Інтегрована система контролю ефективності використання електричної енергії у виробництві - Автореферат

Вирішення цих завдань, як і подолання інших проблем, що стосуються функціонування паливно-енергетичного комплексу держави, потребують пошуку нових концепцій розвитку енергетики, одним із найсприятливіших стратегічних напрямів якого є енергозбереження, тобто підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), у тому числі й електричної енергії. Крім того, можна стверджувати, що значна частка потенціалу енергозбереження, що існує у вітчизняних електроенергетичних системах, припадає на системи електропостачання обєктів промисловості, яка є найбільшим споживачем електричної енергії в Україні. Без вирішення цієї проблеми не можуть успішно виконуватись і практично не виконуються в Україні, зокрема, такі функції управління енергозбереженням, як створення та обґрунтоване застосування системи економічного стимулювання ефективного використання електроенергії, впровадження енергозберігаючого обладнання, технологій і заходів; створення й функціонування дієвого механізму залучення інвестицій у сферу енергозбереження; визначення потенціалу енергозбереження, економічної доцільності й пріоритетності здійснення енергозберігаючих проектів на конкретних підприємствах, у галузях суспільного виробництва, у регіонах держави; здійснення моніторингу реально досягнутого енергозбереження й забезпечення повернення інвестованих вкладень. Для досягнення зазначеної мети дослідження були вирішені такі завдання: інтегрований електричний питомий енергія проаналізовано існуючу систему контролю енергоефективності на основі питомих витрат електричної енергії та визначено основні напрями та методи її удосконалення; У роботах, які були опубліковані у співавторстві, дисертанту належать такі результати: у [1; 3; 9; 12] - аналіз діючих в Україні методик нормування питомих витрат електричної енергії та виявлення основних їх недоліків; обґрунтування подальшого розвитку існуючої системи контролю ефективності енерговикористання на рівні підприємств та їх підрозділів і аналіз історичного досвіду нормування питомих витрат електричної енергії в суспільному виробництві; у [2; 5; 10] - аналіз традиційних методів побудови балансів споживання електричної енергії виробничих обєктів, розроблення алгоритмів та визначення методів, що дозволяють реалізувати імовірносно-статистичний підхід до побудови електробалансів; у [11] - розроблення методики побудови балансів виробничо-господарських обєктів на основі апарату нечіткої математики; у [5; 13] - розроблення методики побудови оптимальних розрахункових моделей балансів споживання електричної енергії виробничих обєктів, яка ґрунтується на застосуванні методів оптимального програмування для визначення найбільш достовірної структури витратної частини балансу; у [14] - розроблення процедури експертного визначення достовірних інтервалів коефіцієнтів завантаження і тривалості роботи виробничого обладнання; у [4; 15] - визначення методів та способів реалізації можливого напряму подальшого розвитку існуючої методології контролю енергоефективності на основі застосування удосконалених систем КІП електроспоживання; у [8] - визначення основних недоліків традиційних систем КІП та розроблення обєктивного процесу контролю виконання встановлених «стандартів» споживання електричної енергії, який ґрунтується на застосуванні методу послідовного аналізу А. Вальда.Розроблено методи реалізації ймовірнісно-статистичного підходу до складання балансів споживання електричної енергії для виробничо-господарських обєктів, особливостями якого на відміну від традиційних підходів є те, що побудова балансів ґрунтується на використанні наявних статистичних даних про електроспоживання та обсяги виробництва продукції, на визначенні законів розподілу та статистичних характеристик відповідних випадкових величин, а також на встановленні найбільш імовірної структури витратної частини електробалансу. Отже, процес визначення найбільш достовірної структури витратної частини електробалансу будь-якого підприємства можна сформулювати як оптимізаційну задачу, цільова функція якої має вигляд: ,(2) де - прогнозований обсяг споживання електричної енергії на виробничому обєкті на відповідний період; n - кількість видів обладнання, що споживає електричну енергію; - загальна встановлена потужність обладнання-го виду; і - середні значення коефіцієнтів завантаження і тривалості роботи-го виду обладнання, які у цій задачі є цільовими змінними; - втрати електричної енергії у загальнозаводських перетворювачах (трансформаторах); - втрати електроенергії у заводських мережах. Довірчий інтервал для індивідуального значення обсягу споживання електричної енергії з координатами , , ..., , отриманого на основі рівняння багатофакторної математичної моделі, визначається за такою залежністю: , (3) де - розрахункове значення витрати електроенергії, отримане за допомогою багатофакторного рівняння регресії; - коефіцієнт розподілу Стьюдента при двосторонній імовірності ? і кількості степені вільності ; - середньоквадратичне відхилення індивідуальних значень фактичн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ