Інсультоподібний перебіг запальних процесів головного мозку та його оболонок (клініка, діагностика, лікування) - Автореферат

Особливо легко припуститись діагностичної помилки в період розгортання клінічної картини (Tunkel AR et al, 1991; Барштейн Ю.А., 1991; Аксенов О.А., 1996), коли ще не наступили типові зміни в лабораторних аналізах, при виконанні АКТ і МРТ головного мозку, інших діагностичних процедур (наприклад, невиразність запальних змін в крові, невиражений або відсутній плеоцитоз і наявність крові в спинномозковій рідині), що диктує встановлення діагнозу ГПМК. Картина запальних процесів головного мозку та його оболонок з інсультоподібним перебігом часто характеризується прогресуючим наростанням грубих загально-мозкових і вогнищевих неврологічних дефіцитів (Деконенко Е.П. та співавт., 1998; Кононенко В.В, 1999; Lambert HP, 1991). Не існує діагностичних критеріїв при інсультоподібному перебігу запальних процесів головного мозку та його оболонок. Вивчити особливості інструментальних і лабораторно-діагностичних даних при інсультоподібному перебігу запальних процесів головного мозку та його оболонок (АКТ ‚ МРТ головного мозку і лабораторних досліджень). Вперше на основі комплексного дослідження дана клінічна характеристика хворих із запальними процесами головного мозку та його оболонок з інсультоподібним перебігом; розглянуто причини існування випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС; розроблено їх діагностичні критерії і алгоритм ранньої діагностики та диференціальної діагностики з гострими порушеннями мозкового кровообігу на ранньому госпітальному етапі; розроблено тактику лікування в ранньому періоді.Проаналізовано дані 110 хворих, у яких первинно помилково діагностовано ГПМК, при дообстеженні встановлено заключний діагноз гострого запального процесу ЦНС - енцефаліт, менінгіт чи менінгоенцефаліт, абсцес головного мозку - що в роботі називаємо процесами з інсультоподібним перебігом (ІП). Контрольні групи, де діагноз встановлено при первинному зверненні: 1) гострі герпетичні енцефаліти за даними полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) (n=12), 2) менінгококові менінгіти та менінгоенцефаліти за даними бактеріологічних методик (n=11), 3) ГПМК за ішемічним типом в вертебро-базилярному басейні підтверджені клінічно і даними КТ або МРТ головного мозку (n=10), 4) ГПМК за ішемічним типом в каротидному басейні, підтверджені клінічно і даними КТ або МРТ головного мозку (n=10), 5) ГПМК по типу субарахноїдального крововиливу підтверджені клінічно і даними СМР, КТ або МРТ головного мозку (n=10). Статистична різниця між всіма групами ІП процесів і контрольними менінгітами, де показник становив 29±3,3 років, ГПМК за ішемічними типом, де при ГПМК в каротидному басейні показник становив 65±3,4 років, в вертебро-базилярному басейні - 58±3,7 років, але в частині випадків відмічено перекриття по цьому показнику. Всі випадки ІП запальних процесів ЦНС проаналізовано із врахуванням даних анамнезу, соматичного та неврологічного статусу при поступленні та в динаміці, даних офтальмоскопії, клініко-лабораторних методик (загально-клінічні, біохімічні, вірусологічні‚ бактеріологічні дослідження СМР‚ крові та інших середовищ), клініко-інструментальних методик (АКТ‚ МРТ головного мозку). Геморагічні менінгіти частіше поступали з діагнозом субарахноїдального крововиливу (50,0%), рідше внутрішньомозкового крововиливу (25,0%); менінгіти гнійні частіше помилково діагностувались як субарахноїдальний крововилив та ГПМК за ішемічним типом в каротидному басейні (36,4% в обох випадках); менінгіти серозні частіше поступали з діагнозом субарахноїдального крововиливу (60,0%) та рідше ГПМК за ішемічним типом в каротидному басейні (40,0%).В дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових задач, які полягають у вивченні особливостей клінічних проявів, перебігу, діагностики і надання невідкладної допомоги хворим з інсультоподібними запальними процесами головного мозку та його оболонок. Інсультоподібні запальні процеси головного мозку та його оболонок складають діагностичну і лікувальну проблему в сучасній неврології і характеризуються атиповим і важким перебігом (особливо гнійні і геморагічні менінгіти і менінгоенцефаліти, значна частина енцефалітів, абсцеси головного мозку), значною летальністю, високою частотою та вираженістю залишкових неврологічних порушень. Запропонований діагностичний алгоритм, який включає адекватний анамнез у відношенні загальноінфекційних проявів, кваліфікований огляд хворого, методи обстеження, включаючи нейровізуалізуючі (АКТ, МРТ головного мозку), проведення люмбальної пункції за розширеними показами з дослідженням спинномозкової рідини, мікробіологічні методики надають можливість встановити діагноз запального процесу ЦНС в найкоротші строки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових задач, які полягають у вивченні особливостей клінічних проявів, перебігу, діагностики і надання невідкладної допомоги хворим з інсультоподібними запальними процесами головного мозку та його оболонок.

2. Інсультоподібні запальні процеси головного мозку та його оболонок складають діагностичну і лікувальну проблему в сучасній неврології і характеризуються атиповим і важким перебігом (особливо гнійні і геморагічні менінгіти і менінгоенцефаліти, значна частина енцефалітів, абсцеси головного мозку), значною летальністю, високою частотою та вираженістю залишкових неврологічних порушень.

3. Причинами існування інсультоподібних запальних процесів головного мозку та його оболонок є атиповість їх виникнення і перебігу, недостатня увага лікарів до важливих аспектів анамнезу, непослідовне і неповне використання необхідних діагностичних методів і їх неадекватна інтерпретація.

4. Запропонований діагностичний алгоритм, який включає адекватний анамнез у відношенні загальноінфекційних проявів, кваліфікований огляд хворого, методи обстеження, включаючи нейровізуалізуючі (АКТ, МРТ головного мозку), проведення люмбальної пункції за розширеними показами з дослідженням спинномозкової рідини, мікробіологічні методики надають можливість встановити діагноз запального процесу ЦНС в найкоротші строки.

5. Адекватне патогенетичне і етіотропне лікування, розпочате в найкоротші строки (часто емпіричне, в звязку з неуточненим етіологічним фактором), повинно покращувати прогноз щодо виживаємості, зменшення частоти і вираженості залишкових неврологічних проявів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Враховуючи атиповий перебіг інсультоподібних запальних процесів головного мозку та його оболонок, на ранньому етапі необхідно приділяти особливу увагу у визначенні загальноінфекційних проявів, як предикторів основного захворювання, що в значній мірі надасть можливість розпізнати групу хворих з інсультоподібними запальними процесами головного мозку та його оболонок.

2. Для успішної ранньої діагностики інсультоподібних запальних процесів головного мозку та його оболонок необхідно починати клініко-параклінічне обстеження в розробленій послідовності і в повному обємі із застосуванням нейровізуалізуючих методів (КТ, МРТ головного мозку), з проведенням люмбальної пункції за розширеними показами і дослідженням спинномозкової рідини, застосуванням мікробіологічних методик.

3. Для покращення прогнозу щодо виживаємості, зменшення частоти і вираженості залишкових неврологічних проявів при інсультоподібному перебігу запальних процесів головного мозку та його оболонок патогенетичне і етіотропне лікування повинно розпочинатись на самих ранніх етапах (перші 1-3 години), і воно може бути емпіричним до вияснення етіологічного фактора.

1. Зозуля І.С., Карета С.О., Особливості клінічних проявів запальних захворювань головного мозку та його оболонок з інсультоподібним перебігом, - Український медичний альманах, - 2000 р, том 3, №2 (додаток), ст. 60-61. (автором проведено набір клінічного матеріалу, його статистична обробка).

2. Карета С.О., Зозуля І.С., Особливості перебігу запальних процесів головного мозку вірусної етіології, - „Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика”, вип. 9, книга 1, - 2000 р, ст. 154-157. (автором проведено огляд літератури, набір клінічного матеріалу та його статистична обробка).

3. Карета С.О., Інсультоподібний перебіг запальних процесів головного мозку та його оболонок, - „Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика”, вип. 9, книга 2, - 2000 р, ст. 149-154.

4. Карета С.О., Зозуля І.С., Атиповий перебіг запальних процесів головного мозку та його оболонок, - Український вісник психоневрології, том 8, вип. 2 (24), - 2000 р, ст. 72-74. (автором виконано набір клінічного матеріалу, статистичка обробка даних АКТ, МРТ головного мозку).

5. Зозуля І.С., Карета С.О., Рання діагностика запальних процесів головного мозку та його оболонок з нетиповим перебігом, - Науковий Вісник Академії Наук Вищої Школи України, №24 ст. 100-102, Київ, 2001. (авторот проведено набір матеріалу, аналіз даних МРТ, АКТ головного мозку, лабораторних даних, статистична обробка).

6. Зозуля І.С., Карета С.О., Рання діагностика запальних процесів головного мозку та його оболонок, - Нейроінфекції, інші інфекційні хвороби, Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації Інфекціоністів України, ст. 63-66, Харків, 2001. (автором виконано набір клінічного матеріалу, статистичний аналіз лабораторних даних, АКТ та МРТ головного мозку).

7. Карета С.О., Зозуля І.С., Діагностика гострих запальних процесів головного мозку та його оболонок, - „Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика”, вип. 11, книга 3, - 2002 р, ст. 249-259. (автором виконано набір та статистична обробка даних МРТ, АКТ головного мозку, лабораторних даних).

8. Зозуля І.С., Карета С.О., Клініка, діагностика та лікування гострих інфекцій центральної нервової системи, - Український медичний часопис, - №6 (32) - ХІ/ХІІ, - 2002 р, ст. 5-19. (автором виконано збір літературних даних та написання основних положень роботи).

Размещено на .ru