Інтелектуальна власність - Реферат

Історично інтелектуальна власність була і залишається одним з основних і необхідних елементів розвитку суспільства і прогресу людства загалом. Протягом останніх десятиріч інтелектуальна власність набуває визначального характеру в процесах економічного, соціального і культурного розвитку країн світу. Вона створює сприятливе середовище для технологічних інновацій та художньої творчості, що в свою чергу заохочує інвестиції, полегшує трансфер технологій, в результаті чого збільшується асортимент товарів і послуг, підвищується їхня якість, зявляються нові можливості для розвитку особистості.З переходом до планової економіки в умовах входження нашої країни до світової спільноти суттєво зросла роль результатів розумової (творчої) праці людини в економічному і соціальному розвитку суспільства, до яких відносять: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, зазначення походження товарів, твори літератури, науки і мистецтва, інформаційні бази даних, компютерні програми, технічна документація, секрети виробництва тощо. Під власністю звичайно розуміють право володіти, користуватися і розпоряджатися обєктом власності. Найбільш важливою характеристикою власності є те, що власник може використовувати її на свій розсуд і ніхто не має права законним чином використовувати цю власність без його дозволу. Зрозуміло, що власник може дозволити іншим користуватися його власністю, але на законних підставах. Якщо за радянських часів виключне право розпоряджатися інтелектуальною власністю належало державі, то відтепер воно належить, насамперед, творцю цієї власності.Після того, як створено обєкт інтелектуальної власності, необхідно оформити права на цей обєкт, тобто отримати правову охорону. Будь-яка власність має потребу в охороні. Охорона, надана інтелектуальній власності законами України. сприяє зібльшенню кількості раціоналізаторських пропозицій і винаходів, росту інвестицій, розвитку науково-дослідної діяльності, що приводить до технічного прогресу. поліпшення якості промислової продукції, підвищенню культурного рівня громадян. У загальному розумінні комерційна таємниця - це відомості, повязані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, установи чи організації, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) може завдати шкоди його інтересам. Комерційна таємниця (ноу-хау) являє собою технічну, комерційну , організаційну чи будь-яку іншу інформацію, здатну підвищити ефективність виробництва чи будь-якої іншої соціально доцільної діяльності, або забезпечити будь-який інший позитивний ефект.Патенти, як вид інтелектуальної (промислової) власності, використовуються дотепер в якості інструменту, що регулює створення і передачу нових технологій. Історично першою формою охорони прав на винаходи були привілеї. Тобто діяв факультативний принцип - видавати чи не видавати привілей вирішував монарх на власний розсуд, керуючись, як правило, субєктивними міркуваннями. Основна відмінність тут полягає в тому, що при патентній системі діє облігаторний принцип - винахідник має право звернутися до компетентного державного органу із заявкою на видачу патенту, а цей орган зобовязаний розглянути заявку і в разі відповідності заявленого винаходу встановленим у законі вимогам - видати патент. Тобто зявляється таке поняття як “право на патент”.Так народилася знаменита заборона на ведення справи під іншим імям: ніхто не мав права видавати свої товари за товари іншої особи. У преамбулі закону “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, від 15 грудня 1993 року йдеться, що цей Закон регулює відносини, які виникають у звязку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні. А в статті 1 цього Закону говориться, що знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Стаття 492 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, придатних для виділення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), які виробляються (надаються) іншими особами. Отже, з вищесказаного можна зробити висновок, що терміни “знаки для товарів та послуг”, “товарний знак”, “торговельна марка” є синонімами.Двадцять перше століття стане століттям економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність буде основною рушійною силою. На зламі тисячоліть, в період стрімких кардинальних змін у житті мільйонів людей, саме інтелектуальна власність має стати в Україні тією рушійною силою, яка надасть потужний імпульс розвитку країни, гарантує економічну безпеку країни, сприятиме входженню нашої держави у світову спільноту як достойного партнера. Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художніх сферах. Охорона, надана інтелектуальній власності законами України. сприяє зіб

План

Вступ

1 Інтелектуальна власність і комерційна таємниця. Правові норми

1.1 Поняття інтелектуальної власності. Законодавча база інтелектуальної власності

1.2 Поняття комерційної таємниці. Охорона комерційної таємниці

2 Патенти і товарні знаки

2.1 Патенти

2.2 Товарні знаки

Висновки

Перелік посилань