Розуміння власності як майнових відносин. Перелік конкретних видів виняткових прав, що міститься в Конвенції, яка заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності: наукові відкриття, літературні твори, захист від недобросовісної конкуренції.
Походження виразу "інтелектуальна власність" звичайно повязують з французьким законодавством кінця XVIII ст. і, зокрема, з теорією природного права, яка набула свого найбільш послідовного розвитку у працях французьких філософів-просвітителів (Вольтера, Дідро, Гельвеція, Гольбаха, Руссо) і згідно з якою право творця будь-якого творчого результату, хай то буде літературний твір або винахід, є його невідємним природним правом, виникає з самої природи творчої діяльності й існує незалежно від визнання цього права державною владою. У наступній частині до французького патентного закону від 7 січня 1791 р. визначалось, що "будь-яка нова ідея, проголошення і здійснення якої може бути корисним для суспільства, належить тому, хто її створив, і було б обмеженням прав людини не розглядати новий промисловий винахід як власність його творця". Найважливішою характеристикою власності є те, що її власник може використати свою власність так, як він бажає, і ніхто інший не може законним чином використати цю власність без його дозволу. Не будучи в чиємусь володінні, результат інтелектуальної діяльності економічно ніби і не належить нікому, не має "природного" власника. У загальновживаному розумінні "інтелектуальна власність" - це права на результати розумової діяльності людини в науковій, художній, виробничій та інших сферах, які є обєктом цивільно-правових відносин у частині права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом нематеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, зазначених у законі.
Список литературы
Конституція України // ВВР України. - 1996. - № 30.
Про власність: Закон України від 7.02.91 р. № 697-XII // ВВР України. - 1991. - № 20.
Про авторське право та суміжні права: Закон України від 23.12.1993 року № 3792-XII // ВВР України. - 1994. - № 13.
Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних: Закон України від 23.03.2000 р. № 1587-III // ВВР України. - 2000. - № 24.
Тищенко М.В., Душейко Г.О., Середа Д.М. та ін. Попередження та розкриття злочинів підрозділами ОВС при порушенні прав інтелектуальної власності / Методичні рекомендації. - Запоріжжя, 2002.
Белоусов А.С. Особливості здійснення окремих слідчих дій по злочинах, повязаних з порушенням авторських і суміжних прав: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://www.crimeresearch.ru/articles/Belous0105.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
