусної інфекції //Український хіміотерапевтичний журнал.- 2003.- №1.- С.54-60.

8. Дзюблик І.В., Трохименко О.П., Ковалюк О.В. Інтерфероногенні властивості ротавірусів: живого та інактивованого макромолекулярними комплексами платини //Тези ІІІ-ї Міжнародної конференції “Біоресурси та віруси”.- Київ.-2001.- С.41.

9. Гирін В.М., Дзюблик І.В., Вороненко С.Г., Ковалишин Г.Г., Порохницький В.Г., Бойко І.І., Трохименко О.П., Ковалюк О.В. Досвід організації та проведення практичних занять з лабораторної діагностики вірусних інфекцій //Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні.- Дніпропетровськ.-2001.- С.373-374.

10. Дзюблик І.В., Порохницький В.Г., Вороненко С.Г., Ковалишин Г.Г., Трохименко О.П., Бойко І.І., Ковалюк О.В., Плугатир В.М. Лабораторна діагностика ротавірусної інфекції //Матеріали наради-семінару з актуальних питань роботи епідеміологічних відділів і вірусологічних лабораторій установ державної санепідслужби МОЗ України.- Дніпропетровськ.- 2002.- С.73-74.

11. Girin V.N., Dzyublik I.V., Trorhimenko E.P., Kovalyuk E.V., Bilotcach E.M. Searcn and creation of immunopotentiating components for rotavirus antigenes //International conference “New technologies of isolation and application of biologically active substances (Abstracts).- Alushta.- 2002.- P.106-107.