Інтелектуальний капітал: структурні елементи, роль в сучасній економічній системі, процеси відтворення на макрорівнях. Загальне поняття про інституціональні "пастки". Механізм реалізації інвестиційної стратегії, матрична модель джерел фінансування.
Інвестиції в інтелектуальний капітал є умовою його відтворення та визначають не тільки рівень розвитку в майбутньому, але і безпосередній вплив на “генотип” виробничого потенціалу й на структуру сукупного попиту. Для вирішення завдань у дисертаційному дослідженні використовуються загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез (у розкритті сутності процесів відтворення інтелектуального капіталу), єдність логічного та історичного підходів (у розкритті суті інтелектуального капіталу, визначенні його специфічних особливостей в різних економічних системах), порівняння й узагальнення (у виявленні закономірностей відтворення інтелектуального капіталу). У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання формування концептуальних основ відтворення інтелектуального капіталу, що знайшло своє відображення в наступних нових наукових результатах: вперше: запропоновано концепцію відтворення інтелектуального капіталу, яка ґрунтується на принципах системного підходу до визначення структурних взаємозвязків, джерел та механізмів його нагромадження, що дозволяє конкретизувати стратегію інноваційної політики держави; розроблено авторську модель функціонального кругообігу інтелектуального капіталу, на основі якої визначено протиріччя відтворення інтелектуального капіталу в українській економіці та запропоновано напрямки подолання інституціональних “пасток”; Логічний підхід до дослідження категорії інтелектуального капіталу на підставі аналізу взаємозвязку понять “інтелект” - “капітал” дозволяє виявити подвійну природу інтелектуального капіталу: з одного боку, як здібність людини до пізнання, тобто як процес віддзеркалення і відтворення дійсності в мисленні, результатом якого є нове знання; з іншого боку - використання нових знань і виявлених закономірностей в економічній діяльності.У дисертації проведено узагальнення і запропоновано вирішення важливого наукового завдання, що знайшло відображення у побудові концептуальної моделі відтворення інтелектуального капіталу. На основі узагальнення та критичного аналізу концепцій виявлено закономірності генезису категорії інтелектуального капіталу і подано його авторське визначення як продуктивної сили інформаційного технологічного способу виробництва, що виникає в результаті раціонального пізнання й формування нового знання та забезпечує приріст первинного авансованого капіталу та зростання граничного продукту. На основі вивчення досвіду економіки розвинених країн досліджено загальноцивілізаційні тенденції відтворення інтелектуального капіталу, що дозволяє визначити критерії його розвитку. Доведено, що відтворення інтелектуального капіталу в Україні визначається, з одного боку, загальноцивілізаційним вектором розвитку, який проходить у координатах глобалізації і постіндустріальних тенденцій, а з іншого боку, - трансформаційними змінами господарського механізму. Розроблено концепцію відтворення інтелектуального капіталу і механізм її реалізації, що ґрунтується на системному підході та включає комплекс методів і моделей, спрямованих на підвищення ефективності нагромадження інтелектуального капіталу.
Вывод
У дисертації проведено узагальнення і запропоновано вирішення важливого наукового завдання, що знайшло відображення у побудові концептуальної моделі відтворення інтелектуального капіталу. Результати дослідження можна представити наступними висновками.
1. На основі узагальнення та критичного аналізу концепцій виявлено закономірності генезису категорії інтелектуального капіталу і подано його авторське визначення як продуктивної сили інформаційного технологічного способу виробництва, що виникає в результаті раціонального пізнання й формування нового знання та забезпечує приріст первинного авансованого капіталу та зростання граничного продукту.
2. На основі вивчення досвіду економіки розвинених країн досліджено загальноцивілізаційні тенденції відтворення інтелектуального капіталу, що дозволяє визначити критерії його розвитку. Доведено, що відтворення інтелектуального капіталу в Україні визначається, з одного боку, загальноцивілізаційним вектором розвитку, який проходить у координатах глобалізації і постіндустріальних тенденцій, а з іншого боку, - трансформаційними змінами господарського механізму. Загальноцивілізаційні закономірності характеризують екзогенне середовище, що формує зовнішні “правила гри” та їх вплив вимагає формування інноваційної стратегії економічного розвитку в Україні.
3. Розроблено концепцію відтворення інтелектуального капіталу і механізм її реалізації, що ґрунтується на системному підході та включає комплекс методів і моделей, спрямованих на підвищення ефективності нагромадження інтелектуального капіталу.
4. Досліджено вплив екзогенних та ендогенних чинників на процес формування і розвитку інтелектуального капіталу в українській економіці та виявлено протиріччя його нагромадження. Запропоновано інституціонально-інноваційну модель державного регулювання процесів нагромадження інтелектуального капіталу.
5. Запропоновано модель функціонального кругообігу інтелектуального капіталу з виділенням основних стадій його розвитку. На основі цієї розробки запропоновано матричну модель розподілу джерел фінансування інтелектуального капіталу, яка дозволяє оптимізувати інвестиційні потоки. Доведено доцільність організації венчурного фінансування.
6. Визначено специфіку інтелектуального капіталу як змішаного блага та блага, яке генерує позитивні екстерналії, що не враховується ринковим механізмом та потребує державного регулювання. Для оптимізації регулювання відтворення інтелектуального капіталу обґрунтовано вибір стратегії градуалізму.
7. Досліджено інституціональні “пастки” в сфері інтелектуального капіталу на макро-, мікрорівнях з урахуванням фінансового та структурного аспектів. Обґрунтовано доцільність інституціональних трансформацій ринку, зокрема, створення банків інтелектуального капіталу, які зменшують трансакційні витрати за рахунок зниження асиметричності інформації.
8. Розроблено методику інтегральної оцінки стану інтелектуального капіталу. Визначені критерії оцінки, що надають змогу уточнювати механізм вимірювання ринкової вартості підприємства. Доведено, що працівник творчої праці, який створює обєкти інтелектуальної власності, повинен отримувати частку надприбутку, який генерує його труд. Такий висновок дозволяє обґрунтувати необхідність перерозподілу надприбутка через інститут інтелектуальної ренти.
Список литературы
1. Левина И.В. Меры по обеспечению роста собственных инвестиционных ресурсов предприятий // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 53. - Донецьк, 2002. - с. 53-58.
2. Левина И.В., Купавых Е.В. Институциональные подходы к определению модели экономической роли государства в трансформационный период // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 55. - Донецьк, 2003. - с. 15-21. (Особистий внесок здобувача: досліджено “фіаско” ринку та запропоновано напрями державного регулювання).
3. Левина И.В. Интеллектуальный капитал и его значение в контексте современного экономического развития // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 69. - Донецьк, 2004. - с. 113-118.
4. Левина И.В., Рыбникова Г.И. Принципы формирования нового механизма экономического развития в Украине // “Прометей”: региональный сборник научных трудов по экономике / Донецкий экономико-гуманитарный институт; Институт экономико-правовых исследований Национальной академии наук Украины. - Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2004. - Выпуск 14. - с. 83-87. (Особистий внесок здобувача: виявлені закономірності економічного розвитку в Україні та обґрунтовано напрями щодо побудови економіки знань).
5. Левина И.В. Институциональные факторы воспроизводства интеллектуального капитала // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 103-3. - Донецьк, 2006. - с. 134- 139.
6. Левіна І.В. Роль держави у розвитку інтелектуального капіталу нації // Економічний вісник НТУУ “КПІ”. - 2006 (3) - С.83-86.
7. Левина И.В. Инвестиции в интеллектуальный капитал как фактор инновационного развития экономики Украины // Матеріали IV Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. - Донецьк: ДОННТУ, 2003. - 337с. - с.83-86.
8. Левина И.В. Теоретические предпосылки формирования экономики знаний // Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених “Інтеграція України у світовий економічний простір”. - Донецьк: ДЕГІ, 2004. - 142 - 144.
9. Левіна І.В. Інтелектуалізація суспільного розвитку в умовах сучасної глобалізації // Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції студентів та молодих науковців “Управління регіональним економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції”. - Івано-Франківськ, 2005. - с. 118-122.
10. Левина И.В. Внешние и внутренние факторы формирования интеллектуального капитала // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць. Випуск 18. - Київ, 2005. - с. 187-195.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
