Інтенсивність перебігу фізіологічних процесів і продуктивність бугайців за впливу метіонатів і лізинатів мікроелементів - Автореферат

Перший дослід включав 100 тварин, підібраних за методом пар-аналогів з врахуванням живої маси, віку і фізіологічного стану, з яких було сформовано десять груп: контрольну та девять дослідних, по 10 бугайців у кожній. Одержані дані свідчать про те, що збагачення раціонів добавками метіонатів (ІІ - IV групи), лізинатів (V - VII групи) та метіонатів і лізинатів у комплексі (VIII-X групи) підвищувало кількість еритроцитів та вмісту гемоглобіну в крові бугайців на 2 - 3 місяцях досліду. Так, у тварин ІІ групи, яким згодовували метіонати МЕ, концентрація загального білка у кінці досліду зросла на 9,4% (Р<0,05), а у тварин ІІІ групи на 10,8% (Р<0,02). 5, можна зробити висновок, що підгодівля дослідних бугайців метіонатами і лізинатами МЕ сприяє незначному підвищенню рівня загального білка у сироватці крові бугайців дослідних груп лише в кінці досліду, тоді як у тварин VIII-ІХ груп, його вміст почав зростати починаючи з кінця першого місяця досліду, що співпадає з результатами досліджень вмісту еритроцитів і гемоглобіну в крові. Проте слід зауважити, що у бугайців ІІІ, VI і ІХ груп виявлено незначне підвищення активності АЛАТ через 2 - 3 місяці підгодівлі метіонатами і лізинатами МЕ: у тварин ІІІ групи на 8,6% (Р<0,05) через 2 місяці, бугайців VI групи на 10,1% (Р<0,02) та у бугайців ІХ групи на 14,1% (Р<0,01) порівняно з контрольною групою.Виявлено зміни біохімічних показників крові тварин, яким згодовували хелатні сполуки мікроелементів (заліза, кобальту, селену і йоду) з незамінними амінокислотами (метіоніном і лізином): - додавання до раціону бугайців метіонатів МЕ сприяло підвищенню кількості еритроцитів на 7,0%; вмісту гемоглобіну-3,2; концентрації загального білка-7,3; активності АЛАТ-12,1; АСАТ-6,7; ЦХО-4,2; СДГ-9,5; вмісту глюкози-2,3% відносно контролю; Встановлено підвищення продуктивності бугайців шляхом підгодівлі їх хелатами мікроелементів, що свідчить про більш раціональне використання фізіологічних ресурсів організму дослідних тварин: - метіонати МЕ призвели до зростання середньодобового приросту на 19,9%, інтенсивності росту на 25,8% та швидкості росту на 11,1% порівняно з контролем, що зумовило зростання живої маси тварин даної групи вкінці досліду на 40 кг порівняно з живою масою тварин контрольної групи; лізинати МЕ забезпечили зростання середньодобового приросту на 17,9%, інтенсивності росту на 12,9% і швидкості росту на 5,3% порівняно з контролем і жива маса в кінці досліду була вищою на 58,9 кг порівняно з живою масою тварин контрольної групи; метіонати та лізинати МЕ у половинних дозах викликали підвищення живої маси тварин на 89,9 кг вкінці досліду порівняно з живою масою тварин контрольної групи, зростання середньодобового приросту на 26,0%, інтенсивності росту на 16,1% та швидкості росту на 6,5% порівняно з контрольною групою. Виявлено, що підгодівля бугайців метіонатами МЕ призвела до збільшення забійного виходу на 3,8% порівняно з контролем; підгодівля тварин лізинатами МЕ зумовила збільшення забійного виходу на 3,0%, а підгодівля їх метіонатами та лізинатами МЕ у половинних дозах в комплексі сприяла збільшенню забійного виходу на 5,2% порівняно з контролем.

В дисертації науково - обґрунтовано і доведено, що підгодівля бугайців другого періоду відгодівлі хелатними сполуками мікроелементів з незамінними амінокислотами сприяє підвищенню інтенсивності фізіологічних процесів, підвищує продуктивність і покращує харчову цінність отриманої від них продукції.

1. Встановлено, що піддослідні тварини забезпечені міддю на 77%, цинком - 71%, марганцем - 67%, залізом - 61%, кобальтом - 44%, селеном - 27% та йодом на 54% від потреби і забезпечити їх мікроелементами на 100% за рахунок кормів неможливо. Компенсувати їх нестачу можна шляхом додавання розроблених нами добавок МЕ у вигляді хелатних сполук - метіонатів і лізинатів.

2. Виявлено зміни біохімічних показників крові тварин, яким згодовували хелатні сполуки мікроелементів (заліза, кобальту, селену і йоду) з незамінними амінокислотами (метіоніном і лізином): - додавання до раціону бугайців метіонатів МЕ сприяло підвищенню кількості еритроцитів на 7,0%; вмісту гемоглобіну-3,2; концентрації загального білка-7,3; активності АЛАТ-12,1; АСАТ -6,7; ЦХО-4,2; СДГ-9,5; вмісту глюкози-2,3% відносно контролю;

- введення до раціонів бугайців лізинатів МЕ сприяло підвищенню кількості еритроцитів на 4,1%; вмісту гемоглобіну - 2,8; активності АЛАТ - 11,3; АСАТ - 2,4; ЦХО - 4,0; СДГ - 8,8; вмісту глюкози - 3,3 і концентрації загального білка сироватки крові на 8,7% відносно контролю;

- одночасне додавання до раціону бугайців метіонатів і лізинатів МЕ у половинних дозах призвело до підвищення кількості еритроцитів на 10,1%; вмісту гемоглобіну - 4,9; концентрації загального білка сироватки крові - 10,9; активності АЛАТ - 14,9; АСАТ - 10,2; ЦХО - 5,4; СДГ - 14,8 і вмісту глюкози на 3,4% порівняно з контролем.

3. Встановлено підвищення продуктивності бугайців шляхом підгодівлі їх хелатами мікроелементів, що свідчить про більш раціональне використання фізіологічних ресурсів організму дослідних тварин: - метіонати МЕ призвели до зростання середньодобового приросту на 19,9%, інтенсивності росту на 25,8% та швидкості росту на 11,1% порівняно з контролем, що зумовило зростання живої маси тварин даної групи вкінці досліду на 40 кг порівняно з живою масою тварин контрольної групи;

- лізинати МЕ забезпечили зростання середньодобового приросту на 17,9%, інтенсивності росту на 12,9% і швидкості росту на 5,3% порівняно з контролем і жива маса в кінці досліду була вищою на 58,9 кг порівняно з живою масою тварин контрольної групи;

- метіонати та лізинати МЕ у половинних дозах викликали підвищення живої маси тварин на 89,9 кг вкінці досліду порівняно з живою масою тварин контрольної групи, зростання середньодобового приросту на 26,0%, інтенсивності росту на 16,1% та швидкості росту на 6,5% порівняно з контрольною групою.

4. Виявлено, що підгодівля бугайців метіонатами МЕ призвела до збільшення забійного виходу на 3,8% порівняно з контролем; підгодівля тварин лізинатами МЕ зумовила збільшення забійного виходу на 3,0%, а підгодівля їх метіонатами та лізинатами МЕ у половинних дозах в комплексі сприяла збільшенню забійного виходу на 5,2% порівняно з контролем.

5. Відзначено, що за хімічним складом і харчовою цінністю мясо тварин дослідних груп було кращим: - під впливом підгодівлі бугайців метіонатами та лізинатами МЕ вміст сухої речовини зріс на 2,3%, протеїну на 1,8%, жиру на 0,28 та золи на 0,17% відносно контролю;

- згодовування бугайцям хелатних сполук призвело також до підвищення калорійністі їх мяса на 9,5% порівняно з мясом тварин контрольної групи;

- така підгодівля сприяла зростанню кількості триптофану і зменшенню кількості оксипроліну в мясі дослідних тварин, що, в свою чергу, зумовило вірогідне підвищення білкового якісного показника мяса дослідних тварин на 1,45% порівняно з контрольною групою.

6. При ветеринарно-санітарній оцінці мяса бугайців через 48 годин після забою встановлено, що: - застосування метіонатів мікроелементів призвело до зменшення РН мяса на 3,1%, зниження вологоємності на 3,0% та зростання кольорового показника на 10,3% порівняно з контрольною групою;

- згодовування лізинатів МЕ призвело до зменшення РН мяса на 2,2%, вологоємності на 4,5%, підвищення кольорового показника на 9,7% порівняно з контрольною групою;

- додавання до раціону метіонатів та лізинатів МЕ зумовило зниження РН мяса на 4,1%, вологоємності на 5,4% та зростання кольорового показника на 12,8% порівняно з контрольною групою.

7. Встановлено, що при тривалому зберіганні (14 діб) у мясі тварин контрольної групи відбулося ряд змін, які вказують на початок псування мяса, а мясо тварин, яких підгодовували хелатними комплексами Fe, Co, Se і I, було доброякісне. Мясо тварин, яких підгодовували метіонатами заліза в дозі 0,025, кобальту - 0,02, селену - 0,01, йоду - 0,025 мг/кг ж. м. та лізинатами заліза -0,025, кобальту - 0,02, селену - 0,01 і йоду - 0,025 мг/кг живої маси за ветеринарно-санітарною оцінкою було найкращим і більш стійким до псування в процесі зберігання.

8. Дегустаційною оцінкою вареного мяса і бульйону встановлено, що мясо бугайців, яким згодовували метіонати та лізинати МЕ, за зовнішнім виглядом, запахом, смаком, ніжністю, соковитістю було кращим, ніж мясо тварин контрольної групи. Загальна дегустаційна оцінка вареного мяса була вищою на 1,58 бала. Бульйон за зовнішнім виглядом, запахом, смаком і наваристістю теж був кращий і мав загальну дегустаційну оцінку на 1,4 бала вищу, ніж бульйон з мяса тварин контрольної групи.

9. Підраховано, що додаткове введення до раціону бугайців метіонатів і лізинатів мікроелементів виявилось економічно ефективним. Застосування хелатів МЕ дозволило знизити собівартість на 13,9%, прибуток на 1 ц. живої маси зріс на 59,5 грн, рентабельність підвищилась на 17,02% порівняно з контрольною групою.

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що найкращий результат одержано при комплексній підгодівлі бугайців метіонатами і лізинатами МЕ: метіонатами заліза в дозі 0,025 мг/кг ж. м., кобальту - 0,02, селену 0,01, йоду - 0,025 та лізинатами заліза - 0,025, кобальту - 0,02, селену - 0,01, йоду - 0,025 мг/кг живої маси. Цей премікс дає змогу найраціональніше використовувати потенційні можливості організму молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі і це проявляється покращенням фізіологічних процесів та підвищенням їх продуктивності.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою профілактики мікроелементозів відгодівельного молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі, підвищення їх продуктивності та покращення фізико-хімічних і ветеринарно-санітарних показників мяса, а також рентабельності виробництва рекомендуємо проводити корекцію їх раціонів хелатними сполуками мікроелементів (заліза, кобальту, йоду і селену) з незамінними амінокислотами (метіоніном і лізином) - метіонатами і лізинатами в поєднанні: заліза по 0,025 мг/кг живої маси, кобальту - 0,02 мг/кг ж. м., селену - 0,01 мг/кг ж. м., і йоду - 0,025 мг/кг живої маси.

2. Отримані результати рекомендуємо використовувати в навчальному процесі з курсів фізіології, біохімії, годівлі та ветеринарно-санітарної експертизи, у навчальних закладах І - IV рівня акредитації а також для сільськогосподарських підприємств різних форм власності, які займаються виробництвом яловичини.

1. Поживність основних видів кормів господарств Дрогобицького району Львівської області //Кравців Р.Й., Стадник А.М., Осередчук Р.С., Ключковська М.В., Герич В.В., Сенечин В.В /Довідник. -Львів, 2003. - 80 с. (Дисертант брав участь у проведенні експериментальних досліджень та написанні довідника).

2. Кравців Р.Й., Осередчук Р.С., Сенечин В.В.. Мікроелементний склад кормів ТЗОВ “1 Травня” Дрогобицького району Львівської області // Сільський господар. - 2001. - №5-6. - с. 19-20. (Дисертант провів відбір матеріалу, виконував лабораторні дослідження і підготував статтю).

3. Кравців Р.Й., Стадник А.М., Сенечин В.В.. Корекція мікроелементного живлення бичків і корів, їх продуктивність та якість продукції // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків, 2001. - В. 9, № 33, Ч 2. - с. 235-239. (Дисертант виконав експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів і підготував статтю).

4. Середні показники поживності і мікроелементного складу кормів Львівської області // Кравців Р.Й., Осередчук Р.С., Ключковська М.В., Герич В.В., Сенечин В.В. / Сільський господар. - 2001. -№ 7-8. -С. 20 - 22. (Дисертант виконував лабораторні дослідження кормів, проводив статистичну обробку цифрового матеріалу і підготував статтю).

5. Кравців Р.Й., Сенечин В.В.. Активність амінотрансфераз сироватки крові дослідних бугайців при застосуванні в годівлі метіонатів і лізинатів мікроелементів //Науково - технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Львів, 2001. - В. 1-2. - с. 138-142. (Дисертант провів лабораторні дослідження крові і підготував статтю).

6. Сенечин В.В., Біленчук Р.В., Осередчук Р.С., Ключковська М.В., Герич В.В. Метаболізм міді в живому організмі // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. - Львів, 2002. - Т.4, № 2, Ч. 3. - с. 98 - 106. (Дисертант зібрав дані літератури і написав статтю).

7. Сенечин В.В. Зміна фізико-хімічних та санітарних показників яловичини при корекції раціонів бичків метіонатами і лізинатами мікроелементів //Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2002. - Т. 2, №21. - с. 246 - 248.

8. Сенечин В.В. Показники крові бугайців за корекції їх раціонів годівлі метіонатів і лізинатів мікроелементів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2003. - Т. 5, №3, Ч. 2. - С. 93 - 97.

9. Сенечин В.В. Продуктивність бугайців за корекції раціонів метіонатами і лізинатами мікроелементів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2003. - Т. 5, №2, Ч. 2. - С. 116 - 120.

10. Деклараційний патент 42578 А Україна, МПК 7 А23К1/18, А01К67/02. Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції відгодівельних бичків: Деклараційний патент 42578 А Україна, МПК 7 А23К1/18, А01К67/02 /Р.Й.Кравців, А.М.Стадник, А.Ю.Остапюк, Р.С.Осередчук, М.В.Ключковська, В.В.Герич, В.В.Сенечин. - №2001042340; Заявлено 09.04.2001; Опубл. 15.10.2001, Бюл. № 9. (Дисертант брав участь у виконанні експериментальних дослідження, здійснив статистичну обробку результатів).