Інтенсифікація виробництва свинини при використанні сухих кормових сумішок з екструдованим тритикале - Автореферат

Високі середньодобові прирости живої маси - 842-848 г, які перевищують у наших дослідах показники, передбачені технологією Provimi, досягнуто при включенні в раціони відгодівельних підсвинків 20-30% екструдованої дерті найбільш врожайної в господарстві (47,8 ц/га) і багатої вітамінами групи В зернової культури - тритикале взамін частини інших концентратів. Метою наших наукових і науково-виробничих досліджень було: розробити найбільш оптимальний склад сумішок концентратів із вирощених у господарстві високоврожайних і дешевих кормових культур, якими при невеликій (15 %) добавці стартерного компоненту - фінішеру вдається збалансувати за деталізованими нормами раціони молодняка свиней при інтенсивній його відгодівлі. Згодовування таких сумішок повинно позитивно впливати на засвоєння поживних речовин тваринами, що сприятиме підвищенню їх інтенсивності росту та покращенню мясної продуктивності в умовах дії сучасної європейської технології виробництва свинини. вивчити перетравність та обмін речовин в організмі відгодівельного молодняка свиней при згодовуванні зерносумішок різного складу в тому числі з використанням екструдованої дерті нової для західного регіону кормової культури - озимого тритикале. Встановити найбільш оптимальний склад сумішок концкормів для нормованої годівлі молодняка свиней на відгодівлі. провести балансові досліди та аналізи крові піддослідних тварин для вивчення перетравності поживних речовин при різному складі кормових сумішок, балансу азоту і деяких показників обміну речовин. На основі проведених нами досліджень було розроблено оптимальний склад сумішок для організації нормованої годівлі тварин, що підвищило інтенсивність їх росту, значно здешевило собівартість продукції та покращило її якість.Включення у раціони відгодівельних підсвинків у першій серії дослідів 20% багатої перетравним протеїном і водорозчинними вітамінами дерті тритикале підвищувало прирости живої маси свиней. Тому у другій серії дослідів використовували екструдовану дерть тритикале в дозі 20% і навіть 30%, що позитивно вплинуло на інтенсивність росту підсвинків (табл.4). З метою більш повної оцінки поживної якості вирощених і заготовлених для інтенсивної відгодівлі свиней сумішок концентратів необхідно вивчати не лише їх врожайність та хімічний склад, але й перетравність і засвоєння поживних речовин тваринами та перебіг обміну речовин у молодняка, який споживає дані сумішки. За складом крові ставлять діагноз про порушення обміну речовин і стан здоровя тварин, а також роблять висновки про використання тваринами поживних речовин кормів на утворення продукції. екструдований тритикале озимий кормовий Зростання у сироватці крові загального білку і в тому числі альбумінів, а також амінного азоту спостерігалося у відгодівельного молодняка свиней дослідних груп, особливо у другій серії дослідів, коли підсвинкам згодовували екструдовану дерть тритикале.Технологія базується на використанні сухих кормових сумішок для заключної годівлі свиней, в яких зменшена кількість рекомендованих фірмою дорогих компонентів, зокрема: стартерних добавок, кукурудзяної і пшеничної дерті натомість включено 20-30% екструдованої дерті високоврожайної і багатої вітамінами групи В дешевої злакової культури власного виробництва - озимого тритикале, а також концентровані відходи - висівки пшеничні та ріпакову макуху, яка багата протеїном та сіркою для стимулювання розвитку мікрофлори в товстому відділі кишечника з метою сприяння синтезу вітамінів групи В та кращому розщепленню клітковини ферментами мікрофлори. Ці показники в умовах дії сучасних технологій, основаних на годівлі свиней сухими кормами, мають великий вплив на засвоєння тваринами поживних речовин кормів для підвищення інтенсивності росту відгодівельного молодняка. Наявність в раціонах свиней в оптимальних кількостях легкорозчинних і менш розчинних фракцій сирого протеїну сприяють рівномірному розщепленню цих фракцій у різних відділах шлунково-кишкового тракту, що в свою чергу сприяє перетравленню та засвоєнню азотистих речовин корму. У третій дослідній групі, де це співвідношення відповідало названим вимогам, коефіцієнти перетравності протеїну становили 76,2-77,8% (в контролі - 74,1%), а відкладання азоту в організмі відповідно 27,1 г (у контролі 25,6 г), біологічна цінність протеїну в дослідних групах була вищою і становила 37,7% (в контролі 36,9%). Це молодняк других груп у першій серії дослідів, якому згодовували зерносумішку із 20% дерті тритикале та друга і третя групи другої серії, яким у склад кормової сумішки включали відповідно 20 і 30% екструдованої дерті тритикале.

Інтенсивність росту відгодівельного молодняка. Раціони піддослідних груп відрізнялися співвідношенням окремих концентрованих кормів для вивчення можливості одержання найбільш оптимального результату.

Включення у раціони відгодівельних підсвинків у першій серії дослідів 20% багатої перетравним протеїном і водорозчинними вітамінами дерті тритикале підвищувало прирости живої маси свиней. Подальше збільшення вмісту тритикале (30%) в складі зерносумішок не впливало на ріст підсвинків (різниця до контролю статистично не вірогідна). Наявність у тритикале підвищеної кількості амілопектину, який недостатньо перетравлюється, обмежує використання для інтенсивної відгодівлі свиней дерті із цієї культури в натуральному вигляді. Тому у другій серії дослідів використовували екструдовану дерть тритикале в дозі 20% і навіть 30%, що позитивно вплинуло на інтенсивність росту підсвинків (табл.4).

Таблиця 4

Інтенсивність росту підсвинків піддослідних груп, M±m, n=4, n=20

Серія Дослід Група Середня жива маса 1 гол., кг Приріст живої маси початок досліду кінець досліду всього, кг середньодобовий, г

І 1 1 35,8±2,88 106,7±1,01 70,9±1,08 780±8,10

2 36,1±1,96 110,0±1,08*) 73,9±0,82*) 821±9,06*)

3 35,8±2,06 105,3±2,24 69,5±1,62 772±12,12

2 1 36,0±2,80 105,9±1,00 69,9±0,98 774±9,10

2 36,2±3,11 110,0±1,28*) 73,8±1,00*) 820±10,08*)

3 36,1±2,06 105,1±2,42 69,0±1,34 768±11,10

ІІ 3 1 36,3±2,16 105,9±1,02 69,8±0,96 791±8,70

2 36,4±1,90 109,9±1,12*) 73,5±1,11*) 836±9,80*)

3 36,4±1,88 110,8±1,22*) 74,4±1,06**) 842±10,14**)

4 1 35,9±1,80 108,9±0,88 73,0±0,82 801±8,12

2 36,0±1,42 111,9±1,16*) 75,9±0,88*) 834±10,10*)

3 35,9±2,00 113,1±1,14**) 77,2±0,84**) 848±11,04**)

При цьому досягнуть середньодобових приростів - 842-848 г, що є навіть дещо вищим показником, ніж передбачено технологічними параметрами. Кінцева жива маса підсвинків виявилась також більшою і склала 110 кг. Це вказує на кормову цінність екструдованої дерті тритикале в складі сухих сумішок.

Показники обміну речовин та їх вплив на продуктивність тварин. З метою більш повної оцінки поживної якості вирощених і заготовлених для інтенсивної відгодівлі свиней сумішок концентратів необхідно вивчати не лише їх врожайність та хімічний склад, але й перетравність і засвоєння поживних речовин тваринами та перебіг обміну речовин у молодняка, який споживає дані сумішки.

Приводимо коефіцієнти перетравності і баланс азоту, одержані у другій серії дослідів (табл.5).

При екструзії дерті тритикале довгі та розгалужені ланцюги амілопектину розщеплюються до більш простих і легкоперетравних сполук - амілози. Це збільшило у другій серії дослідів перетравність вуглеводів корму: сирої клітковини і БЕР, коефіцієнти перетравності яких зросли при цьому відповідно до 36,6 і 89,8%. Згідно даних П.Д. Пшеничного (1968) зростання перетравності клітковини завжди сприяє збільшенню перетравності інших поживних речовин раціону, що й спостерігалося у другій серії наших дослідів.

Використання поживних речовин кормів на синтез тканин організму було також більшим, що видно із балансу азоту.

Таблиця 5

Коефіцієнти перетравності (%) поживних речовин і баланс азоту, (друга серія дослідів), M±m, n=4

Показники Піддослідні групи

1 (контрольна) 2 3

Коефіцієнти перетравності: суха речовина 78,2±0,61 80,2±0,52*) 80,8±0,58*) органічна речовина 79,8±0,48 81,8±0,44*) 81,9±0,50*) сирий протеїн 74,1±0,51 76,2±0,44**) 77,8±0,46**) сирий жир 59,1±1,24 58,1±1,60 58,8±1,48 сира клітковина 33,6±0,48 35,2±0,52**) 36,6±0,52**) безазотисті екстрактивні речовини (БЕР) 84,4±0,88 89,0±0,72**) 89,8±0,84**)

Відклалось азоту в організмі, г 25,6±0,38 26,9±0,32*) 27,1±0,40*)

Відклалось азоту в % від перетравленого 36,9±0,22 37,7±0,26*) 37,6±0,34

Відкладання азоту у підсвинків дослідних груп складало на добу - 26,9-27,1 г, в той час, як в контрольній групі було - 25,6 г. Використання дерті тритикале, особливо в екструдованому вигляді, підвищує біологічну повноцінність протеїну, що є важливим фактором у прогресивній технології інтенсивної відгодівлі молодняка свиней.

Морфологічний та хімічний склад крові підсвинків змінюється залежно від зовнішніх факторів впливу і в першу чергу від годівлі тварин. За складом крові ставлять діагноз про порушення обміну речовин і стан здоровя тварин, а також роблять висновки про використання тваринами поживних речовин кормів на утворення продукції. екструдований тритикале озимий кормовий

У наших дослідах особливої різниці за показниками кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в крові різних груп тварин не виявлено. Відмінності спостерігались лише за деякими показниками сироватки крові (табл. 6).

Зростання у сироватці крові загального білку і в тому числі альбумінів, а також амінного азоту спостерігалося у відгодівельного молодняка свиней дослідних груп, особливо у другій серії дослідів, коли підсвинкам згодовували екструдовану дерть тритикале. Така динаміка показників сироватки крові за даними Н.А. Коваленка, Н.М. Карпуся, О.А. Сисоєва, П.З. Столярчука та інших є характерною ознакою тварин, які інтенсивно ростуть. Альбумінна фракція сироватки крові, від вмісту якої залежить і кількість загального білку, активно включається у процеси росту тканин молодняка, а амінний азот (сума амінокислот) безпосередньо надходить із кровю до клітин тіла, де використовується для синтезу власних білків.

Таблиця 6

Деякі гематологічні показники підсвинків піддослідних груп

Серія Дослід Група Еритроцити, 1012/л Гемоглобін, ммоль/л Білок сироватки, г/л Альбуміни, г/л Амінний азот, ммоль/л

І 1 1 6,74±0,56 1,50±0,02 66,4±2,10 27,4±2,14 3,35±0,02

2 6,80±0,68 1,54±0,03 76,2±1,86*) 39,4±2,08*) 4,32±0,02*)

3 6,70±0,66 1,51±0,02 64,2±2,64 30,1±2,88 3,52±0,04

2 1 6,72±0,70 1,54±0,02 64,8±2,64 28,8±1,66 3,42±0,02

2 6,78±0,62 1,57±0,02 78,0±2,94**) 38,0±2,08*) 4,26±0,03*)

3 6,70±0,34 1,57±0,04 65,6±2,88 29,2±2,90 3,60±0,04

ІІ 3 1 6,72±0,68 1,57±0,02 66,6±2,10 28,6±2,40 3,30±0,02

2 6,86±0,52 1,61±0,03 75,6±2,06*) 39,6±3,08*) 4,09±0,02*)

3 6,90±0,48 1,62±0,02 77,6±2,00**) 40,2±3,11*) 4, 20±0,04*)

4 1 6,74±0,44 1,56±0,04 66,8±2,08 28,0±2,60 3,47±0,01

2 6,90±0,50 1,59±0,03 77,4±2,11*) 37,9±1,30 3,98±0,02*)

3 6,90±0,36 1,58±0,03 78,0±2,24**) 40,0±3,02 4,43±0,03*)

Мясна продуктивність відгодівельного молодняка. Вища кінцева жива маса тварин, знятих з відгодівлі, сприяла одержанню більших показників їх забійної маси, довжини туші та маси туші (табл. 7).

У підсвинків цих же дослідних груп виявлена і найвища маса найбільш цінного мяса, яке є в окостах тварин та кращий вміст мякушу у туші в порівнянні до аналогічних показників молодняка контрольних груп. Ця різниця сягає 6,6-8,2% і є статистично вірогідною. Все це підтверджує особливу цінність запропонованої технології заключної відгодівлі молодняка свиней з використанням дерті тритикале, особливо в екструдованому вигляді.

Таблиця 7

Деякі забійні показники та хімічний склад мясного фаршу молодняка свиней піддослідних груп, M±m, n=4

Серія Дослід Група Забійна маса, кг Маса окосту, кг Маса мякушу в туші, кг Вміст у фарші сухої речовини, % Вільна волога мяса, %

І 1 1 73,4±1,02 7,1±0,32 55,0±0,76 24,7±0,32 32,0±0,30

2 78,1±1,00*) 8,2±0,28*) 58,2±0,80*) 25,8±0,28 28,8±0,42*)

3 73,8±2, 20 7,0±0,42 54,6±1,00 25,0±0,42 32,8±0,50

2 1 73,7±0,98 7,1±0,26 56,6±0,58 24,6±0,38 32,8±0,32

2 78,2±1,11*) 8,4±0,26*) 60,2±0,66*) 25,9±0,28 28,9±0,40*)

3 73,0±2,06 7,1±0,28 55,2±0,72 25,2±0,30 33,0±0,56

ІІ 3 1 73,1±0,90 7,2±0,30 52,6±0,70 24,8±0,34 31,9±0,36

2 76,5±1,01*) 8,7±0,26*) 58,0±0,92*) 26,0±0,28 28,4±0,42*)

3 79,0±0,88**) 8,8±0,24*) 60,8±1,04*) 26,2±0,26*) 27,8±0,36*)

4 1 74,1±0,84 7,1±0,32 53,6±0,72 24,4±0,22 32,4±0,40

2 77,5±0,80*) 8,6±0,24*) 59,6±1,06*) 25,8±0,26 28,4±0,38*)

3 80,1±0,92**) 8,8±0,26*) 61,0±0,98*) 26,4±0,24*) 27,5±0,40*)

Слід, однак, відзначити, що свинина, забитих у ранньому віці підсвинків (6 міс.10 днів), містить вищу кількість води, в тому числі не звязаної, а жир між мязовими волокнами слабо виражений. Свинина, одержана при використанні пшеничної та ячмінної дерті, як основних компонентів раціонів, за даними К. Нерінга, без добавки зелені чи травяного борошна бобових, або до 20% багатої вітамінами групи В дерті жита є недостатньо смачною, без бажаного аромату та консистенції.

При дегустаційній оцінці мяса нами також не було виявлено потрібного аромату, а в бульйоні були відсутні жирові "зірочки" та золотисте забарвлення.

Варене мясо було малоапетитним. Дещо кращим виявилось мясо смажене, з якого випарувалась вільна вода.

Слід, проте, наголосити, що заключна відгодівля свиней сумішками, які включали багату вітамінами групи В та білками дерть тритикале, сприяла одержанню свинини кращого хімічного складу. У мясному фарші підсвинків дослідних груп містилося менше води в т. ч. вільної, Таке мясо одержало вищі оцінки при дегустації.

"Молода" без жирових включень свинина має високий попит у багатьох країнах Західної Європи та у США. Проте споживач України не звик до такого продукту і вважає його недостатньо смачним. Він надає перевагу так званій "зрілій" свинині. Тому відшукуються шляхи покращення якості свинини у відповідності з вимогами вітчизняного споживача.

Економічна оцінка результатів дослідів

Найменші затрати кормів у кормових одиницях на 1 кг приросту живої маси відгодівельних підсвинків у наших дослідах встановлено у тварин дослідних груп при їх відгодівлі сумішками, які містили дерть тритикале, особливо в екструдованому вигляді. Затрати при цьому складають всього 3,9-4,0 кормових одиниці, що вказує на належно організовану технологію виробництва свинини, при якій поживні речовини кормів максимально використовуються на утворення продукції.

Найнижчу собівартість продукції і найбільший прибуток - 142,4-185,2 грн. при реалізації 1 ц живої маси відгодованих свиней та високу рентабельність - 30-36% одержано від молодняка дослідних груп, де використовували високоврожайне і дешеве зерно озимого тритикале.

Слід також наголосити, що за час проведення дослідів протягом останніх трьох років закупівельні ціни на вироблену свинину мінялися, що впливало на загальну величину прибутків. За цей час чотири рази зростали ціни на пальне. Однак і в цих умовах дана технологія повністю себе оправдала, на що вказують результати виробничої перевірки на 500 головах свиней у 2005 році.1. Виконання державних завдань збільшення виробництва продуктів харчування і в першу чергу мяса скороспілої галузі - свинарства вимагає впровадження сучасних технологій. Розроблена і впроваджена спільно із західноєвропейською фірмою Provimi у ТЗОВ "Галичина" Стрийського району новітня технологія передбачає раннє відлучення поросят у 28 денному віці і реалізацію відгодованих свиней у віці 192-195 днів, живою масою - 105-107 кг.

Технологія базується на використанні сухих кормових сумішок для заключної годівлі свиней, в яких зменшена кількість рекомендованих фірмою дорогих компонентів, зокрема: стартерних добавок, кукурудзяної і пшеничної дерті натомість включено 20-30% екструдованої дерті високоврожайної і багатої вітамінами групи В дешевої злакової культури власного виробництва - озимого тритикале, а також концентровані відходи - висівки пшеничні та ріпакову макуху, яка багата протеїном та сіркою для стимулювання розвитку мікрофлори в товстому відділі кишечника з метою сприяння синтезу вітамінів групи В та кращому розщепленню клітковини ферментами мікрофлори.

При такій заміні компонентів вдалося збалансувати раціони за деталізованими нормами і одержати показники продуктивності підсвинків, які навіть переважали величини, передбачені технологією фірми Provimi.

2. При складанні раціонів годівлі молодняка свиней за деталізованими нормами крім загальноприйнятих показників необхідно також додатково враховувати вміст крохмалю та його фракцій: легкоперетравної амілози та важкоперетравного амілопектину, водосолерозчинних фракцій протеїну (альбуміни і глобуліни) та водорозчинних вітамінів групи В. Ці показники в умовах дії сучасних технологій, основаних на годівлі свиней сухими кормами, мають великий вплив на засвоєння тваринами поживних речовин кормів для підвищення інтенсивності росту відгодівельного молодняка.

3. При екструзії дерті тритикале зменшується в ній вміст геміцелюлози, молекули якої частково руйнуються, від чого зростала кількість крохмалю, в якому збільшувався вміст амілози, за рахунок амілопектину, довгі і розгалужені молекули якого розщеплювалися до простіших і легкодоступних сполук. При цьому коефіцієнти перетравності вуглеводистих речовин: клітковини і БЕР в кормах раціону третіх дослідних груп зростали відповідно до 36,6 і 89,8%, що вище в порівнянні з контролем на 5,4%.

Наявність в раціонах свиней в оптимальних кількостях легкорозчинних і менш розчинних фракцій сирого протеїну сприяють рівномірному розщепленню цих фракцій у різних відділах шлунково-кишкового тракту, що в свою чергу сприяє перетравленню та засвоєнню азотистих речовин корму.

Найвищі коефіцієнти перетравності сирого протеїну при сухому типі годівлі свиней - виявилися при наявності у ньому 40% легкодоступних водосолевих фракцій. Найкраще співвідношення речовин спостерігалося у третій дослідній групі, де 30% раціону займала екструдована дерть тритикале.

У третій дослідній групі, де це співвідношення відповідало названим вимогам, коефіцієнти перетравності протеїну становили 76,2-77,8% (в контролі - 74,1%), а відкладання азоту в організмі відповідно 27,1 г (у контролі 25,6 г), біологічна цінність протеїну в дослідних групах була вищою і становила 37,7% (в контролі 36,9%).

4. Збалансування раціонів підсвинків дослідних груп за необхідними показниками повноцінної годівлі згідно деталізованих норм та забезпечення оптимального співвідношення основних компонентів позитивно вплинуло на обмін речовин в організмі тварин та їх засвоєння. У крові підсвинків піддослідних груп вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів відповідали фізіологічним нормам тварин і мало відрізнялися між собою. Вміст же у сироватці крові загального білку та його альбумінної фракції виявився вищим у підсвинків дослідних груп, які проявили більшу інтенсивність росту та кращу мясну продуктивність. Це молодняк других груп у першій серії дослідів, якому згодовували зерносумішку із 20% дерті тритикале та друга і третя групи другої серії, яким у склад кормової сумішки включали відповідно 20 і 30% екструдованої дерті тритикале. Раціони цих груп були збалансованими, не лише за всіма компонентами повноцінної годівлі, а й за оптимальним співвідношенням фракцій крохмалю та протеїну.

Зростання у сироватці крові вмісту загального білку і в тому числі альбумінів, а також амінного азоту є характерним для тварин, у яких засвоєння поживних речовин, а отже й інтенсивність їх росту, є вищими.

Альбумінна фракція сироватки крові, від вмісту якої зростає і загальний білок сироватки, активно включається у процеси синтезу білків тіла у молодняка, а амінний азот безпосередньо надходить із кровю до тканин, де використовується їх клітинами для синтезу власних білків.

5. Краще засвоєння поживних речовин молодняком свиней дослідних груп позитивно вплинуло на інтенсивність їх росту. Найбільші середньодобові прирости живої маси - 842-848 г, які навіть перевищують параметри впровадженої технології фірми Provimi, проявили підсвинки дослідних груп, відгодовувані на сумішках, що включали 20-30% екструдованої дерті озимого тритикале. Необроблена дерть тритикале проявляла свою позитивну дію лише при вмісті її в раціонах не більше 20%. При цьому одержано 820-821 г середньодобових приростів живої маси. Подальше збільшення не екструдованої дерті тритикале в раціонах знижувало інтенсивність росту тварин. Кінцева жива маса підсвинків у дослідних групах була на 6-8 кг вищою від стандартів технології і складала 110,0-113,1 кг.

6. Відгодований молодняк свиней дослідних груп, який проявив більшу інтенсивність росту та мав вищу передзабійну живу масу, показав також кращі показники мясної продуктивності та якості мяса.

Показники забійної маси, маси туші та найбільш цінної їх частини - окосту були вищими у підсвинків, раціони яких включали 20-30% екструдованої дерті озимого тритикале або ж 20% необробленої дерті цієї культури, що дає статистично вірогідну різницю до даних контрольної групи.

У середніх пробах мясного фаршу, одержаного при обваловуванні туш молодняка вищеназваних дослідних груп, спостерігався менший вміст води, а більший білку та жиру, що робить таке мясо ціннішим, ніж одержане від тварин контрольних груп, відгодовуваних за типовою технологією. Мясо свиней контрольних груп містило більшу кількість вільної (не звязаної) води - 31,9-32,8%. Це значно знижує його якість та смак. Таке мясо не наваристе, без бажаного аромату та консистенції. Мясо і навіть бульйон від молодняка дослідних груп оцінені при дегустації вищими балами, що дає статистично вірогідну різницю.

7. Збалансована за необхідними компонентами деталізованих норм заключна відгодівля молодняка свиней сприяла кращому засвоєнню поживних речовин спожитих кормів, від чого їх затрати на одержану продукцію були невеликими. В дослідних групах, де в раціони підсвинків включали 20 і 30% екструдованої дерті тритикале, на 1 кг приросту живої маси витрачено всього 3,9-4,0 кормових одиниць, що на 5,0-5,8% є меншим, ніж у тварин контрольних груп.

Висока інтенсивність росту молодняка дослідних груп і невелика вартість високоврожайного корму - зерна тритикале, яке складало основу зернової групи раціонів цих тварин, сприяли зниженню собівартості приросту живої маси підсвинків. При цьому значно зріс чистий прибуток від реалізації відгодованих свиней, а разом з цим і рентабельність виробництва свинини, яка склала - 31,1-36,0%, що на 5,1-7,0% є вищою ніж у підсвинків контрольної групи. Це вказує на економічну доцільність впровадження удосконаленої новітньої технології інтенсивного виробництва свинини.

Пропозиції виробництву

1. Впровадження удосконаленої нами технології відгодівлі молодняка свиней дає можливість максимально інтенсифікувати виробництво свинини і завершити відгодівлю тварин у віці 192-195 днів при живій масі 105-107 кг, організувати автоматизацію виробничих процесів, компютерний контроль за параметрами мікроклімату, оптимальний набір кормів з використанням кодованих стартерних добавок для збалансованої годівлі тварин за деталізованими нормами.

Все це позитивно впливає на інтенсивність росту молодняка свиней, яка при заключній відгодівлі перевищує 800 г.

2. Для збільшення виробництва кормів при інтенсивній відгодівлі свиней доцільно вирощувати кормову культуру - озиме тритикале, яке в умовах Прикарпаття дає найвищий урожай зерна - 47,8 ц/ га.

Найкраще в кормові сумішки для заключної відгодівлі свиней включати 20-30% екструдованої дерті тритикале.

Екструзія дерті тритикале покращує фракційний склад крохмалю у зерні. Це підвищує перетравність вуглеводів, і сприяє засвоєнню тваринами поживних речовин корму, що позитивно впливає на інтенсивність росту підсвинків та покращує якість свинини.

3. Використання в раціонах свиней більш дешевих кормів власного виробництва із високоврожайних кормових культур призводить до зменшення собівартості виробництва свинини у господарстві та зростання рентабельності її виробництва до 31,1-36,0%.

1. Столярчук П.З., Козак Р.В. Організація заключної інтенсивної відгодівлі свиней на дешевих кормах власного виробництва // Сільський господар - Львів, 2004. - № 1-2. - С.26-29 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

2. Козак Р.В., Столярчук П.З. Інтенсивність росту та мясна продуктивність свиней, які відгодовуються за новітньою технологією // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2004. - Т.6 (№ 2). - ч.4. - С.59-63 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

3. Столярчук П.З., Козак Р.В. Засвоєння поживних речовин зернових кормосумішок при відгодівлі свиней за новітньою технологією // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2004. - Т.6 (№ 3). - ч.5. - С.45-50 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

4. Pivtorak Y., Petryshak R., Kozak R. Perspectives of food in animal feeding and effect of rational supplication of nutrients on production. International Scientific Conference 16-17 September 2004. Warszawa Agricultural University. - Warszawa, 2004. - S.75 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

5. Козак Р.В., Столярчук П.З. Повноцінна годівля молодняка при інтенсивній технології виробництва свинини // Збірник наук. праць Вінницького ДАУ. - Вінниця, 2005. - В.22. - Ч.2. - С.90-93 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

6. Столярчук П.З., Козак Р.В. Особливості засвоєння поживних речовин відгодівельним молодняком свиней і якість продукції // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т.7 (№ 2). - Ч.4. - С.3-7 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

7. Козак Р. Відгодовуємо свиней за 195 днів // Сільський господар. - Львів, 2005. - № 1-2. - С.33-35.

8. Столярчук П.З., Козак Р.В., Наумюк О.С., Голодюк І.П. Перспективні технології у тваринництві // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т.7. - № 3 (26). - Ч.3. - С.107-110 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).