Інтегральна геолого-геофізична модель глибинної будови центральної частини Дніпровсько-Донецької западини з позиції перспектив нафтогазоносності - Автореферат

Решта території ДДЗ, включаючи і центральну частину, вивчена значно менше. Вони повязані: із держбюджетними дослідженнями, які виконуються у Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу за темою "Нафтогазова геофізика - ефективні методи і технології польових досліджень, обробки та інтерпретації"; з дослідженнями за темами "Розробка технології побудови геологічних моделей перспективних площ і родовищ на основі створення бази даних результатів інтерпретації геофізичних матеріалів" (№У-06-177/5), "Аналіз геологічної ефективності геолого-геофізичних досліджень в нафтогазоносних регіонах України" (№ У-07-312/5), які виконувалися у Державному геофізичному підприємстві (ДГП) "Укргеофізика". Положення, що виносяться на захист: 1 просторова інтегральна геолого-геофізична геогустинна модель глибинної будови центральної частини ДДЗ, узгоджена з усім комплексом геофізичних і геологічних даних та сучасними геодинамічними уявленнями; 2 створено просторову інтегральну геолого-геофізичну геогустинну модель центральної частини ДДЗ, яка якісно і кількісно узгоджена з усім комплексом наявних геологічних і геофізичних даних та сучасними геодинамічними уявленнями; 3 на основі детального аналізу параметрів просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі території центральної частини ДДЗ досліджено: - відображення мантійних процесів, які безпосередньо вплинули на формування ДДЗ, у параметрах просторової інтегральної геогустинної моделі;Вказує на її звязок із виконанням держбюджетних досліджень у Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, а також з дослідженнями по темах, які були виконані у Державному геофізичному підприємстві (ДГП) "Укргеофізика". Питанням вивчення особливостей глибинної будови ДДЗ загалом та центральної її частини зокрема займалися багато вчених геологів та геофізиків - А.Д. Регіональні сейсмічні дослідження в межах ДДЗ і центральної її частини проводились у два етапи. З наведених у попередньому розділі відомостей випливає, що для території центральної частини ДДЗ (з огляду на значний ступінь її геолого-геофізичної вивченості, особливості тектонічної будови та історії формування) визначення глибинної будови та прогнозування перспектив підвищення ефективності пошуків та розвідки нових пасток вуглеводнів є практично неможливим без інтеграції всіх наявних геолого-геофізичних даних у рамках єдиної просторової фізико-геологічної моделі будови території досліджень. Для насичення структурної моделі геогустинними властивостями нами був виконаний детальний статистичний аналіз наявних фондових даних, який дозволив виявити прямо пропорційну залежність збільшення густини порід із глибиною їх залягання, в тому числі для різних стратиграфічних та літологічних різновидів.У дисертаційній роботі висвітлено актуальну наукову проблему створення просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі глибинної будови центральної частини ДДЗ, якісно і кількісно узгодженої з усіма наявними геолого-геофізичними та промисловими даними. В результаті виконаних наукових досліджень, спрямованих на створення просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі центральної частини ДДЗ, отримано нові результати, які мають важливе наукове та практичне значення. 3 Досліджено особливості відображення у параметрах створеної просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі особливостей геотектонічної і геологічної будови: регіональних геотектонічних елементів, соляних відкладів та соляних штоків. 5 Визначено та обгрунтовано першочергові напрямки пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ: - для теригенних комплексів виділено 7 нафтогазоперспективних ділянок загальною площею 4680 км 2 з оцінкою обєму прогнозних нерозвіданих ресурсів на рівні 123 млн.т. умовного палива; для приштокових зон виділено 17 нафтогазоперспективних ділянок загальною площею 503 км 2 з оцінкою прогнозних нерозвіданих ресурсів 50.9 млн.т умовного палива; першочерговими площами для постановки детальних геолого-геофізичних досліджень є північна та південна ділянки навколо Чутівсько-Розпашнівського (площа - 115.5 км 2; 23.1 млн.т у.п.) та Єлізаветинського (площа - 41.7 км 2; 8.3 млн.т у.п.) соляних штоків.

Основний зміст дисертації

У дисертаційній роботі висвітлено актуальну наукову проблему створення просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі глибинної будови центральної частини ДДЗ, якісно і кількісно узгодженої з усіма наявними геолого-геофізичними та промисловими даними. З урахуванням отриманих нових геолого-геофізичних матеріалів у теригенних та карбонатних комплексах, а також у зонах, розташованих навколо соляних штоків, визначено перспективні у нафтогазовому відношенні ділянки.

В результаті виконаних наукових досліджень, спрямованих на створення просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі центральної частини ДДЗ, отримано нові результати, які мають важливе наукове та практичне значення.

1 Узагальнено сучасний стан геолого-геофізичної вивченості та нафтогазоносності.

2 Створено просторову інтегральну геолого-геофізичну геогустинну модель, яка якісно та кількісно узгоджена з усім комплексом наявних геологічних та геофізичних даних і сучасними геодинамічними уявленнями.

3 Досліджено особливості відображення у параметрах створеної просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі особливостей геотектонічної і геологічної будови: регіональних геотектонічних елементів, соляних відкладів та соляних штоків.

4 Досліджено особливості просторового розміщення територій розвитку порід з покращеними колекторськими властивостями, які приурочені до карбонатних і теригенних відкладів та приштокових ділянок.

5 Визначено та обгрунтовано першочергові напрямки пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ: - для теригенних комплексів виділено 7 нафтогазоперспективних ділянок загальною площею 4680 км 2 з оцінкою обєму прогнозних нерозвіданих ресурсів на рівні 123 млн.т. умовного палива;

- першочерговими ділянками для постановки пошуково-розвідувальних робіт є Басівсько-Кобзівська (площа - 721 км 2; 29.8 млн.т у.п.), - Шандрівсько-Герсеванівсько-Зах. - Новомечебілівська

- (площа - 1363 км 2; 28 млн.т у.п.), - Північно-Перещепинська (площа - 441 км 2; 27.1 млн.т у.п.);

- для приштокових зон виділено 17 нафтогазоперспективних ділянок загальною площею 503 км 2 з оцінкою прогнозних нерозвіданих ресурсів 50.9 млн.т умовного палива; першочерговими площами для постановки детальних геолого-геофізичних досліджень є північна та південна ділянки навколо Чутівсько-Розпашнівського (площа - 115.5 км 2; 23.1 млн.т у.п.) та Єлізаветинського (площа - 41.7 км 2; 8.3 млн.т у.п.) соляних штоків.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

1 Чебаненко І.І. Стан пошуково-розвідувальних робіт та проблеми уточнення моделей вуглеводнів / І.І. Чебаненко, І.І. Демяненко, Б.Л. Крупський, В.В. Гладун, П.Я. Максимчук, І.І. Демяненко (мол.), В.П. Клочко, І.В. Смирнов, О.Ю. Зейкан // Доповіді Національної академії наук України. - 2008. - №11. - С. 127 - 128 (особистий внесок - теоретичні дослідження 15%).

2 Ганженко Н.С. Особливості поведінки геогустинних властивостей різновікових відкладів центральної частини ДДЗ / Н.С. Ганженко, О.Ю. Зейкан // Науковий вісник Національного технічного університету нафти і газу. - 2010. - №4(26). С. 21 - 26 (особистий внесок - теоретичні та експериментальні дослідження 70%).

3 Петровський О.П. Принципи створення просторової геогустинної моделі глибинної будови центральної частини Дніпровсько-Донецької западини /

4 О.П. Петровський, О.Ю. Зейкан, Н.С. Ганженко // Науковий вісник національного технічного університету нафти і газу. - 2011. - №1(27). - С. 9 - 16 (особистий внесок - теоретичні та експериментальні дослідження 70%).

5 Петровський О.П. Особливості будови соляних штоків центральної частини Дніпровсько-Донецької западини за даними просторового інтегрального геолого-геофізичного моделювання / О.П. Петровський, Н.С. Ганженко, 6 О.Ю. Зейкан // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2011. - №1 (38). - С. 40 - 46 (особистий внесок - теоретичне обґрунтування, обробка та аналіз даних 60%).

7 Зейкан О.Ю. Роль геофізичних методів в нафтопошуковому комплексі - досягнення та актуальні проблеми / О.Ю. Зейкан, Д.Д. Мормуль, А.П. Толкунов, О.Г. Цьоха // Нафтогазова геофізика - стан та перспективи: Тези Міжнар. наук. - практ. конф., (Івано-Франківськ, 25 - 29 трав. 2009 р.) - Івано-Франківськ, 2009.- С. 9 - 13 (особистий внесок - теоретичні дослідження 25%)

8 Зейкан А.Ю. Изучение глубинного строения центральной части ДДВ на основе интегрального геолого-геофизического моделирования / А.Ю. Зейкан, 9 Н.С. Ганженко, А.П. Петровский // Вопросы теории и практики геологической интерпретации геофизических полей: Материалы 38-ой сессии Международного научного семинара им. Д.Г. Успенського (г. Пермь, 24-28 января 2011). - Пермь: ГИ УРОРАН, 2011. С. 109 - 111 (особистий внесок - теоретичні та експериментальні дослідження 70%).

10 Ганженко Н.С. Відображення особливостей будови соляних штоків та приштокового простору у параметрах 3D геолого-геофізичної моделі центральної частини Дніпровсько-Донецької западини / Н.С. Ганженко, О.Ю. Зейкан, 11 О.П. Петровський: Тези доповідей науково-практичної конференції "Нафтогазова геофізика - інноваційні технології", (м. Івано-Франківськ, 25-29 квітня 2011 р.), Івано-Франківськ, 2011. С.48 - 53 (особистий внесок - теоретичні та експериментальні дослідження 70%).

12 Зейкан А.Ю. Нові напрямки нарощування ресурсної бази вуглеводнів у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини за даними просторового інтегрального геолого-геофізичного моделювання: Тези доповідей науково-практичної конференції "Нафтогазова геофізика - інноваційні технології", (м. Івано-Франківськ, 25-29 квітня 2011 р.), 13 Івано-Франківськ, 2011. С. 74 - 79 (особистий внесок - теоретичні та експериментальні дослідження 100%).

Размещено на .ru