Вартісна модель виміру інтересів учасників бізнес-процесу на основі звіту про фінансові результати. Порівняння акціонерної та стейкхолдерської моделей виміру ефективності корпоративного управління. Обліково-аналітичний вимір нематеріальних активів.
При низкой оригинальности работы "Інтелектуалізація, соціальна відповідальність та обліково-аналітичний вимір нематеріальних активів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
1, основний показник фінансового результату такої моделі (чистий прибуток (збиток) відображає інтереси тільки власників бізнесу або груп впливу, що фінансують підприємство, а інтереси інших учасників бізнес-процесу, що формують вартість бізнесу, враховуються при такому підході опосередковано - як вимушені виплати, що зменшують вартісний інтерес власників (акціонерів). Для обґрунтування припущення, чи може виручка від реалізації розглядатися як фінансовий показник, що оптимально враховує інтереси всіх зацікавлених сторін бізнесу, згадаємо формулу вартості товару (W), запропоновану К. Марксом у роботі «Капітал»: W = c (v m), де с - вартість засобів виробництва, що споживаються в процесі виробництва (або постійний капітал); v - заробітна плата робітників (необхідна праця) (змінний капітал); m - прибуток власника; v m - новостворена працею робітників вартість (додана вартість). Отже, якщо залишити класово-політичну спрямованість дослідження Маркса, то можна стверджувати, що ним вперше був запропонований алгоритм формування фінансового показника, який оптимально враховує інтереси основних зацікавлених сторін бізнесу при одночасному адекватному відображенні поточного результату діяльності підприємства. Отже, «додана вартість» як фінансовий показник, що оптимально враховує інтереси зацікавлених сторін бізнесу в інформаційному суспільстві, має знаходити своє відображення в інформаційно-аналітичній моделі виміру ефективності діяльності підприємства.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
