Аналіз інституцій рівнів державної взаємодії та нормативно-правових актів, що є базою зовнішньої політики Польщі. Особливість досягнення її міжнародних відносин. Отримання надійних гарантій національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності.
Не викликає сумніву, що вміло спланована та вдало організована зовнішня політика, реалізована шляхом співпраці з іншими державами та міжнародними організаціями, є важливим чинником прогресивного розвитку будь-якої з держав, запорукою зміцнення суверенітету та національної ідентичності, захисту національних інтересів і цінностей, забезпечення безпеки. Реалізації ключових зовнішньополітичних цілей Польщі слугує її членство в ООН (з підконтрольними їй ЮНЕСКО, МАГАТЕ, ВООЗ, ЮНІСЕФ, СОТ), Європейському Союзі, НАТО, Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Раді Європи, Міжнародному банку реконструкції і розвитку (МБРР), Європейському банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Центральноєвропейській асоціації вільної торгівлі (CEFTA), Раді держав Балтійського моря, Вишеградській групі, Веймарсь-кому трикутнику тощо, в яких вона відома своєю активною, інколи доволі принциповою позицією. Наявність дієвих інститутів, функціонуючих в умовах внутрішньої стабільності та консолідації провідних політичних сил, що засвідчують легітимність їхньої діяльності, та оптимальної мережі дипломатичних представництв у поєднанні із застосуванням збалансованих і чітко скоординованих механізмів здійснення зовнішньої політики, таким чином, виявилася запорукою успішного виконання ключових її завдань. Відповідно до Конституції, зовнішня політика є компетенцією виконавчої влади, яка, з огляду на змішану форму республіканського правління Польщі, має біцефальний характер і представлена Президентом РП і Радою Міністрів РП. З урахуванням зазначеного, а також з огляду на відсутність в основному законі від 1997 р., на відміну від Конституційного Закону («Малої Конституції») «Про взаємні стосунки між виконавчою і законодавчою владою, а також територіальним самоврядуванням Республіки Польща» (1992 р.) [17], положень про здійснення президентом загального керівництва зовнішньою політикою та національною безпекою, можливості впливати на вибір міністра МЗС та ініціювати ратифікацію і денонсацію міжнародних договорів, очевидними видаються суттєве обмеження ролі президентського чинника у зовнішній політиці, з однієї сторони, та нечіткість і суперечливість у розмежуванні між президентом та урядом повноважень щодо керівництва, реалізації та оцінки зовнішньої політики, з іншої.
Список литературы
1. Баймуратов М.О. Теоретичні аспекти конституційно- правового забезпечення зовнішньополітичної діяльності держави в умовах глобалізації та європейської інтеграції / М.О. Баймуратов // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Право. - Вип. 7. - Маріуполь, 2014. - С. 10-27.
2. Максак Г.А. Європейські практики в реформі дипломатичної служби України / Г.А. Максак // Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. - 2015.
3. Совгиря О.В. Кабінет Міністрів України як субєкт здійснення зовнішньої політики держави: теоретичні та практичні проблеми / Ольга Володимирівна Совгиря // Адміністративне право і процес. - № 1 (7). - 2014. - С. 52-59.
4. Balaban А. Szesc funkcji Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej / Andrzej Balaban // Przegl^d Sejmowy. - 2007. - № 4 (81). - S. 127150.
5. Banaszak В. O projektach zmiany Konstytucji RP z 1997 r. / B. Banaszak, M. Granat // Przegl^d Sejmowy. - 2007. - № 4. - S. 293309.
6. Chojan А. Polityka zagraniczna wspolczesnej Polski w swietle uwarunkowan instytucjonalno-prawnych / Adrian Chojan // Mysl Ekonomiczna i Polityczna. - 2013. - № 1.- S. 114-142.
7. Jaskiernia J. Wspoldzialanie Prezydenta i Rady Ministrow w sferze polityki zagranicznej / Jerzy Jaskiernia // Panstwo i Prawo. - 2010. - № 6. - S. 3-18.
8. Mazewski L. Prowadzenie polityki zagranicznej w Rzeczypospolitej Polsce / Lech Mazewski // Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny.- 2009. - Zeszyt 3. - S. 9-18.
9. Podgorzanska R. Problem kohabitacji egzekutywy w Polsce i jego implikacje dla polskiej polityki zagranicznej / Renata Podgorzanska // Polityka zagraniczna Polski w warunkach czlonkostwa w Unii Europejskiej, red. R. Podgorzanska. - Torun: Wydawnictwo Adam Marszalek, 2009. - S. 167-199.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы