Теоретико-методологічні засади перекладацької діяльності з позицій новітніх тенденцій у мовознавстві, що отримали назву інтегративної теорії. Тлумачення мови як активного середовища формування розумових об’єктів, а не пасивний засіб відбиття реальності.
