Інтенсифікація технологічного процесу подрібнення зерна на комбікорм у відцентрово-ударному млині - Автореферат

Відцентрово-ударні дробарно-здрібнювальні машини забезпечують благоприємні умови руйнування зерна центральним ударом. Подальша робота отримала продовження по держбюджетним темам № 7 "Розробка та створення дослідного зразка відцентрово-ударного млина середнього помелу сипучого матеріалу та зерна" в 1993-1994 рр. (№ ДР 0193U024518), № 23 "Розробка експериментального та дослідного зразка універсального комбайну по здрібненню коренеплодів та початків кукурудзи" в 1995 - 1996 рр. (№ДР 0195U020682) та № 32 "Розробка шляхів оптимізації процесу здрібнення зерна та конструктивних елементів відцентрово-ударних млинів з метою підвищення споживчих властивостей комбікормів" в 1997-1998 рр. (№ГР 0295U003812), виконаними у НДПКІ "Параметр" при ДГМІ (м. Автор особисто приймав участь у всіх вищеперелічених роботах в якості відповідального виконуючого, у яких займався питаннями розробки, виготовлення та дослідження дробарно-здрібнювальної техніки. Основні задачі досліджень: а) виконати механіко-математичне моделювання роботи двохступеневого відцентрово-ударного млину, що включає: - структуризацію роботи відцентрово-ударних млинів на засаді системного аналізу та механіко-математичний опис головних етапів проходження зерна у млині: формування вихідного потоку зерна, руху зерна по розподільчому конусі ротора, викиді частить з ротору та інше; за рахунок використання розподілення потоків зерна та іншого, з метою забезпечення одношарового здрібнення, вдосконалено конструкції відцентрово-ударних млинів, по яких отримані авторські свідоцтва СРСР (№ 1768284, № 1797995, № 1827286, № 1796248, № 1791006, № 1759456, № 1787532, № 1827285) та патент РФ (№ 2029618);У першому розділі "Стан проблеми, ціль та задачі досліджень" проаналізовано зоотехнічні вимоги до подрібнення зернових продуктів на комбікорми, та проведено аналіз існуючих способів та конструкцій подрібнюваючих машин, що руйнують зерно ударом. Вагомий внесок у вивчення загального процесу внесли: у машинах молоткового типу - Серго Е.Е., Андрєєв С.Е., Перов В.А., Зверевич В.В., Макаров В.И., Соколов В.П., Сіденко П.М., Барон Л.І., Клушанцев, та інші автори; стосовно подрібнення сільськогосподарських речовин - Василенко М.Ф, Василенко П.М., Пилипенко А.Н., Тимановський О.В., Кукта Г.М., Передня В.І., Жабко В.А., Єгоров Г.Л., Демідов П.Г., Мельников С.В., Ревенко І.І., Альошкін В.Р., Рощин П.М., Омельченко О.О., Сироватка В.І., Ткач В.Д., Леонтьєв П.І., Шаповалов В.І., Вольвак С.Ф., Болоташвілі З.У. та інші; стосовно вивчення відцентрово-ударних млинів - Останкович А.І., Єлісєєв В.О., Барон Л.І., Багян Е.Р., Оскаленко Г.М., Сокур М.І., Учитель С.О., Калиниченко А.Ф., Корольов П.П. та інші. У звязку з цим треба провести подальші дослідження особливостей процесу руйнування зерна у відцентрово-ударному млині. У другому розділі "Структуризація роботи відцентрово-ударного млину на засаді системного аналізу" розроблена структурна схема відцентрово-ударного млину за базі якої вивчався рух зерна: 1.1 - формування вихідного потоку зерна у млин, 1.2 - потрапляння матеріалу на розподільчий конус ротора першого ступеню, 1.3 - викид з ротору першого ступеня, 1.4 - удар об відбивні плити першого ступеня, 1.5 - пневмотранспортування пилозернової маси до ротора другого ступеня, 1.6 - захоплення матеріалу ротором другого ступеня, 1.7 - викид зерна з ротора другого ступеня, 1.8 - удар матеріалу об відбивні плити другого ступеня, 1.9 - пневмотранспортування пилозернової маси у розвантажувальний патрубок млину. зерно млин комбікормовий Отримані результати показали, що швидкість витікання зерна з завантажувального бункеру при діаметрах його випускного отвору 30 - 70 мм лежить у межах 0,685 - 1,045 м/с, при захопленні ротором - 3,686 - 3,842 м/с, а при вилиті з ротора, залежно від кутової швидкості його обертання від 220 до 680 с-1 - у межах 65 - 222 м/с.На засаді аналізу літературних джерел виявлена необхідність підвищення ефективності процесу подрібнення зерна на комбікорм в конструкціях відцентрово-ударних млинів розгінного типу за рахунок зниження енерговитрат (по зрівнянню з молотковими дробарками у два рази) та вмісту дрібних фракцій у готовому продукті (що уповільнюють травлення). Шляхом розробки структурних схем різних конструкцій відцентрово-ударних подрібнювачів отримана структурна модель млина; вона вмішує підсистеми: 1.1 - формування вихідного потоку зерна в млин, 1.2 - потрапляння матеріалу на розподільчий конус ротора першого ступеня, 1.3 - викид з ротору першого ступеня, 1.4 - удар об відбивні плити першого ступеня, 1.5 - пневмотранспортування пилозернової маси до ротора другого ступеня, 1.6 - потрапляння матеріалу на розподільчий конус ротора другого ступеня, 1.7 - викид зерна з ротору другого ступеня, 1.8 - удар матеріалу об відбивні плити другого ступеня, 1.9 - пневмотранспортування пилозернової маси в вивантажувальний патрубок млина. При цьому встановлено: швидкість витікання зерна з завантажувального бункера залежить від діам

Основний зміст роботи