Інтеграція краєзнавчих фондів бібліотек регіонів умовах інформатизації - Автореферат

Інформатизація бібліотечної галузі забезпечує організаційну й технологічну базу для інтеграції формування і використання краєзнавчих фондів бібліотек регіону як корпоративних систем, які передбачають обєднання бібліотек не лише задля створення електронного краєзнавчого каталогу і корпоративної каталогізації, а й для формування і взаємного використання краєзнавчих фондів. Нині склалася проблемна суперечлива ситуація подвійного характеру: між зростаючими краєзнавчими потребами користувачів і неможливістю їх повного й оперативного задоволення краєзнавчим фондом окремої бібліотеки; між окремими практичними спробами бібліотек обєднати краєзнавчі ресурси і сучасним рівнем розробки теоретико-методичних та організаційних основ інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек регіону в умовах активного розвитку компютерних і телекомунікаційних технологій. Гіпотезою дослідження є положення про те, що досягти оптимальної повноти краєзнавчих фондів і задоволення краєзнавчих інформаційних потреб користувачів можна лише за умови створення інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону на єдиних теоретико-методичних та організаційних засадах інтеграції з використанням компютерних і телекомунікаційних технологій. На різних етапах дослідження використовувався комплекс відповідних методів, а саме: джерелознавчий пошук і контент-аналіз основних публікацій з теми дослідження - для вивчення стану теоретичної розробленості проблеми; термінологічний аналіз - для уточнення обсягу і змісту базових понять «краєзнавчий документ» і «краєзнавчий фонд»; аксеологічний - для визначення критеріїв цінності краєзнавчих документів; системний підхід - для дослідження краєзнавчого фонду як системи, що має певну структуру, внутрішні і зовнішні звязки; моделювання - для розробки концептуальної моделі інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону; класифікація та систематизація - для визначення специфіки складу і структури краєзнавчих інформаційних потреб користувачів бібліотек; порівняльно-регіональний - для аналізу сучасного стану інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек різних регіонів України; соціологічні (анкетне опитування співробітників краєзнавчих відділів ОУНБ України та анкетування користувачів бібліотек) - для вивчення специфіки краєзнавчих фондів як документної бази задоволення інформаційних потреб користувачів; статистичний - для аналізу складу, структури і рівня використання краєзнавчих фондів бібліотек. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше досліджено сучасний стан краєзнавчих фондів бібліотек України, розроблено теоретичні та організаційно-методичні засади формування інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону в умовах інформатизації бібліотечної галузі України: ¦ здійснено наукометричний аналіз нових публікацій та документного потоку з проблем формування краєзнавчих фондів бібліотек, який виявив низький науковий рівень розробки досліджуваної проблеми;Краєзнавчий фонд - документна база бібліотечно-інформаційного забезпечення краєзнавства, потребує нових наукових підходів до розробки теоретичних, організаційних і методичних засад його формування і використання на основі інтеграції краєзнавчих ресурсів бібліотек регіону та розвитку компютерних і телекомунікаційних технологій. Розподільні поняття «підфонд краєзнавчих документів» і «підфонд місцевих документів» відбивають два основні напрями формування краєзнавчого фонду: 1) роботу з документами, повязаними з краєм за змістом (краєзнавчими документами); 2) роботу з документами, повязаними з краєм походженням (місцевими документами). Краєзнавчі інформаційні потреби користувачів, які зумовлюють склад і структуру КФ, доцільно розглядати як багаторівневий і поліструктурний феномен, що включає три соціальні рівні: 1) соціокультурні потреби, притаманні всім мешканцям краю, які мають задовольняти, в першу чергу, універсальні наукові і публічні (загальнодоступні) масові бібліотеки (ОУНБ, ЦБС), а також спеціалізовані бібліотеки (для дітей, юнацтва, осіб з фізичними дефектами); 2) ділові КІП користувачів, зумовлені певним видом (сферою) діяльності особистості у краї (управлінські, виробничі, науково-дослідницькі, освітні, творчо-мистецькі, просвітницькі тощо), які мають задовольняти міжгалузеві і галузеві краєзнавчі фонди спеціальних бібліотек - академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій регіону; 3) аматорські КІП користувачів, повязані з поглибленим вивченням історії та сучасності краю, які мають задовольнятися завдяки активному залученню фондів усіх зазначених бібліотек. Концептуальні засади формування інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону базуються на системно-функціональному підході, який передбачає створення та системну взаємодію таких його основних функціональних підсистем: координоване комплектування краєзнавчих фондів, яке базується на узгодженій відповідальності бібліотек за розподілену галузеву, типо-видову спеціалізацію і профільну повноту фондів; розподілений місцевий о

1. Краєзнавча діяльність бібліотек регіонального рівня - невідємна складова бібліотечного краєзнавства як сфери наукової і практичної діяльності. Краєзнавчий фонд - документна база бібліотечно-інформаційного забезпечення краєзнавства, потребує нових наукових підходів до розробки теоретичних, організаційних і методичних засад його формування і використання на основі інтеграції краєзнавчих ресурсів бібліотек регіону та розвитку компютерних і телекомунікаційних технологій. Це тим важливіше, що в даному контексті краєзнавчий фонд ще не був предметом самостійного дисертаційного дослідження.

2. Територіальний аспект змісту і походження документів є фондоутворюючою ознакою краєзнавчого фонду. Системоутворюючою ж ознакою є територіальний зміст документів, що складає сутність базових понять «краєзнавчий документ» і «краєзнавчий фонд», визначає основні відмінності краєзнавчого фонду як своєрідного типу бібліотечного фонду. Узагальнююче поняття «краєзнавчий фонд» слід розуміти як систематизовану сукупність документів, що за змістом і (або) формою повязані з краєм. Розподільні поняття «підфонд краєзнавчих документів» і «підфонд місцевих документів» відбивають два основні напрями формування краєзнавчого фонду: 1) роботу з документами, повязаними з краєм за змістом (краєзнавчими документами); 2) роботу з документами, повязаними з краєм походженням (місцевими документами). Краєзнавчий фонд - це динамічна система, яка являє собою єдність закономірно розташованих і взаємоповязаних частин, має внутрішню структуру, зовнішні і внутрішні звязки.

3. Краєзнавчі інформаційні потреби користувачів, які зумовлюють склад і структуру КФ, доцільно розглядати як багаторівневий і поліструктурний феномен, що включає три соціальні рівні: 1) соціокультурні потреби, притаманні всім мешканцям краю, які мають задовольняти, в першу чергу, універсальні наукові і публічні (загальнодоступні) масові бібліотеки (ОУНБ, ЦБС), а також спеціалізовані бібліотеки (для дітей, юнацтва, осіб з фізичними дефектами); 2) ділові КІП користувачів, зумовлені певним видом (сферою) діяльності особистості у краї (управлінські, виробничі, науково-дослідницькі, освітні, творчо-мистецькі, просвітницькі тощо), які мають задовольняти міжгалузеві і галузеві краєзнавчі фонди спеціальних бібліотек - академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій регіону; 3) аматорські КІП користувачів, повязані з поглибленим вивченням історії та сучасності краю, які мають задовольнятися завдяки активному залученню фондів усіх зазначених бібліотек.

За ознакою субєкта (на рівні особистості, груп користувачів, населення краю в цілому) виділено такі рівні краєзнавчих інформаційних потреб: потреби мешканців краю в цілому (загальні), часткові (групові) та індивідуальні. Перший рівень КІП складає спільнота краю, другий - група (колектив, обєднання), третій - особистість. Зміст краєзнавчих потреб усіх рівнів може бути інваріантним або варіативним. Документні ресурси однієї бібліотеки не можуть з належною повнотою забезпечити все розмаїття краєзнавчих потреб користувачів, тому слід розвивати інтеграційні звязки між бібліотеками.

4. Аналіз сучасного стану інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек України свідчить про її спорадичність і нестійкість, що зумовлено обєктивними і субєктивними чинниками. Досягти інтегрального ефекту можна завдяки активному застосуванню компютерних і телекомунікаційних технологій у формуванні і використанні краєзнавчих фондів, оперативному реагуванню на зміни в системі уявлень користувачів про рівень відповідності змісту фонду інформаційним потребам.

Забезпечити відповідність складу краєзнавчих фондів інформаційним потребам користувачів можна через інтеграцію бібліотек різних типів і видів регіону на базі компютерних і телекомунікаційних технологій, що дозволить здійснити перехід від системної побудови КФ окремої бібліотеки до створення інтегрованого - єдиного розподіленого краєзнавчого фонду (ЄРКФ) бібліотек кожного регіону України. Під ЄРКФ розуміється система розподілених та інтегрованих краєзнавчих фондів бібліотек регіону, побудована на принципах відповідності, координації і кооперації формування і взаємовикористання, доступна користувачам у локальному й інтерактивному режимах. ЄРКФ наближається до типу гібридного фонду, який поєднує в собі як традиційні, так і електронні (розподілені краєзнавчі фонди первинних і вторинних документів). Умовно в його структурі можна виділити дві взаємоповязані частини - реальну і віртуальну. Оскільки інтегрований фонд містить документи і у друкованій, і в електронній формі, бібліотеки мають застосовувати традиційні й автоматизовані бібліотечні технології.

В умовах інтеграції кожна окрема бібліотека, зберігаючи за собою право на повноту репертуару краєзнавчих і місцевих документів за профілем власного фонду, перестає бути ізольованою одиницею і перетворюється на підсистему інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону.

5. Концептуальні засади формування інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону базуються на системно-функціональному підході, який передбачає створення та системну взаємодію таких його основних функціональних підсистем: координоване комплектування краєзнавчих фондів, яке базується на узгодженій відповідальності бібліотек за розподілену галузеву, типо-видову спеціалізацію і профільну повноту фондів; розподілений місцевий обовязковий примірник документів, який гарантує базову повноту ЄРКФ; перерозподіл фондів, направлений на оптимізацію структури єдиного фонду; депозитарне і репозитарне зберігання краєзнавчих документів, яке забезпечує збереження в системі повного їх репертуару; формування страхового ЄРКФ бібліотек регіону на мікроносіях; автоматизація процесів формування і використання інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону; організація зведеного електронного краєзнавчого каталогу на ЄРКФ, який багатоаспектно розкриває склад краєзнавчих документів та адреси їх зберігання у межах системи; організація локального і віддаленого доступу, який забезпечує доступність ЄРКФ кожному користувачеві у зручній формі; управління, яке забезпечує розвиток ЄРКФ і його адаптацію до умов зовнішнього середовища; підготовка і перепідготовка фондознавців, здатних ефективно діяти в умовах інтеграції й інформатизації. Означені складові функціонування ЄРКФ сприяють обєднанню краєзнавчих фондів бібліотек регіону в систему «єдиний розподілений краєзнавчий фонд».

6. Основними організаційними засобами створення інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону є: розподілене комплектування підсистем ЄРКФ бібліотек регіону на основі критерію краєзнавчої цінності документів, що забезпечить узгоджений перерозподіл фондів з метою оптимізації повноти ЄРКФ бібліотек регіону; створення розподіленої системи обовязкового примірника краєзнавчих і місцевих документів у межах бібліотек регіону, організація регіональної «Бібліотечної серії», що сприятиме формуванню еталонного ЄРКФ корпоративної системи.

Ефективне функціонування ЄРКФ бібліотек регіону можливе за умови перерозподілу місцевого обовязкового примірника документів між універсальними і спеціальними бібліотеками регіону відповідно до їх профілю. Це можна здійснити через запропоновану систему критеріїв краєзнавчої цінності документа. Головними ознаками краєзнавчої цінності документа є: відповідність його змісту типу, виду, профілю бібліотеки, основним краєзнавчим інформаційним потребам користувачів; повнота інформації про край у цілому і (або) окремі аспекти його життєдіяльності; територіальний масштаб охоплення матеріалу; обсяг краєзнавчої інформації стосовно всієї інформації, що міститься в документі; місце походження і видання (виготовлення) документа; авторська належність до краю; час створення і видання документа; рівень надання краєзнавчої інформації; індивідуальні особливості документа. Система критеріїв дозволяє вже на етапі придбання краєзнавчих і місцевих документів визначити унікальні, особливо цінні й малоцінні документи, зясувати їх місце в системі ЄРКФ бібліотек регіону. Застосування критерію краєзнавчої цінності документа дозволить створити у межах регіону еталонну частину ЄРКФ бібліотек регіону - ядро найцінніших краєзнавчих документів.

7. Гарантоване збереження краєзнавчих і місцевих документів сприяє створенню документної бази «Память регіону», як складової національної програми «Память України», що реалізується в межах програми ЮНЕСКО «Память світу». Це потребує переведення краєзнавчих і місцевих документів на мікроносії та їх оцифрування. Дегіталізація, тобто переведення фондів у цифрову форму - перспективний напрям збереження найцінніших краєзнавчих і місцевих документів. Його сутність полягає в розподілі між бібліотеками регіону відповідальності за повноту збирання і зберігання депозитарної і репозитарної частин інтегрованого фонду через: а) формування депозитарного ЄРКФ на базі бібліотек регіону, який кумулюватиме еталонний репертуар краєзнавчих і місцевих документів; б) організацію на базі ОУНБ єдиного регіонального репозитарія маловикористовуваних краєзнавчих і місцевих документів; в) формування в кожному регіоні України цифрової (електронної) краєзнавчої колекції, яка виконуватиме функцію страхового фонду. Універсальні та спеціальні бібліотеки регіону мають спеціалізуватися на депозитарному зберіганні краєзнавчих і місцевих документів згідно зі своїм профілем.

8. Ефективне функціонування ЄРКФ бібліотек регіону можливе лише за умови створення відповідної інфраструктури, яка сприятиме його оптимальному формуванню і використанню. Це наявність: зведеного електронного каталогу на базі корпоративної каталогізації та підключення до локальних і глобальних бібліотечних мереж; краєзнавчих бібліографічних, фактографічних і повнотекстових баз даних, регіонального веб-порталу на базі ОУНБ для обєднання веб-сайтів бібліотек регіону; регіональної інформаційної системи «Documents in print», яка забезпечить повноту й оперативність інформації про краєзнавчі і місцеві документи, що плануються до друку, або вийшли у світ; системи локального і віддаленого доступу користувачів до ЄРКФ бібліотек регіону та електронної доставки документів через автоматизований МБА; автоматизованої системи управління як ЄРКФ бібліотек регіону, так і його зовнішніми звязками з іншими документними системами регіону (країни, світу); системи підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів, здатних ефективно здійснювати формування і використання ЄРКФ бібліотек регіону на базі компютерних і телекомунікаційних технологій.

Успішне функціонування корпоративного ЄРКФ бібліотек регіону, його ефективний розвиток значною мірою залежать від бібліотеки-лідера, яка зможе якісно управляти формуванням і використанням ЄРКФ. Нею має бути ОУНБ - центр бібліотечного краєзнавства в Україні.

Підсумовуючи вищеозначене, можна констатувати, що: а) тенденція до інтеграції і створення ЄРКФ бібліотек регіону є обєктивною необхідністю і буде й надалі активно розвиватися; б) здійснюватиметься поступовий перехід від регіонального обєднання краєзнавчих фондів бібліотек одного виду (публічних, вузівських) до багаторівневих єдиних розподілених КФ бібліотек регіону; в) створюватимуться єдині розподілені краєзнавчі фонди всіх документних соціальних інститутів у межах регіону, країни, світу; г) активізується застосування компютерних і телекомунікаційних технологій у формуванні і використанні ЄРКФ через тіснішу інтеграцію задля забезпечення локального і глобального доступу до них користувачів, що сприятиме повному й оперативному задоволенню їхніх краєзнавчих інформаційних потреб. У даному контексті подальше дослідження особливостей формування і використання ЄРКФ бібліотек регіону має подальшу наукову і практичну перспективу в сучасних умовах України.

1. Денисенко С.О. Ділові потреби користувачів бібліотек з краєзнавства / С.О. Денисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2001. - Вип. 6. - С. 201 - 203.

2. Денисенко С.О. Соціокультурні краєзнавчі потреби читачів: засоби задоволення в умовах бібліотечних установ / С.О. Денисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2001. - Вип. 5. - С. 135- 141.

3. Денисенко С.О. Стратегічні напрями збереження краєзнавчих та місцевих документів в бібліотеках регіону / С.О. Денисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2002. - Вип. 9. - С. 167 - 176.

4. Денисенко С.О. Концептуальні засади формування єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотек регіону / С.О. Денисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2001. - Вип. 7. - С. 46 -51.

5. Денисенко С.О. Характеристика основних груп споживачів бібліотечних продуктів і послуг у сфері краєзнавства / С.О. Денисенко // Вісн. Харк. держ. академії культури: Зб. наук. пр. - Х., 2000. - Вип. 3 - С.75 - 82.

6. Денисенко С.А. Краеведческая деятельность библиотеки в условиях информатизации / С.А. Денисенко // Библиотечное дело - 2000: Российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве: Тез. докл. Шестой междунар. науч. конф. (Москва, 26-27 апреля 2001 г.): В 2-х ч. - М., 2001. - Ч. 1. - С. 71 - 72.

7. Денисенко С.О. Нові напрями краєзнавчої діяльності бібліотек України / С.О. Денисенко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали конф. молодих науковців, 17 - 19 квіт. 2002 р. - Х., 2002. - С. 105 - 106.

8. Денисенко С.А. Потребности пользователей библиотек в сфере краеведения / С.А. Денисенко // Человек в информационном пространстве цивилизации: культура, религия, образование: Междунар. науч. конф., Краснодар-Новороссийск, 19-21 сентября 2000 г.: Тез. докл. - Краснодар, 2000. - С. 202 - 203.

9. Денисенко С.А. Сущность деловых краеведческих потребностей пользователей библиотек в условиях информатизации / С.А. Денисенко // Информ. свобода и информ. безопасность: Материалы междунар. науч. конф., Краснодар, 30-31 октября 2001г. - Краснодар, 2001. - С. 321 - 323.

10. Денисенко С.А. Фондоотражающая функция сводного краеведческого каталога / С.А. Денисенко // Библиотечное дело - 2002. Библ. образование и практика: поиски взаимопонимания: Тез. докл. Седьмой междунар. науч. конф. (Москва, 24-25 апреля 2002г.) - М., 2002. - С. 154.

11. Денисенко С.О. Формування інформаційної інфраструктури краєзнавчих фондів бібліотек України / С.О. Денисенко // Духовна культура в інформаційному суспільстві: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф., м. Харків, 24 - 25 січня. - Х., 2002. - С. 220 - 221.

12. Денисенко С.А. Характеристика основных групп пользователей информационных продуктов и услуг в сфере краеведения / С.А. Денисенко //Библиотечное дело - 2000: Проблемы формирования открытого информационного общества: Тез. докл. Пятой междунар. науч. конф., (Москва, 25-26 апреля 2000 г.). В 2-х ч. - М., 2000. - Ч. 1. - С. 71 - 72.

Размещено на .ru