Інтенсифікація виробництва зерна в умовах становлення та розвитку ринкових відносин - Автореферат

Одним з найважливіших напрямків підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва України в сучасних умовах являється його всебічна інтенсифікація на основі постійного удосконалення господарського механізму, який формується на суттєво новій, ринковій мотивації до праці. Саме ці відмінності зумовлюють вияв нових тенденцій і закономірностей інтенсивного типу розширеного відтворення, вимагають обґрунтування протизатратної (на одиницю вироблюваної продукції) концепції інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Багатоплановість проблеми, в умовах становлення та розвитку ринкового механізму господарювання вимагає розробки методологічних принципів і практикоорієнтованих рекомендацій щодо переведення галузі на переважно інтенсивні засади розвитку з урахуванням реформаційних процесів в сільському господарстві України. При їх кількісній обмеженості і відносно високій вартості суттєво змінюються способи координації і управління виробничими процесами, а це вимагає розробки нових концептуальних підходів до інтенсифікації, всебічного використання біологічних особливостей формування урожаю зернових культур з урахуванням екологічних наслідків, удосконалення форм господарювання в первинних субєктах агробізнесу, формування суттєво нової мотиваційної структури на основі приватної власності на землю та майно. Проте їх підходи до вирішення методологічних і практичних аспектів становлення та розвитку цієї галузі аграрного виробництва потребують адаптації до ринкових умов господарювання, що і підтверджує актуальність теми дослідження.У першому розділі “Концептуальні підходи до теорії інтенсифікації в сучасних умовах” розглядаються основні етапи розвитку наукової думки щодо теорії інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, обґрунтовуються концептуальні основи її розвитку в умовах становлення та розвитку ринкового механізму господарювання, доводиться необхідність побудови суттєво нової мотиваційної структури в сільськогосподарському виробництві, як провідного фактора його інтенсифікації, яка б ефективно функціонувала в сучасних умовах. В затратній концепції рівень інтенсивності виробництва визначається рівнем концентрації капіталу на одиницю земельної площі. Результатна ж концепція пояснює інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва збільшенням виходу продукції в розрахунку на ту ж земельну площу. У другому розділі “Сучасний стан інтенсифікації зернового господарства Донецької області” розглянуто динаміку виробництва зерна в області, проаналізовано основні показники його ефективності, зроблено оцінку рівня використання основних факторів інтенсифікації зерновиробництва. Амплітуда коливань урожайності складає 1 : 4,37; виробничих витрат на 1 га - 1 : 2,91; прямих затрат праці на 1 га - 1 : 3,64, а на 1 ц-1 : 5,17; собівартості 1 ц зерна - 1 : 2,59.Становлення та розвиток ринкового механізму господарювання в зерновому господарстві України, на жаль, характеризується переважно затратним процесом інтенсифікації. Це обумовлено в першу чергу відчуженням виробників продукції від засобів виробництва та результатів власної праці, що призвело до втрати мотивів зацікавленості людей у високопродуктивній праці і є першопричиною функціонування затратного механізму господарювання. В ринкових умовах господарювання процес інтенсифікації зерновиробництва слід розглядати не з позицій використання властивостей ресурсів, а з точки зору одержання максимального зиску від них. Багатоплановість проблеми підвищення ефективності функціонування галузі зерновиробництва в умовах становлення та розвитку ринкових відносин обумовлює в першу чергу формування протизатратного (на одиницю вироблюваної продукції) механізму господарювання. Основою формування такого механізму може бути лише комплексний підхід до інтенсифікації як до цілісної системи організаційно-економічних, екологічних, технологічних, соціальних та інших заходів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Становлення та розвиток ринкового механізму господарювання в зерновому господарстві України, на жаль, характеризується переважно затратним процесом інтенсифікації. Це обумовлено в першу чергу відчуженням виробників продукції від засобів виробництва та результатів власної праці, що призвело до втрати мотивів зацікавленості людей у високопродуктивній праці і є першопричиною функціонування затратного механізму господарювання.

2. В ринкових умовах господарювання процес інтенсифікації зерновиробництва слід розглядати не з позицій використання властивостей ресурсів, а з точки зору одержання максимального зиску від них.

3. Багатоплановість проблеми підвищення ефективності функціонування галузі зерновиробництва в умовах становлення та розвитку ринкових відносин обумовлює в першу чергу формування протизатратного (на одиницю вироблюваної продукції) механізму господарювання. Основою формування такого механізму може бути лише комплексний підхід до інтенсифікації як до цілісної системи організаційно-економічних, екологічних, технологічних, соціальних та інших заходів. Комплексний підхід до інтенсифікації зернової галузі в першу чергу повинен бути зорієнтований на формування протизатратного (на одиницю вироблюваної продукції) механізму господарювання на рівні первинних зерновиробних субєктів агробізнесу.

4. Ключовим аспектом розширеного відтворення родючості ґрунтів в умовах Донбасу є широке застосування вермикультури для виробництва біогумусу та гумісолу. Комплексне використання цих засобів при вирощуванні озимої пшениці дає можливість уже в перший рік освоєння біотехнології додатково одержати біля 250 грн. прибутку з 1 га.

5. Аналіз мотиваційної структури в зерновому господарстві Донецької області свідчить про слабовмотивованість сільськогосподарської робочої сили. Якщо внутрішні спонукальні мотиви, хоч і в слабовираженій формі, позитивно впливають на ефективність виробництва, то зовнішні мотиваційні стимули практично не працюють. Соціально орієнтована економіка в першу чергу характеризується зміщенням центру ваги у площину людського фактора. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва - це не самоціль. В центрі цього процесу повинна бути людина.

6. В сучасних умовах суттєво нову зовнішню мотиваційну структури в зерновиробництві можна створити лише через реформування відносин власності в сільському господарстві і особливо земельних відносин, що приведе в дію і внутрішні мотиваційні стимули людини. Товаровиробники-власники мають більш широкий спектр стимулів до ефективного господарювання: доходи у формі оплати праці, дивіденди від акцій, орендні платежі за використання майнових та земельних паїв тощо.

7. Вивчення досвіду роботи постприватизаційних сільськогосподарських підприємств Донецької області дало змогу зробити висновок про те, що суттєвих змін в ефективності зерновиробництва не спостерігається. Але в ряді підприємств, де проведено не формальне, а реальне реформування відносин власності, створено відносно ефективний механізм господарювання.

8. Аналіз реорганізаційних процесів в сільському господарстві Донецької області дає можливість визначити суттєві переваги та недоліки різних варіантів створення ринкових агробізнесових структур зернового напрямку. Обґрунтовано найбільш соціально-справедливий механізм реорганізації сільськогосподарських підприємств з урахуванням їх первісної організаційно-правової форми.

9. Донецька модель приватизації землі та реорганізації КСП є найбільш прийнятним варіантом здійснення основного етапу аграрної реформи, що підтверджується її широким розповсюдженням в межах України. Але ця модель не позбавлена недоліків. В звязку з цим обґрунтовано конкретні пропозиції щодо удосконалення деяких аспектів моделі.

10. Основні положення Донецької моделі приватизації землі та реорганізації КСП за умови їх удосконалення можуть бути використані і використовуються при реалізації Указу Президента України від 3.12.99р. № 1529/99 “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”

11. Впровадження методики планування і обліку за типом “грос марджин - валова маржа” забезпечить конкурентоспроможне функціонування первинних зерновиробних субєктів агробізнесу.

1. Дзюба М. Аграрна реформа в Донецькій області: аналіз вітчизняних та зарубіжних методик // Економіка. Фінанси. Право. - 1998. - №12. - С.26-27.

2. Дзюба М.О. Земельна реформа в Донецькій області // Вісник ХДАУ. Економіка АПК і природокористування - 1997. - №1. - С.89-91.

3. Дзюба М. Основні способи реорганізації сільськогосподарських підприємств Донеччини.(Проект приватизації землі і реорганізаціїї КСП) // Регіональна економіка. - 1999. - №1. - С.221-223.

4. Дзюба М.О. Особливості інтенсифікації виробництва зерна в північних районах Донецької області в умовах ринку // Вісник ХДАУ. Економіка АПК і природокористування - 1998. - № 3.- С.86-90.

5. Дзюба М.О. Перспективи екологічно чистої інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в Донбасі // Вісник ХДАУ. Економіка АПК і природокористування - 1998. - №3. - С.90-94.

6. Дзюба М. Реорганізація вимагає індивідуального підходу // Регіон: проблеми і перспективи. - 1999. - № 1. - С.19-21.

7. Дзюба М.О., Павлик І.І., Українчук А.І. Основи підприємництва і управлінської діяльності // Програма для вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів. - К.: НМК. 1996. - 19 с. (Авторскі 70 %).