Обґрунтування специфіки національної політичної культури країни. Аналіз особливостей самостійної ідентифікації громадян. Оцінка зарубіжного нарису політичної культури. Розгляд формування інституційних засад просування інтегрованого образу держави.
Національна політична культура є ключем до аналізу, розуміння і пояснення реалій життя та прогнозування розвитку ситуації у владних відносинах, у взаємодії між політичною системою та суспільством, у двосторонніх взаєминах між державами і взаєминах між країнами в межах наднаціональних структур, таких як Європейський Союз, НАТО, СОТ тощо, оскільки політична культура має такі важливі функції, як ідентифікація (ідентифікація), орієнтація, адаптація, соціалізація, комунікація, інтеграція, а також презентація (представлення) країни як нації-держави. Актуальність теми дослідження зумовлена, зокрема, потребою наукового-теоретичного осмислення феномену інтегрованого образу країни й обґрунтування його ролі як стрижня політичної культури нації, фундаменту національної єдності та коду її цивілізаційного розвитку, необхідністю використання можливостей, що їх надає створення інтегрованого образу країни, для оптимізації умов виживання, сталого розвитку та експансії Української держави в світі, важливістю здійснення на основі інтегрованого образу країни комплексу заходів з інформаційного забезпечення та супроводження інтеграції України у світовий політичний, економічний та інформаційно-культурний простір, нагальністю формування засобами промоції на основі інтегрованого образу країни позитивного сприйняття і ставлення політикуму та населення зарубіжних країн до України й українців. Вибір країн для дослідження здійснювався з урахуванням актуальності та важливості теми дисертації для України, а також певного роду типовості стану справ у питанні промоції країни на міжнародній арені в Україні як пострадянській республіці, а в Республіці Польща - як постсоціалістичній країні - члені ЄС та НАТО. Водночас, було враховано близькість України і Польщі за багатьма характеристиками цивілізаційного розвитку та фізичними параметрами географічного положення, розміру території, кількості населення тощо, що дало можливість здійснити ґрунтовний компаративний аналіз особливостей національної політичної культури кожної країни та специфіки підходів до вирішення питання промоції цих країн на міжнародній арені. У підготовці дисертаційної роботи використовувалися методи компаративного (підрозділи 1.1 Національна політична культура - основа самоідентифікації соціуму та способу представлення країни в світі 1.2 Становлення інтегрованого образу країни в історичній ретроспективі), функціонального і системного аналізу, узагальнення (підрозділи 2.3 Змістова і організаційна складові та гармонограм здійснення інформаційного забезпечення програми євроінтеграції Республіки Польща та 3.3 Використання іноземного досвіду у формуванні інституційно-організаційних засад, створенні структур та каналів просування інтегрованого образу України), а також інституціональний (підрозділ 3.3), психологічний та історичний підходи (підрозділи 2.1 Відмітні риси політичної культури Республіки Польща та 3.1 Основні характеристики політичної культури українського суспільства у контексті просторово-часових змін), синтезу та моделювання (підрозділи 1.3 Концепція інтегрованого образу країни, 2.2 Створення державного бренду Республіки Польща як основи діяльності з виконання комплексної програми вступу країни до Європейського Союзу та 3.2 Розробка концепції інтегрованого образу України: мета, зміст і структура).У першому підрозділі „Національна політична культура - основа самоідентифікації соціуму та способу представлення країни в світі” обґрунтовується, що національна політична культура виступає у часово-просторовому вимірі існування нації як аксіологічна основа її самоідентифікації та політичної єдності, носієм історичних традицій, основоположних норм і правил, які забезпечують сталість та наступність її (нації) цивілізаційного поступу. Встановлено, що завдяки притаманним національній політичній культурі функціям ідентифікації, орієнтації, адаптації, соціалізації, інтеграції, комунікації і презентації вона також є основою для представлення країни в світі, оскільки її особливості визначають характер самоідентифікації соціуму та, залежно від неї, конфігуратор її носія - інтегрований образ чи бренд - і, відповідно, спосіб його просування всередині країни і за кордоном. В процесі дослідження виявлено, що країни з гомогенною політичною культурою, що належать до числа класичних капіталістичних держав (такі як США, Республіка Польща), як правило, обирають підхід, що базується на засадах брендінгу, держави з гетерогенною політичною культурою (такі як Російська Федерація) тяжіють до використання з цією метою образу країни. У другому підрозділі „Становлення інтегрованого образу країни в історичній ретроспективі” констатується, що умови для формування інтегрованого образу країни склалися лише наприкінці ХІХ - початку ХХ століть, по-перше - завдяки епохальним відкриттям у фундаментальній науці, що дали змогу вийти із глухого кута у питаннях вироблення наукової картини світу, по-друге - безпрецедентному прискоренню соціального, економічного, політичного та військово-технічного прогресу, революці
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы