Інституційне забезпечення зовнішньої політики Польщі - Статья

бесплатно 0
4.5 100
Аналіз інституцій рівнів державної взаємодії та нормативно-правових актів, що є базою зовнішньої політики Польщі. Особливість досягнення її міжнародних відносин. Отримання надійних гарантій національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності.

Скачать работу Скачать уникальную работу
Аннотация к работе
Не викликає сумніву, що вміло спланована та вдало організована зовнішня політика, реалізована шляхом співпраці з іншими державами та міжнародними організаціями, є важливим чинником прогресивного розвитку будь-якої з держав, запорукою зміцнення суверенітету та національної ідентичності, захисту національних інтересів і цінностей, забезпечення безпеки. Реалізації ключових зовнішньополітичних цілей Польщі слугує її членство в ООН (з підконтрольними їй ЮНЕСКО, МАГАТЕ, ВООЗ, ЮНІСЕФ, СОТ), Європейському Союзі, НАТО, Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Раді Європи, Міжнародному банку реконструкції і розвитку (МБРР), Європейському банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Центральноєвропейській асоціації вільної торгівлі (CEFTA), Раді держав Балтійського моря, Вишеградській групі, Веймарсь-кому трикутнику тощо, в яких вона відома своєю активною, інколи доволі принциповою позицією. Наявність дієвих інститутів, функціонуючих в умовах внутрішньої стабільності та консолідації провідних політичних сил, що засвідчують легітимність їхньої діяльності, та оптимальної мережі дипломатичних представництв у поєднанні із застосуванням збалансованих і чітко скоординованих механізмів здійснення зовнішньої політики, таким чином, виявилася запорукою успішного виконання ключових її завдань. Відповідно до Конституції, зовнішня політика є компетенцією виконавчої влади, яка, з огляду на змішану форму республіканського правління Польщі, має біцефальний характер і представлена Президентом РП і Радою Міністрів РП. З урахуванням зазначеного, а також з огляду на відсутність в основному законі від 1997 р., на відміну від Конституційного Закону («Малої Конституції») «Про взаємні стосунки між виконавчою і законодавчою владою, а також територіальним самоврядуванням Республіки Польща» (1992 р.) [17], положень про здійснення президентом загального керівництва зовнішньою політикою та національною безпекою, можливості впливати на вибір міністра МЗС та ініціювати ратифікацію і денонсацію міжнародних договорів, очевидними видаються суттєве обмеження ролі президентського чинника у зовнішній політиці, з однієї сторони, та нечіткість і суперечливість у розмежуванні між президентом та урядом повноважень щодо керівництва, реалізації та оцінки зовнішньої політики, з іншої.

Список литературы
1. Баймуратов М.О. Теоретичні аспекти конституційно- правового забезпечення зовнішньополітичної діяльності держави в умовах глобалізації та європейської інтеграції / М.О. Баймуратов // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Право. - Вип. 7. - Маріуполь, 2014. - С. 10-27.

2. Максак Г.А. Європейські практики в реформі дипломатичної служби України / Г.А. Максак // Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. - 2015.

3. Совгиря О.В. Кабінет Міністрів України як субєкт здійснення зовнішньої політики держави: теоретичні та практичні проблеми / Ольга Володимирівна Совгиря // Адміністративне право і процес. - № 1 (7). - 2014. - С. 52-59.

4. Balaban А. Szesc funkcji Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej / Andrzej Balaban // Przegl^d Sejmowy. - 2007. - № 4 (81). - S. 127150.

5. Banaszak В. O projektach zmiany Konstytucji RP z 1997 r. / B. Banaszak, M. Granat // Przegl^d Sejmowy. - 2007. - № 4. - S. 293309.

6. Chojan А. Polityka zagraniczna wspolczesnej Polski w swietle uwarunkowan instytucjonalno-prawnych / Adrian Chojan // Mysl Ekonomiczna i Polityczna. - 2013. - № 1.- S. 114-142.

7. Jaskiernia J. Wspoldzialanie Prezydenta i Rady Ministrow w sferze polityki zagranicznej / Jerzy Jaskiernia // Panstwo i Prawo. - 2010. - № 6. - S. 3-18.

8. Mazewski L. Prowadzenie polityki zagranicznej w Rzeczypospolitej Polsce / Lech Mazewski // Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny.- 2009. - Zeszyt 3. - S. 9-18.

9. Podgorzanska R. Problem kohabitacji egzekutywy w Polsce i jego implikacje dla polskiej polityki zagranicznej / Renata Podgorzanska // Polityka zagraniczna Polski w warunkach czlonkostwa w Unii Europejskiej, red. R. Podgorzanska. - Torun: Wydawnictwo Adam Marszalek, 2009. - S. 167-199.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?