Дослідження потенціалу і форми актуалізації процесів інтеграції в науці. Характеристика сутності, історичних різновидів, світоглядних та методологічних засад інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісного потенціалу, інтеграції, синтезу наукового знання.
Аннотация к работе
Процеси диференціації та інтеграції нерозривно повязані, виражаючи дві головні тенденції розвитку науки: намагання пізнати світ як єдину цілісну систему та потребу в детальному (дискретному) його вивченні, зясуванні своєрідності структурних елементів і звязків між ними. Проте й сьогодні є чимало прихильників «старих» ідей, мислителів, які намагаються протиставити релятивізму переконання в можливості побудови універсальної системи знання, здатного обєднати всі науки і дати ключ до цілісного розуміння людини і світу. Зявляються публікації, в яких осмислюються: інтегративні тенденції та шляхи синтезу наукового знання (І.Дєєва, В.Корюкін); загальні проблеми диференціації (А.Криуліна, Н.Могилевська) та інтеграції в науці (Б.Кедров, М.Мойсеїв, А.Урсул, В.Федюкін, М.Чепіков); методи інтеграції (В.Капітон, В.Кулініченко); роль філософії в інтеграції наукового знання (В.Асеєв, В.Єгоров, В.Кутирьов, Т.Малькова, С.Шевельова); інтегралізм як світоглядний принцип (П.Сорокін); інтегративна компонента картини світу (В.Казютинський, Л.Лєсков, В.Стьопін); онтологічні аспекти інтеграції (Н.Бакланов, Н.Оконська); нормативно-ціннісні виміри проблеми (Г.Вайс, О.Гасяк, О.Генісаретський, М.Марчук, Н.Матросова, К.Феофанов); інтеграція в окремих науках (М.Дрюк, Н.Корнетов, З.Каганова, І.Колесникова, В.Кольцова, А.Медведєв, І.Мелік-Гайказян, А.Московченко) і міждисциплінарні взаємозвязки (В.Білоус, В.Кольцова, В.Корюкін, А.Медведєв, В.Сиров, Т.Баширов, Ю.Шанкін, А.Щебетенко); єдність природничонаукового та соціогуманітарного знання (Б.Марков, Ю.Шанкін); сучасне розуміння проблем інтеграції та міждисциплінарного синтезу, зумовлене постнекласичною методологією (В.Лось, А.Московченко, Р.Нугієв, А.Ракітов, В.Ратніков) і синергетикою (Т.Баширов, Н.Маслов); можливості синтезу наукового та позанаукового знання (М.Ахундов, Л.Баженов, І.Барбур, Дж. Різні аспекти проблем інтеграції в науці досліджувалися в контексті зясування специфіки та потенціалу загальнонаукової методології, про що писали П.Андерсон, Е.Барнс, М.Бахтін, У.Бечтел, Є.Бистрицький, С.Васильєв, В.Візгін, В.Віндельбанд, С.Вовк, Дж.Вудворд, Г.-Г.Гадамер, П.Галісон, Л.Дарден, Д.Девідсон, В.Дільтей, П.Дулін, Дж.Дюпре, Н.Зорій, Р.Карнап, Р.Карпінська, Д.Келнер, М.Кисельов, П.Китчер, М.Клайн, В.Ковалевич, Я.Козьмук, П.Копнін, С.Кримський, Л.Лаудан, В.Лісовий, Д.Літл, А.Лой, С.Лукес, В.Лукянець, Р.Майнц, М.Мамардашвілі, О.Мамчур, Ф.Мечлап, Дж.Мун, М.Олсон, П.Оппенхейм, М.Попович, В.Порус, Б.Починок, С.Псіллос, П.Рікер, Г.Ріккерт, Т.Романовська, Ю.Сачков, В.Селмон, М.Сидоренко, М.Скрівен, Д.Тарнавський, Дж.Тернер, Е.Уейн, Б.Фей, Дж.А.Фодор, Д.Фоллесдаль, І.Халонен, Р.Хейлі, П.Черчленд, В.Чуйко, В.Швирьов та ін. Незважаючи на грунтовні дослідження та широке висвітлення пролем інтеграції та міждисциплінарного синтезу знання, потенціал і форми актуалізації інтегративних тенденцій в науці, на нашу думку, ще недостатньо вивчені, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.Перший розділ «Світоглядні та методологічні засади осмислення процесів інтеграції в науці» присвячено зясуванню природи інтегративних процесів і форм їхнього здійснення в історичному процесі розвитку науки, а також аксіологічних аспектів інтеграції та міждисциплінарного синтезу знання з погляду сучасної філософії та методології науки. У найзагальнішому значенні термін «інтеграція» позначає таку тенденцію розвитку науки, що проявляється в обєднанні розрізнених елементів у цілісну систему, в синтезі знань, які диференціювались у відносно самостійні структури в ході дисциплінарного самовизначення. Згідно з першим, інтеграція знання досліджується в історичному (генетичному) контексті розвитку науки, корелюючи з його ключовими етапами (класична, некласична, постнекласична наука). По-пяте, процес теоретичного обґрунтування інтегративних процесів у науці триває, постійно виникають нові форми, методи взаємодії, специфіка яких визначається новими термінами (екстра-, інтра-, інфрадисциплінарність). По-перше, переосмислюється класичне розуміння «обєктивного» в науці, ролі субєкта у пізнанні, ставиться під сумнів можливість досягнення достовірного знання «строгими» науками, спростовується думка, що соціогуманітарні науки менш обєктивні, ніж природничі.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Список литературы
1.Манчул Б. Аксіологічні передумови єдності світу людини і світу природи в науковому пізнанні /Б.В.Манчул //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 346-347. Філософія. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2008. - С.88-92.
2.Манчул Б. Інтеграція науки і релігії в контексті демаркації наукового і позанаукового знання /Б.В.Манчул //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 389-390. Філософія. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2008. - С.143-145.
3.Манчул Б. Трансформація ідеалів науки як передумова міждисциплінарного синтезу /Б.В.Манчул //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 412-413. Філософія. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2008. - С.115-118.
4.Манчул Б. Специфіка інтегративних процесів у науці в контексті класичної методології /Б.В.Манчул //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 462-463. Філософія. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. - С.103-107.
5.Манчул Б. Когнітивна сутність науки і ціннісні критерії гуманітарного знання /Б.В.Манчул //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 466-467. Філософія. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. - С.180-184.
6.Манчул Б. Проблема гетерогенності та міждисциплінарності в умовах постнекласичної науки /Б.В.Манчул //Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслів-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г.Сковороди»: Збірник наукових праць. - Переяслів-Хмельницький, 2009. - Вип. 18. - С.291-296.