Інтенсифікація технологічних процесів виготовлення залізобетонних виробів панельної конструкцiї у вертикальному положенні - Автореферат

Розробка технології, заснованої на застосуванні комплексу технологічних прийомів, що забезпечують інтенсифікацію росту міцності для раннього зняття опалубки, дозволить підвищити ефективність способу вертикального формування як в умовах заводського виробництва збірних конструкцій панельного типу, так і при зведенні вертикальних конструктивів у монолітному і збірно-монолітному будівництві. Розробка комплексу технологічних прийомів та методики їх призначення, що забезпечують інтенсифікацію росту міцності залізобетонних виробів для раннього зняття опалубки при формуванні у вертикальних формах, для чого необхідно вирішити наступні задачі:-встановити закономірності зміни величини розпалубочної міцності від динамічних впливів на вироби; -встановлено, що спільна дія температурного фактора при готуванні бетонної суміші малої рухливості i швидкого підйому температури при тепловій обробці бетону в формі, при наявності добавки-прискорювача тверднення НН ХК (ТУ 6-18-194) призводить до 2-3 кратної інтенсивності росту міцності бетону на ранній стадії його тверднення порівняно зі звичайними умовами; -отримано залежності впливу початкової температури і складу розігрітої бетонної суміші на темп зростання міцності на ранній стадії тверднення бетону та встановлено, що с ростом початкової температури бетонної суміші на 10°С, темп підвищення міцності зростає від 20 до 25%.

За темою дисертації опубліковано 9 статеї в наукових журналах i збірниках, 2 тези доповідей наукових конференцій, 3 авторських свідоцтва на винаходи, в тому числі 9 публікацій в наукових фахових виданнях.

Структура i обсяг дисертації. Дисертація викладена на 120 сторінках основної частини тексту i складається з вступу, пяти розділів і висновків, переліку використаних джерел з 120 найменувань, 4 додатків i містить 17 таблиць та 24 рисунки.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дана коротка характеристика стану наукової проблеми, обґрунтована актуальність теми дисертації, сформульовані мета і задачі досліджень, визначені наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, наведені відомості про апробацію роботи.

У першому розділі приведений аналіз стану і наукових досягнень у вирішенні проблеми вдосконалювання технології формування виробів панельної конструкції у вертикальному положенні.

Широке визнання спосіб вертикального формування одержав завдяки ряду відомих переваг.

У той ж час, технологія вертикального формування у традиційному її виконанні має і недоліки, одним із яких є недосконалість способу ущільнення бетонної суміші, що викликає необхідність застосування рухливих і високорухливих бетонних сумішей і, як наслідок, приводить до зниження всіх техніко-економічних показників виробництва.

Так, за даними М.М. Клименюка, Ю.Б. Монфреда, Д.С. Міхановського та ін., застосування рухливих сумішей по прийнятому способу віброущільнення бетонної маси, а також принцип тривалого, малоефективного теплового впливу при термообробці не сприяють одержанню бетону, однорідного за структурою і міцністю.

Крім того, по висновку П.К. Балатьєва, В.А. Соколова, С.Г. Румянцева амплітуда коливань у місцях затиснення стінок біля бортооснащення складає 0,05 мм замість 2-5 мм у середині довжини щита.

Теорія питання удосконалення заводської технології вертикального формування широко розглядається в працях Е.З. Аксельрода, В.Е. Бойко, Ю.Г. Граніка, Б.В. Гусєва, Н.Н. Єрмолаєвої, Б.О. Крилова, В.А. Соколова, В.В. Циро та ін.

У дослідженнях вище означених авторів досягнуто ряд результатів по застосуванню бетонних сумішей з легкоукладальністю на рівні 6-8 см ОК. Розроблені більш ефективні способи ущільнення таких сумішей.

Вагомий внесок у створення технології зведення монолітних панельних конструктивів безпосередньо при зведенні будинків внесли вчені С.С. Атаєв, А.А. Афанасьєв, А.А. Долматов, Г.Н. Тонкачеєв, В.П. Лисов та ін. Ними створено не тільки основи монолітного індустріального домобудування, але і розроблено різні ефективні опалубні системи для монолітного будівництва.

Разом з тим, питання удосконалення технології вертикального формування досліджені у вище означених роботах розрізнено, без визначення комплексного впливу усіх прогресивних технологічних факторів на підвищення ефективності способу вертикального формувания, одним із шляхів якого є збільшення коефіцієнту оборотності формооснащення і зниження металоємності виробництва.

Враховуючи також те, що в монолітному будівництві вартість і трудомісткість опалубних робіт відіграє значну роль, а опалубки для бетонування конструкцій можуть коштувати дорожче, ніж бетон або арматура, а в деяких випадках більше, ніж бетон і арматура разом узяті, питання підвищення оборотності опалубних систем є одним із шляхів підвищення ефективності монолітного будівництва.

Базуючись на критичному аналізі літературних джерел по темі досліджень, висунута наукова гіпотеза про те, що можлива інтенсифікація технологічного процесу виготовлення залізобетонних виробів панельної конструкції у вертикальному положенні з ранньою частковою розпалубкою за рахунок застосування комплексу прогресивних технологічних прийомів, що включають, використання попередньо розігрітих і приготовлених за ступінчастою схемою малорухомих бетонних сумішей з прискорювачами тверднення, з наступним їх ефективним ущільненням низькочастотними коливаннями усієї формувальної установки, з визначенням на основі розрахункових- і експериментально обгрунтованих значень мінімальної міцності бетону.

Для підтвердження гіпотези були вирішені та сформульовані основні задачі і напрямки подальших досліджень.

В другому розділі наведена характеристика вихідних матеріалів, приладів, що застосовували, засоби вимірювання і пристрої, викладена методика експериментально-теоретичних досліджень з урахуванням статистичних методів обробки результатів: -залежності міцності конструкцій від динамічних впливів на них після раннього зняття опалубки;

-умов, що забезпечують “життєздатність” розігрітої малорухомої бетонної суміші в залежності від температури її розігріву;

-впливу добавок-прискорювачів тверднення на швидкість набору бетоном міцності, достатньої для раннього зняття опалубки;

-процесів віброобробки бетонної суміші у вертикальних формах;

-режимів теплової обробки бетону;

Представлено схеми експериментальних установок для досліджень.

Вихідним матеріалом для проведення досліджень була обрана бетонна суміш бетону М200 трьох складів, з величиною легкоукладальності 2, 4 і 6 см ОК, з добавкою-прискорювачем тверднення, розігріта до температур від 40 до 70°С. Для порівняння використовували суміш без добавок і без розігрівання.

У третьому розділі наведені експериментальні і теоретичні дослідження технології вертикального формування з раннім зняттям опалубки.

У дослідженнях визначали величину мінімальної міцності бетону на стиск (Rmin), достатньої для виконання операції зняття опалубки зі збереженням цілісності виробу і запобігання тріщиноутворення при всіх можливих технологічних навантаженнях, як при безпосередньому знятті опалубки - від власної ваги виробу, так і при переміщеннях виробів з формувальної установки на формі в камеру дозрівання, а також від навантажень, що діють на маломіцний виріб при можливій первісній неплощинності теплового осердя.

Для будівельних умов величину мінімальної міцності визначали при дії впливу динамічних навантажень при розбиранні і знятті щитів опалубки, коли можливі випадкові динамічні впливи на маломіцний бетон вертикального конструктиву будинку, що розпалублюється.

Встановлено, що для найбільш крупногабарітної панелі, розмірами (6,6 х 3,6 х 0,16 м), величина міцності, виходячи з наведених умов збереження її цілісності, склала 1,56 МПА. При цьому результати експериментальних досліджень при випробуванні на згин до руйнування бетонних зразків-призм підтвердили, що в панелях із вказаною величиною міцності не виникають тріщини, що й було прийнято за основу при проведенні подальших досліджень режимів по її досягненню.

Аналіз результатів дослідження впливу складу бетонної суміші і температурного фактору на її формувальні властивості і характеристики міцності показав, що легкоукладальність бетонних сумішей істотно залежить від температури їх розігріву при приготуванні, рухливості і тривалості витримування від моменту приготування до укладання у форму.

Так, холодні бетонні суміші в діапазоні часу витримування до 30 хв втратили легкоукладальність незначно (0,1-0,2 см). Бетонні суміші, розігріті до температури 50-60°С, з вихідною рухливістю 4 і 6 см ОК знизили показник легкоукладальності на 3-3,5 см, але зберегли свої технологічні властивості. Суміші зазначених складів, розігріті до 70°С втратили легкоукладальність суттєво (на 5 см).

У той же час, бетонна суміш з вихідною рухливістю 2 см ОК при розігріві від 40 до 70°С за цей же період значно втратила свої технологічні властивості і стала жорсткою (до 180 с), що не дало можливості її застосовувати для подальших досліджень.

Приведені дані досліджень впливу розробленого комплексу технологічних прийомів на легкоукладальність бетонних сумішей дозволили запропонувати склади малорухомих бетонних сумішей, які можна укласти у вертикальні форми протягом 25-30 хв. від моменту їх приготування. У цьому випадку рекомендуються суміші наступних складів: -суміші без добавки-прискорювача тверднення - з вихідною рухливістю 4 см ОК, розігріті до температури 60°С;

-суміші з добавкою -прискорювачем тверднення НН ХК (0,5% 0,5%) з вихідною рухливістю 4 см ОК, розігріті до температури 40-50°С.

При проведенні досліджень температурних параметрів i режимів теплової обробки бетонні суміші, розігріті до 40, 50, 60, 70°С, укладалися в попередньо розігірту до температури 98°С форму.

Зміна міцності бетону з часом при тепловій обробці в залежності від початкової температури суміші представлені в таблиці 1.

Результати досліджень показали, що необхідну міцность бетону в 1,56 МПА можливо одержати при тепловій обробці на протязі 60 хв., застосовуючи бетонні суміші рухливістю 4 см ОК, що розігріті до температури 50°С з добавкою -прикорювачем тверднення НН ХК (0,5% 0,5%), а також без добавки, разігріті до температури 60°С.

Таблиця 1

Зміна міцності бетону з часом при тепловій обробці в залежності від початкової температури суміші

Початкова температура бетонної Міцність бетону (без добавки / з добавкою) на стиск, МПА при тривалості теплової обробки, хв. суміші, °С 30 60 90

20 0,2 / 0,4 0,4 / 1,1 0,75 / 2,0

40 0,35 / 0,7 0,8 / 1,5 1,4 / 2,65

50 0,5 / 0,95 1,15 / 1,9 1,9 / 3,3

60 0,7 / 1,3 1,6 / 2,4 2,4 / 4,0

70 0,9 / 1,65 2,0 / 2,95 3,1 / 4,7

Результати досліджень показали, що необхідну міцность бетону в 1,56 МПА можливо одержати при тепловій обробці на протязі 60 хв., застосовуючи бетонні суміші рухливістю 4 см ОК, що розігріті до температури 50°С з добавкою -прикорювачем тверднення НН ХК (0,5% 0,5%), а також без добавки, разігріті до температури 60°С.

Дослідження процесу приготування розігрітої бетонної суміші проводили для 5 вариантів послідовності подачі компонентів i введення пари у бетонозмішувач. За результатами експериментів встановлено, що послідовність подачі компонентів і режим введення теплоносія в змішувач впливає на температуру розігріву суміші та її якість. Встановлено також, що розігріту бетонну суміш доцільно готувати за двоступінчастою схемою, у двох змішувачах послідовно. При цьому в перший змішувач, куди подаються заповнювачі, вводиться пара і після двохвилинного перемішування і перевантаження суміші заповнювачів у другий змішувач в останній подають цемент, гарячу воду і добавку. При такій схемі готування розігрітої суміші практично виключається налипання цементу на парові сопла при вході пари в змішувач.

При проведенні досліджень процесу віброущільнення малорухомої бетонної суміші з укладанням її у форму шарами по 0,8-1,0 м встановлено, що процес укладання у форму з розмірами відсіку 6,6 х 3,6 х 0,16 м з віброущільненням при частоті 16 Гц i амплітуді 1,9-2,0 мм продовжувався 25 хв.; при частоті 24 Гц i амплітуді 0,8 мм - 14 хв.; при частоті 32 Гц i амплітуді 0,4 мм - 32 хв.

На основі вищенаведених даних для подальшого застосування при розробці технології прийняті слідуючі параметри вібрації: частота - 24 Гц, амплітуда - 0,8 мм, віброприскорення - 1,8 g.

Таким чином, в результаті експериментальних, аналітичних досліджень розрахунків вдалося встановити найбільш прийнятні параметри вібрації для формувания як великих объємів виробів, так виробів з поверхневим ущільненням малорухомих сумішей горизонтально спрямованими коливаннями.

У четвертому розділі приведена розроблена методика розрахунку параметрів формування залізобетонних виробів у вертикальному положенні з частковою ранньою розпалубкою як для умов заводського виробництва, так і для монолітного і збірно-монолитного видів будівництва, яка включає: рекомендації з визначення мінімальної міцності бетону, достатньої для раннього зняття опалубки; призначення параметрів бетонної суміші, що забезпечують інтенсифікацію росту міцності на ранній стадії тверднення для зняття опалубки; визначення параметрів віброобробки бетонної суміші і вибір конструктивних елементів віброформувальної установки.

Методика дає можливість визначати параметри і режими всього комплексу технологічних прийомів, що забезпечують інтенсифікацію росту міцності бетону на ранній стадії тверднення для зняття опалубки.

З метою спрощення визначення необхідної мінімальної міцності на стиск для конструктивів з різними розмірами запропоновано графічний метод визначення міцності бетону на стиск у залежності від розмірів по висоті і товщині конструктивів (рис.1).

Результати розрахунків, представлені на графіку (рис.1), свідчать про те, що між величинами габаритів виробів і необхідної мінімальної міцності бетону на стиск, існують обернено пропорційні залежності, що дають можливість визначати величину мінімальної міцності при знятті опалубки для конструктивів з різними розмірами по висоті і товщині.

Момент досягнення визначеної величини мінімальної міцності бетону на стиск для здійснення операції зняття опалубки при тепловій обробці виробів, які заформовані з бетонної суміші з початковою температурою 50-60°С можливо встановити і графічно (рис. 2) в залежності від тривалості теплового впливу на бетон проектної марки М200, при різних температурах.

У методиці приведені рекомендації з визначення залежності міцності від тривалості Rct=ft)та по визначенню складу і властивостей бетонних сумішей, які найбільш доцільні для застосування в розробленій технології. Показано, що інтенсифікація росту міцності на ранній стадії тверднення для здійснення зняття опалубки забезпечується при наступних умовах, що характеризують властивості бетонної суміші: -застосування суміші, розігрітої до температури 50-60°С в процесі її приготування за двоступінчастою схемою, що дозволяє укладати її в попередньо розігріту до 95°С форму;

-легкоукладальність суміші - 4 см ОК;

-крупність щебеню - не більш 20 мм;

-застосування добавки- прискорювача тверднення НН ХК(0,5% 0,5%).

Встановлено, що віброущільнення бетонної суміші при її укладанні у вертикальну форму як у заводських умовах на формувальному посту, так і в будівельних умовах при формуванні вертикальних конструктивів у щитах опалубки, рекомендовано виконувати за допомогою віброблоків з низькочастотними коливаннями, спрямованої дії, “нормальними” до площини виробу, частотою порядку 24 Гц, з амплітудою коливань 0,8-1,0 мм.

У методиці розрахунку параметрів залізобетонних виробів в вертикальному положенні з частковою ранньою розпалубкою приведена технологічна схема повного комплексу технологічних прийомів, а також технологічні схеми формування у вертикальних формах виробів при заводському виготовленні та у будівельних умовах.

У пятому розділі представлено результати впровадження розробленої технології в проект з подальшою реалізацією шляхом створення виробництва панелей перекриття великопанельних будинків на заводі ЗБК-3 Київського ДБК-1.

У процесі відпрацьовування технологічних режимів проведені натурні дослідження, які підтвердили результати експериментальних лабораторних досліджень.

Були виготовлені вироби по запропонованим у методиці режимам, визначено фактичні питомі показники технології, по яких розрахована економічна ефективність: витрати теплової та електричної енергії; металоємність.

Як прототипи розробленої технології для порівняння величин вище зазначених показників обрано: традиційна касетна технологія з використанням розігрітої бетонної суміші та касетна технологія з короткочасним розігрівом бетону і подальшим термосним витримуванням.

Результати розрахунків, виконаних відповідно до діючих ДБН, а також порівняння технічних характеристик обраних прототипів свідчать про більш низькі енерговитрати і питому металоємність виробництва за розробленою технологією при комплексному застосуванні вище перерахованих технологічних прийомів у порівнянні з прототипами (таблиця 2).

Таблиця 2

Порівняльні показники ефективності традиційних технологій i технологіїї, що пропонується

Технологія виготовлення

Показники касетна традиційна касетна з термосним витримуванням що розроблена витрата теплової енергії,МДЖ/м3 251 178 53 витрата электроенергії, МДЖ/ м3 0,93 0,93 0,89 металоємність, т/м3 4 5,3 3,5

Сумарні показники питомих енерговитрат при формуванні і тепловій обробці за розробленою технологією нижчі, ніж у двох варіантах касетної: 54 МДЖ/м3 проти 252 і 179 МДЖ/м3.

При порівнянні показників по питомій металоємності для розробленої технології врахована та обставина, що після короткочасної теплової обробки і зняття опалубки вироби на формооснащенні поступають у камеру термосного витримування для отримання міцності на стиск, яка достатня для підйому i транспортування їх за петлі. Тому в розрахунку питомої металоємності врахована кількість змінних формооснащень, як задіяних у формуванні, так і тих, що знаходяться в камері дозрівання.

Результати порівняння свідчать про те, що показник питомої металоємності з розрахунку добового випуску виробів в одному формувальному агрегаті з урахуванням кількості формооснащень з виробами, що знаходяться в камері термосного витримування, за розробленною технологією на 10% нижчі, ніж за касетною і на 50% нижчі, ніж за касетною з термосним витримуванням.

ВИСНОВКИ

Вперше встановлено і науково обгрунтовано комплекс критеріїв для визначення величини мінімальної міцності бетону, необхідної для зняття опалубки як в умовах заводського, так і будівельного виготовлення (навантаження від власної ваги виробу, динамічні навантаження на вироби при можливих ривках і поштовхах, навантаження на маломіцний бетон від можливого впливу теплового осердя форми при його поверненні в початково скривлене положення з неплощинністю, що допускається нормами). Запропоновано методику розрахунку мінімальної міцності бетону на стиск для здійснення раннього зняття опалубки в залежності від габаритів виробів і характеру навантажень, що діють на маломіцний бетон. Показано, що між величиною мінімальної міцності бетону і висотою конструктива існує обернено-пропорційна залежність.

Досліджено вплив послідовності подачі і перемішування компонентів на властивості розігрітої бетонної суміші і запропоновано метод роздільного, двоетапного її приготування. Встановлено, що найбільша швидкість розігріву суміші досягається у випадку, коли щебінь подається в розігрітий параю змішувач, а через 45-60 с туди подається пісок i після подачі розігрітої суміші заповнювачів в другий змішувач, туди подаються цемент, гаряча вода i добавка.

Досліджено вплив температурного фактору і введення добавки-прискорювача тверднення НН ХК на зміну формувальних властивостей розігрітої малорухомої бетонної суміші на ранній стадії тверднення. Встановлено, що для технології вертикального формування панелей з малорухомих розігрітих сумішей з раннім зняттям опалубки технологічно придатними можуть бути бетонні суміші рухливістю 4 см ОК, розігріті до температури 50°С, з добавкою - прискорювачем тверднення НН ХК (0,5% 0,5%), а також без добавки, розігріті до температури 60°С.

Теоретично обгрунтована і практично підтверджена можливість ефективного віброущільнення малорухомої бетонної суміші у вертикальних формах з висотою формувальних відсіків більш 3 м за допомогою віброблоків з горизонтально - спрямованими коливаннями з частотою 24 Гц.

Розроблено методику розрахунку технологічних параметрів комплексу прийомів, що забезпечують інтенсифікацію росту міцності виробів у вертикальних формах для зняття опалубки в умовах індустріального виробництва та у монолітному будівництві.

На підставі виконаних досліджень розроблено і впроваджено у проекті будівництва заводу з виробництва панелей перекриття комплекс технологічних прийомів, що забезпечує інтенсифікацію росту міцності виробів для раннього зняття опалубки, що включає: застосування розігрітої малорухомої бетонної суміші, введення добавки - прискорювача тверднення, низькочастотне обємне віброущільнення горизонтально спрямованої дії, попередній високотемпературний прогрів теплових відсіків термоформи, форсований режим теплової обробки з двустороннім обігрівом виробу.

У процесі відпрацьовування розробленої технології виготовлення залізобетонних виробів у вертикальному положенні з малорухомих сумішей у промислових умовах з виведенням виробництва на проектну потужність проведені натурні дослідження продукції, що підтвердили результати експериментальних i теоретичних досліджень, показали ефективність розробленої технології і високу якість панелей, що були виготовлені в дослідно - промислових умовах.

Розроблена технологія за методикою розрахунку параметрів комплексу технологічних прийомів забезпечує 2-3-х кратну інтенсифікацію росту міцності на ранній стадії тверднення бетону в порівнянні з традиційною касетною технологією, а також з касетною при короткотривалій подачі тепла і наступним термосним витримуванням виробів i характеризується показниками питомих витрат: теплової енергії, відповідно, в 4,7 і 3 рази нижчі; показники електроенергії практично однакові; по питомій металоємності, відповідно, на 10 і 50% нижчі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПРАЦЯХ: 1. Азутов В.П. Дослідження показників міцності бетону, які забезпечують розкриття термоформ в ранньому періоді при касетно-конвейєрній технології//Будівництво України. - 2000. - №3. - С. 21.

2. Азутов В.П. Дослідження впливу параметрів теплової обробки на міцність бетону при касетно-конвейєрній технології//Будівництво. Матеріалознавство. Машинобудування. Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ПДАБІА. - 1999. - №9, ч.1. - С. 25-27.

3. Азутов В.П. Енергозбереження у виробництві збірного залізобетону з касетно-конвейєрною-технологією//Будівництво. Матеріалознавство. Машинобудування. Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ПДАБІА. - 1999. - №9, ч.1. - С. 27-29

4. Азутов В.П. Дослідження параметрів розігріву бетонної суміші та умов використання ії в конвейєрній технології вертикального формування //Міжвідомчий науково-техн. зб. “Строительное производство”. - Київ. НДІБВ. 1999. - вип.40. - С. 19-20.

5. Азутов В.П. Визначення температурних параметрів теплової обробки бетону в термоформах//Будівництво України. - 1999. - №4. - С.24.

6. Азутов В.П., Шаврин В.И. О трещинообразовании изделий при кассетно-конвейерном производстве//Бетон и железобетон. - 1988. - №1. -

С. 16-18.

7. Азутов В.П., Шаврин В.И. Неплоскостность форм и ее влияние на качество кассетно-конвейерного способа изготовления//Науково-техн. зб. "Строительное производство" - Київ. НДІБВ. - 1987. - вип. 26. - С. 42-48.

8. Арпаксыд М.А., Азутов В.П. Производство панелей крупнопанельных домов на новом кассетном оборудовании//Науково-технічний збірник "Строительное производство" вип. 25. - Київ. НДІБВ. - 1986. - С. 6-9.

9. Арпаксыд М.А., Азутов В.П. Кассетная линия для формования изделий из малоподвижных смесей//Строительные материалы и конструкции. - 1986. - №1. - С. 30-31.

10. Азутов В.П. Неплоскостность форм и ее влияние на качество железобетонных изделий крупнопанельного домостроения, изготавливаемых на кассетно-конвейерных линиях//Тр.междунар.конф. “Эфективни строительни технологии” Приморско. - НР България. НИСИ. - 1987. - Т.1. - С. 252-258.

11. Азутов В.П. Енергозбереження у виробництві збірного залізобетону шляхом застосування касетно-конвейєрних технологій//Матеріали другої всеукраїнської науково-практ. конф.”Енергозбереження в будинках i спорудах” Чернігів: - 1998. - С.78.

12. Установка для формования изделий из бетонных смесей: А.с. 1736701 СССР, МКИ В 28 В 1/08 / В.П.Азутов, В.И.Шаврин, В.Д.Досюк, А.Ф.Тупиков (СССР). - №4813712/33. заявлено 16.04.90; Опубл. 30.05.92, Бюл. №20. - 3 с.

13. Кассетная линия для изготовления сборных железобетонных изделий: А.с. 1101353 СССР, МКИ В 28 В 7/24, 5/00 / М.А. Арпаксыд, В.П. Азутов, И.Д. Безкровный, В.Г. Приходько (СССР). - №3434132/29-33; Заявлено 11.05.82; Опубл. 07.07.84, Бюл. №25. - 4 с.

14. Устройство для уплотнения бетонной смеси в отсеках кассетной формы: А.с. 1736702 СССР, МКИ В 28 В 1/08 / Л.В. Печерский, В.И. Шаврин, А.К. Завойский, В.П.Азутов (СССР). - №4824759/33; Заявлено 11.05.90; Опубл. 30.05.92, Бюл. №20. - 3 с.

15. Типовые технологии изготовления изделий крупнопанельного домостроения основной номенклатуры: ВРД-67 УССР 423-86: Затв. Мінбудом УРСР 29.10.86. Введ. 1.01.87 - К., 1986. Мінбуд УРСР. - 133 с.

16. Азутов В.П., Шаврин В.И. Повышение эффективности и качества наружных стен крупнопанельных зданий//Методична розробка. РБНТП УРСР. - К.- :“Знання” - 1985. - 16 с.