Інсулінорезистентність та маркери запалення при артеріальній гіпертензії - Автореферат

Рівень базальної та стимульованої секреції інсуліну впливає на розвиток гіпертрофії міокарда лівого шлуночка у хворих на АГ, а також формування певних структурно-функціональних типів гіпертензивного серця (Sundstrom J., Lind L., Nystrom N., 2000; Galvan Нещодавно опубліковані роботи, що доводять залучення маркерів неспецифічного запалення С-реактивного білка (СРБ) та інтерлекіну-6 (ІЛ-6) у патогенез АГ та супутніх метаболічних порушень (Sesso H.D., Buring J.E., Rifai N., Gaziano J.M., Ridker P.M., 2003; Lee D.L., Leite R., Fleming C. et al., 2004). Рівні СРБ та ІЛ-6 корелюють не тільки з рівнем АТ, але й з іншими компонентами метаболічного синдрому, які часто супроводжують АГ, зокрема з ІР, ожирінням, дисліпідемією, мікроальбумінурією, гіперкоагуляцією та іншими (Талаева Т.В., Братусь В.В., 2001; Коваль Д.М., Маньковский Б.Н., 2002; Stuveling E.M., Bakker S.J.L., Hillege H.L. et a1., 2004), що дало підставу для визначення синдрому Х як „метаболічного синдрому системного запалення” (Das U.N., 2002). Нові погляди на патогенетичні чинники АГ вимагають спеціальних підходів до лікування з урахуванням впливу антигіпертензивних препаратів на чутливість тканин до інсуліну, неспецифічні чинники запалення. Таким чином, вивчення взаємозвязку факторів неспецифічного запалення СРБ і ІЛ-6 та ІР, компенсаторної гіперінсулінемії, ожиріння, дисліпідемії у хворих на ГХ набуває особливої цінності щодо розуміння механізмів розвитку АГ та гіпертензивного серця.Наявність ІХС була у 44 хворих на ГХ, ХСН I ФК - у 19, ХСН II ФК - у 40, ХСН III ФК - у 14 хворих. Індекс чутливості до інсуліну базальний виявився нижче на 39 % у хворих, ніж у контрольній групі, після ПТТГ ІЧІ був нижче на 65 % у хворих, ніж у контрольній групі. Індекс чутливості до інсуліну до та після ПТТГ у 1-й групі склав 5,56±0,47 і 2,88±0,32 умов. од. відповідно та вірогідно не відрізнявся від ІЧІ до та після навантаження глюкозою у 2-й групі, де він дорівнював 5,78 ± 0,42 та 2,79 ± 0,34 умов. од. відповідно (рдо пттг=0,21), (рпісля пттг=0,6). У 1-й групі хворих на АГ з нормальним типом геометрії ЛШ (18 пацієнтів, що становить 27,77 %) рівень глюкози склав 5,38 ± 0,32 ммоль/л, інсуліну - 14,27 ± 1,73 МКОД/мл, ІЧІ - 5,84 ± 0,96 умов. од., після ПТТГ рівень глюкози становив 5,89 ± 0,38 ммоль/л, інсуліну - 46,13 ± 5,50 МКОД/мл, ІЧІ - 3,73 ± 0,53 умов. од. У 2-й групі (26 хворих на АГ - 36,36 %) з концентричним ремоделюванням ЛШ базальний рівень глюкози дорівнював 5,30 ± 0,27 ммоль/л, інсуліну - 18,02 ± 1,91 МКОД/мл, ІЧІ - 4,76 ± 0,43 умов. од., після ПТТГ рівень глюкози був 6,61 ± 0,41 ммоль/л, інсуліну - 70,78 ± 7,06 МКОД/мл, ІЧІ - 2,21 ± 0,40 умов. од.Встановлено вплив складових синдрому інсулінорезистентності та факторів неспецифічного запалення на клінічний перебіг артеріальної гіпертензії та типи ремоделювання лівого шлуночка на підставі вивчення рівнів глюкози, інсуліну, індексу чутливості до інсуліну натще та після проведення тесту толерантності до глюкози, показників ліпідного обміну, наявності та ступеня ожиріння, характеру розподілу жирової тканини і кількісної оцінки С-реактивного білка та рівня інтерлейкіну-6, ехокардіографічних параметрів, а також визначено нейтральний метаболічний профіль високо селективного бета-адреноблокатора бісопрололу та його здатність знижувати рівні ІЛ-6 та СРБ. У хворих на ГХ встановлено щільний позитивний кореляційний взаємозвязок між систолічним артеріальним тиском і базальним рівнем інсуліну (r = 0,35, р <0,05) та негативний кореляційний взаємозвязок між систолічним артеріальним тиском та індексом чутливості до інсуліну (r =-0,28, р <0,05) до ПТТГ. Гіперінсулінемію натще спостерігали у 27 % обстежених з АГ, після навантаження глюкозою гіперінсулінемію визначено у 80 % хворих. Показано, що існує кореляційний звязок між індексом маси тіла та рівнем інсуліну й індексом чутливості до інсуліну до та після перорального тесту толерантності до глюкози. Встановлено, що при андроїдному типі ожиріння рівень глюкози та інсуліну вищий, ніж при гіноїдному, а чутливість до інсуліну знижена.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Встановлено вплив складових синдрому інсулінорезистентності та факторів неспецифічного запалення на клінічний перебіг артеріальної гіпертензії та типи ремоделювання лівого шлуночка на підставі вивчення рівнів глюкози, інсуліну, індексу чутливості до інсуліну натще та після проведення тесту толерантності до глюкози, показників ліпідного обміну, наявності та ступеня ожиріння, характеру розподілу жирової тканини і кількісної оцінки С-реактивного білка та рівня інтерлейкіну-6, ехокардіографічних параметрів, а також визначено нейтральний метаболічний профіль високо селективного бета-адреноблокатора бісопрололу та його здатність знижувати рівні ІЛ-6 та СРБ.

2. У хворих на ГХ встановлено щільний позитивний кореляційний взаємозвязок між систолічним артеріальним тиском і базальним рівнем інсуліну (r = 0,35, р < 0,05) та негативний кореляційний взаємозвязок між систолічним артеріальним тиском та індексом чутливості до інсуліну (r = -0,28, р < 0,05) до ПТТГ.

3. Інсулінорезистентність натще зустрічається у 51 % хворих на АГ, після ПТТГ ІР визначена у 86 % пацієнтів з АГ. Гіперінсулінемію натще спостерігали у 27 % обстежених з АГ, після навантаження глюкозою гіперінсулінемію визначено у 80 % хворих.

4. Виявлена асоціація між збільшенням індексу маси тіла та зростанням ступеня АГ. Показано, що існує кореляційний звязок між індексом маси тіла та рівнем інсуліну й індексом чутливості до інсуліну до та після перорального тесту толерантності до глюкози. Встановлено, що при андроїдному типі ожиріння рівень глюкози та інсуліну вищий, ніж при гіноїдному, а чутливість до інсуліну знижена.

5. У хворих на АГ, як із наявністю інсулінорезистентності, так і без неї, рівень чинників неспецифічного запалення вищий, ніж у практично здорових осіб. Встановлено, що у інсулінорезистентних пацієнтів з АГ рівень інтерлейкіну-6 та С-реактивного білка статистично вірогідно вищий, ніж у інсуліночутливих. Доведено, що рівень інтерлейкіну-6 та С-реактивного білка збільшується зі зростанням рівня АТ, індексом маси тіла, рівнем тригліцеридів, загального холестерину, коефіцієнта атерогенності, рівнем інсуліну до та після навантаження глюкозою.

6. Встановлено вплив компонентів метаболічного синдрому та неспецифічних факторів запалення на формування певних типів ремоделювання міокарда лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію. При концентричній гіпертрофії лівого шлуночка визначені максимальними індекс маси тіла, рівні інсуліну, тригліцеридів, інтерлейкіну-6 та С-реактивного білка. Рівні зазначених показників мінімальні при ексцентричній гіпертрофії.

7. Високоселективний бета-адреноблокатор бісопролол має виражений антигіпертензивний ефект, не впливає на чутливість тканин до інсуліну та знижує рівень ІЛ-6 та СРБ у динаміці лікування хворих на гіпертонічну хворобу.

Рекомендації: 1. З метою визначення інсулінорезистентності хворим на АГ рекомендовано проводити пероральний тест толерантності до глюкози і визначати ІЧІ як до, так і після тесту, що значно підвищує специфічність виявлення порушень вуглеводного обміну.

2. Хворим на АГ необхідно проводити антропометричне дослідження, обчислювати ІМТ, особливу увагу приділяти оцінці типу розподілу жирової тканини за допомогою вимірювання співвідношення Т/С. Наявність вісцерального типу ожиріння несприятливо впливає на перебіг АГ з формуванням гіпертрофічних типів ремоделювання лівого шлуночка.

3. В динаміці спостереження за хворими з АГ необхідно визначати рівні СРБ та ІЛ-6 для аналізу вираженості хронічного гемодінамічного стресу та ефекту антигіпертензивного лікування.

4. У хворих на АГ з супутніми метаболічними порушеннями, поряд з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністами рецепторів ангіотензину II та антагоністами кальцію препаратом вибору може бути високоселективний бета-адреноблокатор бісопролол, який має нейтральний ефект на рівень глюкози, інсуліну та чутливість тканин до інсуліну, зменшує рівень маркерів неспецифічного запалення.

1. Ковалева О.Н., Герасименко Е.В. Ожирение как один из компонентов метаболического синдрома // Врачебная практика. - 2004. - № 4. - С. 57-62. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження пацієнтів, статистична обробка отриманих результатів, оформлення статті та підготовка до друку.

2. Ковальова О., Герасименко О. Клінічні та метаболічні ефекти бісопрололу у хворих із артеріальною гіпертензією // Ліки України. - 2005. - № 10 (99). - С. 113-114. Автором проведено відбір хворих, клінічні та функціональні методи дослідження серцево-судинної системи, спостереження за станом хворих протягом лікування бісопрололом, статистична обробка отриманих результатів, оформлення статті та підготовка до друку.

3. Ковалева О.Н., Герасименко Е.В. Связь инсулинорезистентности и артериальной гипертензии // Серце і судини. - 2005. - №4 (12). - С. 64-69. Автором проведено відбір хворих, клінічні та функціональні методи дослідження серцево-судинної системи, статистична обробка отриманих результатів, оформлення статті та підготовка до друку.

4. Герасименко Е.В. С-реактивный белок и интерлейкин-6 у больных гипертонической болезнью // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - №4. - С. 74-78.

5. Янкевич А.А., Герасименко Е.В. Динамика уровней инсулина и кортизола у больных артериальной гипертензией в процессе проведения теста на толерантность к глюкозе // Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень: матеріали Української науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Харків, 2002. - С. 292-293. Автором здійснено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження хворих.

6. Герасименко Е.В., Латогуз Ю.И., Педан С.Н. Состояние углеводного обмена и ремоделирование миокарда у больных артериальной гипертензией // Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії: матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. - Харків, 2003. - С. 10-11. Автором здійснено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження, набір матеріалу для аналізу, обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення роботи та представлення її у вигляді усної доповіді.

7. Герасименко Е.В., Никитина И.В. Взаимосвязь отягощенной наследственности и метаболического синдрома у больных гипертонической болезнью // Проблеми клінічної генетики: збірник тез 1-го Українського конгресу з клінічної генетики з міжнародною участю. - Харків, 2003. - С. 143-144. Автором здійснено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження, набір матеріалу для аналізу, обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення роботи та представлення її у вигляді усної доповіді.

8. Янкевич А.А., Герасименко Е.В. Гиперхолестеринемия и регуляция кровообращения у лиц с артериальной гипертензией // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 2003. Автором здійснено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження хворих.

9. Герасименко Е.В. Состояние углеводного обмена у больных гипертонической болезнью различного возраста // IV Українська конференція молодих вчених, присвячена памяті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса: тези доповідей. - К., 2003. - С. 58-59.

10. Герасименко Е.В., Мирошниченко М., Юрченко И. Взаимосвязь нарушений углеводного и липидного обмена у больных гипертонической болезнью // Наукова конференція студентів та молодих вчених з міжнародною участю: матеріали конференції. - Вінниця, 2003. - С. 160-161. Автором здійснено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження хворих, обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення тез.

11. Герасименко Е.В., Янкевич А.А., Педан С.Н. Взаимосвязь между ожирением и гиперинсулинемией у больных гипертонической болезнью // Медицина третього тисячоліття: збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. - Харків, 2003. - С. 51-52. Автором здійснено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження хворих, обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення тез.

12. Герасименко Е.В. Формирование инсулинорезистентности у больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца и сердечной недостаточностью // VII Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених: матеріали конгресу. - Тернопіль, 2003. - С. 8.

13. Герасименко О.В, Латогуз Ю.І. Стан ліпідного обміну, ожиріння та ремоделювання міокарду у хворих з артеріальної гіпертензії // Внесок молодих вчених у медичну науку: матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченій 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. - Харків, 2003. - С. 17. Автором проведено відбір хворих, клінічне обстеження пацієнтів, статистична обробка отриманих результатів, оформлення роботи та представлення її у вигляді усної доповіді.

14. Gerasymenko O.V., Kovalyova O.N. The dynamics of interleukin-6 and C-reactive protein levels in hypertensive patients treated by bisoprolol // Fourteenth European meeting on hypertension: abstract book. - Paris, France, 2004. - P. S164. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження пацієнтів, статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів, спостереження за хворими протягом лікування бісопрололом, оформлення роботи та представлення її у вигляді постерного докладу.

15. Герасименко Е.В. Влияние возраста на маркеры воспаления у пацентов с гипертонической болезнью // Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики серцево-судинних захворювань: матеріали науково-практичної конференції. - Донецьк, 2004. - С. 74.

16. Ковалева О.Н., Герасименко Е.В. Атерогенная направленность дислипидемии у больных гипертонической болезнью с ожирением // Сучасні аспекти ожиріння: клініка, діагностика, лікування: матеріали науково-практичної конференції. - Вінниця, 2004. - С. 17-18. Автором здійснено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження, набір матеріалу для аналізу, обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення тез.

17. Gerasymenko O., Kovalyova O. The link between obesity and inflammation in hypertensive patients // Fifteenth European meeting on hypertension: abstract book. - Milan, Italy, 2005. - P. S335. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження пацієнтів, статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення роботи та представлення її у вигляді постерного докладу.

18. Kovalyova O., Gerasymenko O. The level of interleukin-6 and C-reactive protein in different type of remodeling of myocardium in essential hypertension // Sixteenth European meeting on hypertension: abstract book. - Madrid, Spain, 2006. - P. S378. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження пацієнтів, статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів, оформлення роботи та представлення її у вигляді постерного докладу.

Размещено на .ru