Інтенсифікація технології вирощування гречки в умовах південно-західного Лісостепу України - Автореферат

У харчуванні нашого народу спрадавна значне місце посідають крупяні культури, зокрема гречка. Але якісні продукти харчування з гречки можливо виготовити тільки при використанні зерна, вирощеного в екологічно безпечній ґрунтово-кліматичній зоні та застосуванні спеціально розробленої технології вирощування. Господарства, які вирощують гречку, часто застосовують примітивну технологію і через це виникла необхідність удосконалити основні елементи агротехніки для зони південно-західного Лісостепу України. Експериментальні дослідження виконувались автором у відповідності з планом науково-дослідного інституту крупяних культур Подільського державного аграрно-технічного університету за темою: "Селекція на високу і стабільну продуктивність адаптованих до мінливих умов вирощування високоякісних сортів гречки та розробка енергозаощаджуючої технології їх вирощування та збирання для умов південно-західного регіону України" (номер державної реєстрації - 0101U003326). дати економічну і енергетичну оцінку ефективності застосування елементів інтенсифікації технології вирощування гречки та розробити рекомендації виробництву, які забезпечать збільшення врожайності гречки.Погодні умови вегетаційного періоду років досліджень були різними, вони мали суттєвий вплив на формування урожайності гречки, що дало можливість дослідити реакцію сортів, що вивчались в дослідах, на прийоми технології вирощування. В основі схеми польового досліду 1 було вивчення дії та взаємодії трьох факторів: фактор А - зелене добриво (гречка, ріпак ярий, гірчиця біла, редька олійна); фактор В - біопрепарати (Байкал ЕМ-1 (20 мл на гектарну норму насіння), Екозорф (рідка форма) (50 мл на гектарну норму насіння), Екозорф-1 (торфяна форма) (200 г на гектарну норму насіння)); фактор С - сорти (Вікторія і Зеленоквіткова 90). Для обґрунтування особливостей формування урожайності та якості зерна гречки проводили обліки, вимірювання, супутні спостереження у відповідності до методик проведення польових досліджень, згідно з методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (Доспехов Б.А., 1985; Волкодав В.В., 2001); агрохімічний аналіз ґрунту на вміст легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору, обмінного калію, вмісту гумусу, кислотності ґрунту та забуряненість посівів згідно методів дослідження ґрунтів (Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П., 2003); визначення площі листкової поверхні рослин - за методом А.А. Єщенко (1994); економічну ефективність елементів технології вирощування розраховували, керуючись технологічними картами вирощування гречки та "Методичними вказівками з визначення економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями" (1999); енергетичну оцінку вирощування гречки визначали за методикою О.К. Особливості вологозабезпечення посівів гречки залежно від зеленого удобрення і біопрепаратів Найбільша кількість продуктивної вологи була перед сівбою гречки по таких сидератах як: редька олійна - 215,4 мм та гречка 211,6 мм в метровому шарі ґрунту.У дисертації наводяться результати досліджень щодо теоретичного узагальнення закономірностей формування продуктивності гречки залежно від дії агротехнічних чинників і запропоновано нове вирішення наукового завдання в питаннях удосконалення сучасної технології вирощування відповідно до виробничих потреб з метою підвищення урожайності та якості зерна даної культури. Найбільша кількість продуктивної вологи як перед сівбою гречки так і в період вегетації була після редьки олійної відповідно 215 і 165 мм, тоді як після гречки - 212 і 160 мм. Обробка насіння гречки біопрепаратами сприяла підвищенню польової схожості насіння на 0,4-8,0% залежно від зеленого удобрення. Найбільший приріст листкової поверхні в середньому на одну рослину і відповідно на один гектар забезпечило використання редьки олійної на зелене добриво та обробка насіння гречки такими препаратами як Байкал ЕМ-1 та Екозорф 1. Вищий вміст хлорофілу в посівах гречки був з використанням таких зелених добрив як редька олійна та гірчиця біла.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наводяться результати досліджень щодо теоретичного узагальнення закономірностей формування продуктивності гречки залежно від дії агротехнічних чинників і запропоновано нове вирішення наукового завдання в питаннях удосконалення сучасної технології вирощування відповідно до виробничих потреб з метою підвищення урожайності та якості зерна даної культури.

1. Найкращими сидератами в південно-західному Лісостепу із родини капустяних є редька олійна та ріпак ярий, які на чорноземі опідзоленому формують найвищий урожай (відповідно 60,9 і 47,3 т/га в середньому за 3 роки досліджень).

2. Сидерати суттєво впливали на вміст поживних речовин у ґрунті. Вміст рухомого фосфору збільшився на 5-9 мг/кг ґрунту, обмінного калію - на 2-9 і легкогідролізованого азоту - на 4-9 мг/кг ґрунту залежно від сидерату.

3. При застосуванні сидератів збільшується кількість продуктивної вологи. Найбільша кількість продуктивної вологи як перед сівбою гречки так і в період вегетації була після редьки олійної відповідно 215 і 165 мм, тоді як після гречки - 212 і 160 мм.

4. Обробка насіння гречки біопрепаратами сприяла підвищенню польової схожості насіння на 0,4-8,0% залежно від зеленого удобрення. Коефіцієнт кореляції r = 0,97 свідчить про високий ступінь залежності кількості рослин перед збиранням від схожості насіння. На формування густоти стеблостою достовірно і позитивно впливає обробка насіння біопрепаратами такими як Екозорф 1 та Байкал ЕМ-1.

5. Найбільший приріст листкової поверхні в середньому на одну рослину і відповідно на один гектар забезпечило використання редьки олійної на зелене добриво та обробка насіння гречки такими препаратами як Байкал ЕМ-1 та Екозорф 1. Площа листкової поверхні складала відповідно 43,2 і 50,5 тис. м2/га. Встановлено середній кореляційний звязок (r = 0,60) площі листкової поверхні посівів гречки з урожайністю.

6. Вищий вміст хлорофілу в посівах гречки був з використанням таких зелених добрив як редька олійна та гірчиця біла. Стимулюючу дію на підвищення вмісту хлорофілу проявили такі біопрепарати: Байкал ЕМ-1, Екозорф 1.

7. При визначенні коефіцієнта використання ФАР посівами гречки встановлено значне варіювання з використанням біопрепаратів. Найвищим він був при застосуванні Екозорфу 1 та Байкалу ЕМ-1 за сівби гречки по таких сидератах як редька олійна та гірчиця біла. Коефіцієнт використання ФАР у вказаних варіантах був у межах 2,6-2,7%. Встановлені кореляційні звязки коефіцієнту використання ФАР із виживанням рослин (r = 0,50) і площею листкової поверхні (r = 0,69).

8. На урожайність гречки суттєвий вплив мали як зелене удобрення так і біопрепарати. При використанні біопрепаратів найбільш суттєві надбавки урожаю отримано від застосування Екозорфу 1 та Байкалу ЕМ-1. Так, в середньому за три роки при вирощуванні гречки сорту Вікторія після сидерату - гірчиця біла вони становили відповідно 4,4 і 2,9 ц/га, ріпаку ярого - 2,8 і 0,9 ц/га. При вирощуванні гречки сорту Зеленоквіткова 90 більші надбавки в урожаї отримані у варіанті післядії зеленого удобрення - редьки олійної та гірчиці білої при застосуванні цих же біопрепаратів.

9. Внесення гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС в різних дозах під час вегетації гречки не впливає на виживання рослин (2%), а значно більше впливають способи сівби (71%).

10. На кількість злакових бурянів впливають як способи сівби так і дози внесення гербіциду. Частка впливу доз гербіциду на кількість бурянів в посівах гречки найбільша - (66%), менша - способу сівби (20%). Під впливом гербіциду знищення злакових бурянів сягає 99,9%.

11. Формування елементів структури врожаю гречки значною мірою залежало від способу сівби і сортових особливостей. Найкращу архітектоніку рослин забезпечив широкорядний спосіб сівби (з міжряддям 45 см) не залежно від доз внесення гербіциду. Високі дози гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС (1,8-2,2 л/га) впливають на формування повноцінного зерна.

12. Найкращу продуктивність гречки серед випробуваних доз гербіциду при вирощуванні гречки сорту Зеленоквіткова 90 забезпечили дози 1,4-1,8 л/га за різних способів сівби. Статистично достовірні прирости урожайності при вирощуванні сорту Вікторія забезпечили дози від 1,4 до 2,2 л/га за звичайного рядкового способу сівби та широкорядного (з міжряддям 30 см), а за широкорядного (45 см) - від 1,4 до 1,6 л/га.

13. Маса 1000 зерен, плівчастість та вирівняність зерна залежали як від зеленого удобрення, так і від біопрепаратів, якими було оброблене насіння гречки перед сівбою. Найбільшу масу 1000 зерен гречка сформувала після такого сидерату як гірчиця біла з використанням біопрепарату Екозорф 1. У цьому варіанті вона перевищувала контроль на 0,8 г. Найбільш дієвим на плівчастість зерна є препарат Екозорф 1. Плівчастість насіння зменшується у сорту Вікторія від 0,2 до 0,8 %, у сорту Зеленоквіткова 90 - від 0,1 до 0,7 % залежно від зеленого удобрення. Цей біопрепарат краще впливав і на вирівняність зерна. Дози гербіциду не проявляли суттєвого впливу на технологічні якості зерна. Залишків гербіциду у зерні гречки не виявлено.

14. При вирощуванні сортів гречки Вікторія та Зеленоквіткова 90 отримана найвища економічна ефективність при обробці насіння біопрепаратом Екозорф 1 після сидерату гірчиця біла з рівнем рентабельності відповідно 166,7 та 160,4%. Доцільно вносити гербіцид Фюзілад Форте 150 ЕС при широкорядному способі сівби (45 см) у дозах 1,4-1,8 л/га, при звичайному рядковому - 1,4-1,6 л/га при вирощуванні обох сортів (після занесення даного препарату до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" на посівах гречки).

Пропозиції виробництву

При вирощуванні гречки в умовах південно-західного Лісостепу України рекомендуємо: - застосовувати на зелене удобрення редьку олійну та гірчицю білу;

- проводити передпосівну обробку насіння гречки біопрепаратами: Байкал ЕМ-1 з використанням 20 мл на гектарну норму насіння розчиненого у воді (2% від гектарної норми насіння), та Екозорф 1 - 200 г на гектарну норму насіння розчиненого у воді (2,5% від ваги гектарної норми);

1. Тіней В.А. Вплив сидератів та ефективних мікроорганізмів на родючість ґрунту в польовій сівозміні при вирощуванні гречки на зерно //Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - № 13. - 2005. - С. 129-133.

2. Алексеєва О.С., Тіней В.А., Кващук О.В. Вплив ефективних мікроорганізмів на урожайність гречки в умовах фермерського господарства "Пролісок" Хмельницького району Хмельницької області // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - № 14. - 2006. - С. 13-15.

3. Тіней В.А. Польова схожість рослин гречки залежно від сидератів та біопрепаратів //Вісник аграрної науки. - №1. - 2007. - С. 76-77.

4. Тіней В.А. Вплив зеленого удобрення на вміст поживних речовин в ґрунті //Зб. тез Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених - Уманський державний аграрний університет. - Умань, 2007. - С. 27-28.

5. Тіней В.А. Застосування гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС на посівах гречки //Зб. тез міжнародної науково-практичної конференції: Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. - Харків, 2007. - С. 98-100.