Інтенсифікація теплообміну в опалювальних конвекторах в умовах термогравітаційної конвекції - Автореферат

Зниження енерговитрат на опалення в основному досягається: підвищенням термічного опору огороджуючих конструкцій будинків і споруд; удосконаленням систем опалення шляхом інтенсифікації теплообміну в опалювальних приладах; переходом на перервні режими їх роботи та широким впровадженням систем виміру і автоматичного регулювання. Більш ефективних результатів при впровадженні перервних режимів роботи та систем автоматичного регулювання можливо досягти у системах з малоінерційними опалювальними приладами, до яких належать конвектори з кожухами. Наявність кожуха (каналу) дозволяє інтенсифікувати тепловіддачу від нагрівача і знизити інерційність приладу. Рішення по інтенсифікації теплообміну нагрівача в цих умовах потребує подальшого наукового обгрунтування, яке дасть можливість оптимізувати конструкції конвекторів, підвищити їх техніко - економічні і санітарно - гігієнічні показники.

По темі дисертації опубліковано 4 роботи у фахових журналах.

Обсяг і структура дисертації

Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, основних висновків, списку використаних літературних джерел з 84 найменувань, 3 додатків, містить 143 сторінки тексту, 14 таблиць та 45 рисунків.

Зміст роботи

У вступі розкрита актуальність досліджень, направлених на зниження енерговитрат на опалення шляхом оптимізації і інтенсифікації малоінерційних приладів, до яких належать конвектори з кожухом; сформульована мета і задачі досліджень, обгрунтована наукова новизна та практична цінність роботи.

У першому розділі виконано аналіз сучасних теоретичних та експериментальних досліджень інженерних розробок опалювальних конвекторів. Проаналізовано конструкції електричних та водяних конвекторів з кожухом, виробництво яких у світі постійно зростає.

Широке використання, особливо електроконвекторів, обумовлено їх високою тепловою ефективністю, малою інерційністю, системою автоматичного регулювання тепловіддачі, автономністю і простотою конструкції. В основу конструкції покладено циліндричний нагрівач, який розташовано у вертикальному плоскому кожусі (каналі).

В результаті аналізу і лабораторних досліджень різних нагрівальних елементів встановлено, що найбільш доцільним є створення опалювальних конвекторів на базі вітчизняних трубчастих нагрівачів закритого типу (ТЕНІВ), які серійно виробляються, від 0,5 до 2,5КВТ.

Як свідчить вітчизняний і зарубіжний досвід, тенденція розвитку конвекторів, особливо електричних, направлена на удосконалення і розробку, головним чином, нагрівачів і дизайну приладів, а аеродинамічним і теплотехнічним функціям кожуха (каналу), обгрунтуванню його геометричних розмірів і інтенсифікації теплообміну приділяється недостатньо увага.

Теоретичні і експериментальні дослідження теплообміну при розробці сучасних конвекторів значно відстають від темпів їх впровадження.

Вихідною науковою базою при створенні конвективних опалювальних приладів, є роботи Г.А.Остроумова, Б.С.Петухова, С.С.Кутателадзе, А.А.Гухмана, М.А.Міхеєва, В.П.Ісаченка, А.В.Ликова, Й.Джалурії, Т.Себісі, П.Бредшоу та інших вчених.

Завдяки дослідженням А.А.Жукаускаса, В.І.Сасіна, Е.С.Малкіна, А.А.Худенка, А.С.Варшавського, О.Г.Мартиненка, Ю.А.Соковишина та інших вчених розроблені основи розрахунку, конструювання і виготовлення опалювальних водяних і електричних конвекторів.

Дослідження Еленбааса, Д.Р.Бодойа, Д.Ф.Остерла, В.Т.Моргана, Е.М.Сперроу, Ж.Ф.Мастерса та багатьох інших авторів по теплообміну між нагрітими стінками каналу, горизонтального циліндра в необмеженому просторі, циліндра, що конструктивно зєднаний з вертикальними пластинами в умовах природної конвекції, детально вивчені. У більшості викладених робіт теплообмінні процеси визначаються за допомогою залежності

, що є обгрунтованим для випадку вільної конвекції при розгляданні циліндра в необмеженому просторі. Даних по тепловіддачі горизонтального циліндричного нагрівача, який розташовано в каналі, вкрай мало. Існуючі дослідження традиційно описуються числом Ra, котре не повністю відображає механізм руху в каналі і не враховує швидкість повітря, яка утворена каналом в умовах термогравітаційної конвекції.

Існуючі дослідження не дають можливості оптимізувати конструкції конвекторів з інтенсифікацією їх тепловіддачі і підвищенням санітарно-гігієнічних показників.

На основі проведеного аналізу сформульовано мету та задачі досліджень.

У другому розділі виконано аналітичні і експериментальні дослідження процесу теплообміну горизонтального циліндра в вертикальному каналі в умовах термогравітаційної конвекції. Вивчено механізм утворення і розвитку конвективних потоків у каналі з циліндричним нагрівачем, що дозволяє виділити у потоці по висоті каналу ділянки формування і стабілізації. Ці ділянки відрізняються характером руху, структурою потоку і інтенсивністю теплообміну між середовищем та тепловіддавальними поверхнями каналу.

Для вивчення теплового процесу з метою отримання аеродинамічних і теплотехнічних характеристик опалювального конвектора розглянемо систему рівнянь процесу тепловіддачі і гідравлічного опору.

Термогравітаційний напір, утворений каналом, дорівнює: , Па (1) де h - висота каналу, м; Твих; Твх - температура відповідно на виході і на вході в канал, К, для повітря: .

Втрати наявного напору в каналі складають: , Па (2) де x - коефіцієнт місцевого опору; w - швидкість потоку, м/с.

Без великої похибки запишемо: , Па (3)

Тепловий потік, переданий повітрю, при проходженні по каналу має вигляд: ,Вт (4) де ¦кан - поперечний переріз каналу, м2; с - теплоємність повітря, Дж/КГЧК;

, Вт (5) де Fц - поверхня циліндра, м2; А - коефіцієнт, що враховує долю конвективної тепловіддачі від стінок каналу повітрю в ньому (А = 1,08 - 1,15), ак - коефіцієнт конвективної тепловіддачі, Вт/м2К.

Як показують результати досліджень, в інтервалі, що вивчається, можливо прийняти: .

З спільного розглядання рівнянь (1), (2) знаходимо величину (Твих - Твх) через аеродинамічні і геометричні характеристики системи. Підставляючи одержане значення (Твих - Твх) в рівняння (4) і вирішуючи спільно(4) і (5), прирівнюючи їх праві частини, отримаємо вираз для визначення швидкості потоку на вході в канал від відомих аеродинамічних, теплових і геометричних характеристик системи: , м/с (6) для повітря

, м/с (7)

Режим обтікання циліндра робочою рідиною визначається режимом руху її в каналі. Вираз для модифікованого критерію Рейнольдса має вигляд: , (8) для повітря

. (9)

Тоді критеріальне рівняння тепловіддачі від горизонтального циліндра повітрю в каналі в умовах термогравітаційної конвекції приймає вигляд: , (10) де В - коефіцієнт пропорційності.

Вирішення системи балансових рівнянь процесу тепловіддачі і гідравлічного опору дозволило визначити середню швидкість повітря в каналі і модифіковане число .

Оскільки теоретична схема процесу теплообміну циліндра у вертикальному каналі в умовах термогравітаційної конвекції точно не описується, необхідні експериментальні дослідження.

Експериментальне вивчення теплообміну в каналі виконувалось при симетричному розташуванні нагрівача в нижній його зоні, і симетричному нагріві вертикальних стінок з відповідними співвідношеннями висоти і ширини.

Під час виконання досліджень зроблено такі припущення: - рух і теплообмін конвективного потоку в каналі не залежить від часу, тому процес вважається стаціонарним;

- розглянуто теплообмін в каналі нескінченої довжини, таким чином задача зводиться до двомірної;

- теплофізичні властивості рухомого середовища в каналі вважаються сталими.

Задачею експериментальних досліджень є уточнення механізму процесу конвективного теплообміну, визначення параметрів конвективних потоків і отримання критеріальних залежностей для розрахунку тепловіддачі горизонтального циліндричного нагрівача в залежності від висоти і ширини каналу.

Дослідна установка складалася з металевого каркасу - каналу, серійного електронагрівача, стабілізатора напруги, регулюючого автотрансформатора та контрольно-вимірювальних приладів. Стінки каналу мали можливість варіювати його ширину від 30 до 200 мм. Висота каналу в процесі експерименту змінювалась від 200 до 600 мм. Температури на поверхні нагрівача і внутрішнього теплового потоку між стінками каналу визначались хромель-копелевими термопарами, які розміщувались по розробленим схемам. Поле швидкостей у конвективному потоці каналу вимірювалось термоанемометром ЕА - 5. Для зниження променевої складової від теплонапружених поверхонь безпосередньо під каналом на відстані 120 мм від нагрівача встановлено екран з фольгованого алюмінію. Наявність такого екрану збільшує конвективну складову на 3,5 - 5 %.

Приклади результатів виміру швидкостей і температур для висоти 600 мм і ширини 75 мм наведено на рис.1, 2.

Результати вимірювання швидкостей повітря в каналі з оптимальними розмірами (рис.1) показують особливість теплових течій на початку ділянки формування потоку. Отримані деформовані профілі швидкісних полів на цій ділянці характеризуються впливом нагрівача і розмірів каналу на поперечне перенесення вихрових мас від завихрової зони кормової частини циліндра в обидва боки по ширині каналу від його осі. Оскільки рух конвективного потоку розповсюджується по дифузорному напрямку і прискорюється біля бокових поверхонь нагрівача, профіль швидкості на висоті Х = 60 - 120 мм (4,6dц) визначається двома максимумами, які характеризуються найбільшою швидкістю до 0,9 м/с. При подальшому пересуванні повітряного потоку по висоті каналу для 600 і 400 мм, починаючи з Х і 150 мм профіль швидкості поступово вирівнюється і має сформований сталий характер з турбулентним режимом течії. При висоті каналу 200мм виразність профілю потоку залишається на стадії його формування майже по всій ділянці.

Розподіл температури повітря в каналі та на його поверхнях наведено на рис. 2. Якщо профілі швидкостей характеризуються двома максимумами в зоні формування потоку, то на температурному профілі найбільше значення до 150°С спостерігається по осі каналу при Х = 60 мм. Це явище справедливо для каналу різної висоти, в яких мінімальна швидкість відповідає максимальній температурі теплового потоку. В результаті теплообміну при турбулентному русі потоку в каналі висотою 600мм і шириною 75мм, температура повітря на виході вирівнюється і зберігається в середньому 45 - 55 °С. Максимальна температура на поверхні каналу спостерігається в зоні розташування ТЕНУ на висоті 3 - 4dц,, що особливо характерно для висоти каналу 200 мм, де швидкість знижується в 1,6 раза, в порівнянні з висотою 600мм, а температура на поверхні збільшується до 90 - 92°С, що по санітарно-гігієнічним нормам не бажано. Отримані профілі швидкостей і температур повітря у вертикальному каналі з циліндричним нагрівачем при термогравітаційній конвекції за характером співпадають з аналогічними профілями для обтікання циліндра в каналі в умовах вимушеного турбулентного руху, що характеризує ідентичність протікання процесу тепловіддачі в цих випадках.

При обробці результатів експерименту виходили з того, що тепловіддача горизонтального циліндра в каналі в умовах термогравітаційної конвекції може розглядатися як тепловіддача в умовах вимушеного руху, спонуканням якого є канал, а рухома сила процесу залежить від тепловіддачі циліндра.

Результати експериментів по тепловіддачі циліндричного нагрівача в каналі оброблялись в такій послідовності: 1) в результаті експериментальних досліджень отримані значення температур і швидкостей конвективного теплового потоку для кожної фіксованої потужності ТЕНА в залежності від (тц -твх), висоти і ширини каналу, по яким побудовано профілі;

2) конвективний тепловий потік визначався по формулі: Qk=UI - Qпр, Вт (11) де U і I - відповідно напруга на нагрівачі і сила струму, В, А; Qпр - тепловіддача випромінюванням, Вт;

3) середній коефіцієнт конвективної тепловіддачі для циліндра, що розташований в каналі, значення критерію Нусельта та результуючий потік випромінювання ТЕНУ розраховувались по загально-відомих залежностях;

4) визначались оптимальні ширини каналу (b - dц)опт., при яких тепловіддача конвекцією при відповідних Q і h була б найбільшою;

5) В інтервалі ширини каналу від 50 до 200 мм, висоті 200; 400; 600 мм і потужності нагрівача від 0,1 до 2,0 КВТ будувались графіки по залежностях: , при (12)

, при (13) де b - ширина каналу, м; dц - діаметр циліндра, м;

6) визначались узагальнені залежності від в дослідному інтервалі і у вигляді: , при , (14)

, при ; (15)

7) будувались графіки узагальненої залежності (рис.3), де В - коефіцієнт пропорційності, що враховує вплив висоти і ширини каналу на тепловіддачу

.

При обчислені критеріїв за визначальний лінійний розмір приймалися: зовнішній діаметр циліндра, швидкість і температура потоку, що набігає на нагрівач. Експериментальні дослідження виконувались в інтервалі різниці температур тц - твх = 59-446°С, висоти h = 0,2-0,6 м; ширини b = 0,05-0,2 м, значення Re* змінювались в межах 120-550, а показник ступеню n = 0,8, що відповідає значенню n в умовах поперечного обтікання одиночного циліндра при вимушеному турбулентному русі повітря.

Величина ширини bопт. з врахуванням діаметра циліндра для різних висот каналу h Ј 600 мм, при яких тепловіддача є максимальною, визначається по виразу

(16)

За цим виразом побудовано графік залежності висоти каналу від його оптимальної ширини з врахуванням діаметра циліндра.

Коефіцієнт В в критеріальному рівнянні визначається з наступних експериментальних залежностей: при , (17) при , (18) де h; b; dц - відношення відповідних геометричних розмірів (висоти, ширини каналу і діаметра циліндра), до масштабу, що прийнято рівним 1м.

За рівняннями (17), (18) складено таблиці для визначення В в залежності від висоти і оптимальної ширини (b - dц)опт.

Виконані дослідження показали, що ширина та висота каналу, а також відстань нагрівача від нижньої кромки каналу впливають на інтенсивність конвективної тепловіддачі циліндричного нагрівача. Отримані результати досліджень визначили оптимальні геометричні розміри каналу, ширина якого складає 100, 87, 75 мм з відповідною висотою 200, 400, 600 мм. При цих розмірах конвективна тепловіддача нагрівача була максимальною, а температура на його поверхні мінімальною в інтервалі потужності від 0,1 до 2,0 КВТ. Розміщення нагрівача по висоті каналу на рівні 2,0 - 2,3dц збільшує швидкість потоку на 10 - 12 % в зоні його формування, знижує температуру на теплонапружених поверхнях, в порівнянні з розташуванням нагрівача на висоті 0,75dц.

Визначались абсолютні і відносні похибки приладів і вимірювань. Дана оцінка достовірності результатів експериментальних досліджень.

У третьому розділі наведено дослідження інтенсифікації конвективної тепловіддачі горизонтального циліндричного нагрівача шляхом встановлення вставок-екранів в каналі.

Особливість дослідної установки полягає в тому, що до внутрішніх вертикальних поверхонь каналу в нижній його частині передбачені сегментні вставки-екрани, які утворюють сполучену осьосиметричну конструкцію конфузорно-дифузорних елементів з криволінійними твірними. Циліндричний нагрівач розташовано між сегментами таким чином, що лобова його частина знаходиться на відстані 2 - 2,3dц від входу в канал. Нижня частина каналу завдяки еліптичності конфузору має плавний вхід для повітря, що особливо важливо при термогравітаційній конвекції. Висота екрану-вставки складає 4,6dц, що продиктовано експериментально отриманим розміром розташування нагрівача від нижньої кромки каналу. Застосування вставок, які спрямовують повітряний потік безпосередньо на теплонапружені поверхні, внесли корегування розміщення термопар і датчиків вимірювання швидкостей на ділянці формування потоку в каналі.

За результатами виконаних експериментальних досліджень знайдені ефективні геометричні розміри каналів з сегментними вставками 65х600(h); 75х400(h); 87х200(h), що на 13 % менше в порівнянні з отриманою шириною плоского каналу.

Для визначених розмірів каналів, при яких теплотехнічні показники з вставками уявляються найкращими, на рис. 4, 5 приведено приклади профілів швидкостей і температур. Якщо по якісних показниках ці профілі аналогічні для плоских каналів, то по кількісних відносних показниках, особливо в зоні формування потоку, наявність вставок збільшує швидкість і температуру теплового потоку. Для каналу розміром 65х600(h) в характерному перерізі по висоті Х = 60мм (4,6 dц) на виході потоку після вставок середня температура складає 86°С, що на 13,9% більше в порівнянні з температурою в каналі без вставок; і на 9,7% температура потоку підвищилась при геометричних розмірах каналу 87х200(h). Що стосується температурного поля вертикальних стінок каналу, то максимальна температура завдяки вставкам-екранам не перевищує 80С замість 92С без вставок в зоні розташування ТЕНА.

Аналіз профілів швидкостей показує збереження тенденції деформації потоку на ділянці формування з вставками і без них. Середня швидкість потоку, який набігає, в зоні циліндричного нагрівача з вставками при Х = 25 мм на 11% більше в порівнянні з швидкістю потоку в цій зоні для плоского каналу. Максимальна швидкість на цій ділянці з 0,8м/с без вставок збільшилась до 1,1м/с після вставок, при цьому структура деформованого турбулентного руху не змінилась, і починаючи з Х і 150мм (11,5dц) профілі мають сформований сталий характер.

Застосування сегментних вставок-екранів потребує корегування критеріальних залежностей тепловіддачі горизонтального циліндра в каналі. В результаті розрахунку побудовано графік (рис. 6) узагальненої залежності в дослідному інтервалі висоти (h = 0,2-0,6 м); ширини (b = 0,05-0,2 м) і різниці температур на поверхні циліндра і потоку повітря, що набігає на нього (тц - твх) = (53-442°С), значення Re* змінювались в межах 130-620.

Аналіз теплообміну горизонтального циліндра в вертикальному каналі із вставками показує збільшення тепловіддачі на 10,5%, в порівнянні з теплообміном в каналі без вставок.

Обробка результатів досліджень дозволяє визначити для кожної висоти каналу з вставками-екранами відповідне значення його ширини по залежності: , (19) де bу - відстань між сегментними вставками - екранами, м.

Значення коефіцієнта пропорційності В визначається по наступних виразах: при (20) при (21)

Показник ступеню n в критеріальному рівнянні зберігається рівним 0,8, як і у випадку плоского каналу, що збігається з показником для вимушеного турбулентного руху повітря.

У четвертому розділі представлені розробки схематичних рішень конвекторів з гладкими циліндричними нагрівачами на різних теплоносіях (вода, пара, електроенергія) та наведена методика їх розрахунків, що базується на використанні отриманих в роботі критеріальних рівнянь теплообміну горизонтального циліндричного нагрівача в каналі.

На основі експериментальних даних (розділи 2, 3) по визначенню оптимальної ширини каналу в залежності від його висоти і з урахуванням номенклатури ТЕНІВ вітчизняного виробництва розроблено ряд типорозмірів електроопалювальних конвекторів різних запропонованих схем. По відомій питомій теплопродуктивності на одиницю активної довжини зовнішньої стіни та допустимій висоті корпусу вибирають потрібний електроконвектор з розробленого ряду типорозмірів.

Для визначення конструктивних розмірів конвекторів з гладкими циліндричними нагрівачами з теплоносіями вода (пара) представлено методику розрахунку, який виконується в такій послідовності: при відомих значеннях b, dц, h, B та (Тц-Твх) знаходимо за формулами (9), (10) коефіцієнт конвективної тепловіддачі циліндричного нагрівача : , Вт/м2К (22) де хвх;хц;хвих - коефіцієнти місцевих опорів на вході в конвектор, циліндричного нагрівача і на виході з конвектора.

Після перетворень отримаємо: , Вт/м2К (23)

Для каналу довжиною 1м .

Визначивши ак, знаходимо а=апр ак ” (1,23ј1,5)ак;

- по визначеному a знаходимо питому теплову потужність конвектора і розраховуємо довжину нагрівача L по формулі: , м (24) де Qрозр. - теплова потужність конвектора, Вт.

Результати цих розрахунків представлені у графіках залежностей довжини нагрівача від теплопродуктивності при різних значеннях Dt і dц.

По відомій питомій теплопродуктивності на одиницю довжини, по допустимій висоті труб нагрівача і використовуючи графік залежності довжини нагрівача від dц; DT вибираємо схему гладкотрубного конвектора і його довжину.

Доведено можливість аналітичного розрахунку тепловіддачі оребреного нагрівача в каналі в умовах термогравітаційної конвекції по виразах для вимушеної конвекції, але з використанням модифікованого числа Re*. На основі розглядання системи рівнянь, що описують процеси гідродинамічного опору, отримано значення хнагр. через різницю температур повітря до і після нагрівача, яке введено в значення швидкості руху повітря в каналі в модифікованому числі Re*, з врахуванням ефективності ребра. Результати розрахунків за отриманою залежністю з точністю до 4 % збігаються з результатами експериментальних досліджень існуючих конвекторів з кожухами і оребреними нагрівачами.

На основі описаних методик розроблено електроконвектор, випробування якого проведено НВП “Елхіт”, а розрахунки конвекторів з оребреними нагрівачами передані інституту КППВІ “Київагропроект” для застосування при проектуванні систем опалення виробничих приміщень різного призначення.

Економічність і ефективність конвекторів, головним чином, досягаються за рахунок: зменшення геометричних розмірів корпусу без вставок в 1,6 разу, а застосування сегментних вставок-екранів в електроконвекторах дозволяє додатково зменшити ширину приладу в 1,15 рази і його масу до 5% в порівнянні з оптимальним розміром корпусу без вставок.

Основні висновки

1. Досліджено механізм конвективної тепловіддачі горизонтального циліндра, розташованого у вертикальному каналі в умовах термогравітаційної конвекції. Сформульована система рівнянь теплообміну і гідравлічного опору в вертикальному каналі з горизонтальним циліндричним нагрівачем. Рішення рівнянь дозволило отримати модифікований критерій Re*. Показано, що для цих умов більш доцільно описувати процес теплообміну в каналі з циліндричним нагрівачем у вигляді

, а не . інтенсифікація теплообмін нагрівач конвектор

2. Експериментально отримана критеріальна залежність тепловіддачі горизонтального циліндру в каналі в умовах термогравітаційної конвекції у вигляді

, яка по формі збігається з аналогічним виразом для умов вимушеної конвекції. Коефіцієнт В враховує вплив геометричних розмірів ширини і висоти каналу, а показник ступеню n=0,8, що за величиною збігається з показником n для вимушеного обтікання циліндра в каналі.

3. Експериментально визначені оптимальні розміри ширини і висоти каналу, при яких конвективна тепловіддача циліндричного нагрівача відповідає максимальній величині.

4. Результати розрахунків за отриманими залежностями та одержані в роботі експериментальні дані по тепловіддачі горизонтального циліндра в каналі збігаються з точністю до 5 % з експериментальними даними різних авторів.

5. Експериментально доведено, що корпус з оптимальною шириною дозволяє інтенсифікувати процес тепловіддачі до 4 - 6%, в порівнянні з існуючими конструкціями, а також знизити температуру поверхні нагрівача на 10 - 12°С, температуру корпусу на 4 - 6°С при максимальній тепловіддачі.

6. Додаткова інтенсифікація тепловіддачі циліндра в каналі досягається шляхом встановлення сегментних вставок-екранів в зоні розташування нагрівача, наявність яких дозволяє підвищити швидкість обтікання циліндричного нагрівача повітрям без суттєвого підвищення гідравлічного опору, що веде до збільшення його тепловіддачі на 10 %, а також зменшення ширини каналу на 13 % і температури корпусу на 12°С.

7. Використання модифікованого критерію Re* дозволяє провести розрахунок оребрених нагрівачів в каналі в умовах термогравітаційної конвекції за відомими виразами для розрахунку тепловіддачі цих нагрівачів в умовах вимушеної конвекції.

8. Розроблено інженерні методики розрахунку конвекторів з гладкими та оребреними циліндричними нагрівачами при теплоносії вода (пара) з застосуванням модифікованого критерію Re*.

9. Подано ряд типорозмірів електроконвекторів, який охоплює широкий діапазон загальних питомих теплових навантажень.

10. Розроблено конструкцію електроконвектора з сегментними вставками, яка після проведення дослідно - промислових випробувань прийнята для виробництва дослідної партії науково-виробничим підприємством “Елхіт” м. Київ.

11. Запропонований ряд типорозмірів електроконвекторів та методика інженерного розрахунку конвекторів з теплоносіями вода (пара) передані інституту КППВІ “Київагропроект”. Система опалення з запропонованими конвекторами застосована при проектуванні виробничих приміщень та громадських будівель.

Список публікацій по темі дисертації

1. Малкин Э.С., Вышегородская Е.О., Фуртат И.Э. Теплоотдача расположенного в вертикальном канале горизонтального цилиндра в условиях термогравитационной конвекции воздуха // Промышленная теплотехника. К.: - 1999. - Т. 21, № 4 - 5, - С. 133 - 137.

2. Малкин Э.С., Вышегородская Е.О., Фуртат И.Э. Теплоотдача горизонтального цилиндра расположеного в вертикальном канале с конфузорно - дифузорной вставкой в условиях термогравитационной конвекции воздуха // Весник Херсонского Государственного технического университета. - 1999. - № 3(6). - С.323 - 328.

3. Малкін Е.С., Вишегородська О.О., Фуртат І.Е. Інженерна методика розрахунку опалювальних конвекторів з кожухами в умовах термогравітаційної конвекції. // Вісник Херсонського Державного технічного университету. - 2000. - № 3(9). - С. 357 - 362.

4. Малкін Е.С., Вишегородська О.О. Електроопалювальний конвектор. // Будівельні матеріали, вироби і санітарна техніка. - 2000. - №15. - С.117 - 120.