Інтерактивні методи в навчанні учнів 5-6 класів створювати тексти різних типів - Автореферат

На сучасному етапі розвитку освіти особливої актуальності набуває навчання, основна мета якого - розвиток цілісної, духовно багатої особистості, формування її ключових компетентностей, збагачення субєктного досвіду, розкриття й реалізація творчих можливостей з урахуванням індивідуальних і вікових потреб. Домінувальною в освітній парадигмі є інтерактивна педагогічна взаємодія, що уможливлює свободу вибору методів, прийомів, форм і засобів навчання. У вітчизняній лінгводидактиці досліджено різні аспекти проблеми розвитку мовлення учнів, зокрема такі: 1) виражальні засоби української мови (Варнавська І.); 2) застосування мовленнєвих ситуативних завдань (Шевцова Л., Подлевська Н., Глазова О.); 3) засоби інтеграції видів мовленнєвої й художньої діяльності (Варзацька Л., Вашуленко М., Лобанчук О.); 4) використання музики та живопису (Голуб Н. М.); 5) збагачення словникового запасу (Голуб Н. Б., Тихоша В., Строганова Г.); 6) розвиток мовлення учнів у процесі вивчення орфографії (Хомяк І., Вітюк В.) та синтаксису (Омельчук С., Ковальчук Н.) тощо. Мета дослідження - створити методику формування в учнів 5-6-х класів умінь створювати тексти різних типів за допомогою інтерактивних методів, прийомів і форм навчання в системі особистісно зорієнтованої освіти. Для розвязання поставлених завдань, забезпечення достовірності результатів дослідження було використано систему методів наукового пошуку: теоретичні - аналіз психолого-педагогічної, лінгвістичної, психолінгвістичної, лінгводидактичної літератури для визначення теоретико-методичних засад; зясування понять “інтерактивне навчання”, “інтерактивні методи, прийоми і форми навчання”; уточнення комплексу текстотворчих умінь; аналіз навчальної програми й підручників з української мови (5-6-ті класи) для зясування ступеня розробленості досліджуваної проблеми в практиці навчання української мови;У першому розділі - “Теоретичні засади розвитку вмінь учнів 5-6 класів створювати тексти різних типів із використанням інтерактивних методів у процесі навчання української мови” - розглянуто психолого-педагогічні, лінгвістичні засади формування текстотворчих умінь учнів 5-6-х класів на уроках української мови за допомогою інтерактивних методів, прийомів і форм навчання; здійснено аналіз основних понять і категорій лінгвістики тексту та теорії текстотворення; зясовано сутність понять “текстотворчі вміння”; “текстотворча компетентність”, “текстотворча діяльність”; визначено критерії відбору інтерактивних методів і прийомів формування в учнів раннього підліткового віку вмінь створювати тексти різних типів, стилів і жанрів. Ми дотримуємося думки, що інтерактивні методи навчання на уроках української мови - це методи, які забезпечують різнобічну взаємодію (учитель - учень, учень - учень, учень - група учнів, учень - текст) з опорою на субєктний досвід і природні можливості всіх учасників дослідного навчання в процесі усної й текстової комунікації (текстотворчої діяльності). У другому розділі - “Методика формування текстотворчих умінь із застосуванням інтерактивних методів на уроках української мови в 5-6 класах” - проаналізовано чинну програму й підручники в контексті досліджуваної проблеми; зясовано стан роботи з формування текстотворчих умінь у процесі навчання української мови в 5-6-х класах; розроблено критерії оцінювання учнівських творчих робіт; визначено вихідні положення дослідження, принципи побудови методики, дібрано методи, прийоми і форми інтерактивного навчання; описано типологію комунікативних вправ і завдань; створено програму дослідного навчання учнів 5-6-х класів будувати тексти різних типів, стилів і жанрів. Аналіз програми з української мови, підручників, анкетування вчителів та учнів, самостійні роботи школярів переконують у необхідності створення спеціальної методики навчання учнів 5-6-х класів створювати тексти різних типів за допомогою інтерактивних методів. Ефективність пропонованої методики навчання мови й мовлення зумовлюється синтезом таких підходів, як особистісно зорієнтований, комунікативно-діяльнісний, функціонально-стилістичний, компетентнісний і текстоцентричний, завдяки чому стає можливим упровадження діалогічного навчального середовища на основі субєкт-субєктних стосунків: учитель - учень, учень - учень, учень - група учнів, учень - текст.

Основний зміст дисертації