Інституційна структура сфери обміну у світовому господарстві - Диссертация

Вона спричинюється до динамічного розвитку світового ринку послуг, який є невідємною складовою міжнародних економічних відносин поряд зі світовими ринками капіталу, товарів, робочої сили та інтелектуальної власності. Суперечливий характер неокласичної теорії міжнародної торгівлі, її невідповідність сучасним економічним реаліям та викликам, які постали перед світовою спільнотою, актуалізують необхідність розширення звичних рамок традиційного економічного аналізу міжнародної торгівлі у цілому та послугами зокрема. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до планових тем наукового дослідження кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Механізм взаємодії економіки України із світовим господарством в умовах глобалізації” (ДР №01БФО48-01) та „Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір” (ДР №06БФ048-01), які є складовою наукових досліджень у рамках комплексних наукових програм Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України” (2001-2005) і „Наукові проблеми сталого розвитку України” (2006-2010). У роботі досліджено концептуальні засади інституційного регулювання світового ринку послуг, визначено стан і тенденції диференціації та лібералізації міжнародних потоків послуг, побудовано економетричну модель впливу якості інституцій на експорт послуг, запропоновано рекомендації щодо детермінантів інтернаціоналізації інституційної структури ринку послуг в Україні. дістали подальший розвиток: · теоретичні підходи щодо інституційного аналізу торгівлі послугами, зокрема: визначено основні характеристики категорії „послуга” як транзакції з позитивним фактором одномоментності, результату різнорідної діяльності, що здійснюється виробниками на замовлення споживачів і веде до зміни стану інституційної одиниці, яка споживає ці послуги; виявлено чинники перетворення сфери послуг на каталізатор економічного і соціального зростання в умовах кристалізації новітньої інституційної парадигми розвитку світового господарства: збільшення їх частки в загальній доданій вартості та зайнятості; значне зростання продуктивності праці у сфері послуг; посилення ролі послуг у координації виробництва диференційованих товарів та реалізації ефекту масштабу на національних та міжнародних ринках;В останні роки науковці, що аналізують взаємозалежність зовнішньої торгівлі та економічного зростання, наголошують на ролі інституцій у створенні та реалізації зовнішньоторговельної політики країни. Аналізуючи темпи зростання за останні три десятиліття економік країн, що розвиваються, та промислово розвинутих країн, а також зміни в розвитку зовнішньої торгівлі та інституціях, автори інтерпретують свої результати таким чином: інституційна структура і торгівля є важливими детермінантами поступу країни в довгостроковому періоді. Загальні висновки, які випливають із цього дослідження, підтверджують тісний звязок темпів економічного зростання країни з її зовнішньою торгівлею та наявністю інституційного середовища, що підтримує таку торгівлю. Таким чином, міжнародні організації з питань економічного розвитку країн, що розвиваються, мають переглянути свою політику допомоги цим країнам та сконцентрувати увагу на необхідності проведення інституційної реформи. Розбіжності в інституційній якості самі можуть бути джерелом порівняльних переваг у торгівлі, а також важливою детермінантою умов міжнародної торгівлі [28].Показники, що використовувалися з цією метою, були еквівалентами, які показували наявність спільної мови, домінуючої релігії та/або спільної колоніальної історії. Спільна колоніальна історія має інституційну схожість між країнами і також впливає на міжнародні транзакційні витрати. Новітні технології відчутно змінюють способи, якими користуються виробники товарів та послуг у роботі із споживачами, а також у надрах самої компанії. Вони здатні також значно змінити характер таких видів діяльності, як надання інформації, прийом замовлень, процедура оплати послуг; підвищується можливість фірм формувати і підтримувати більш узгоджені стандарти обслуговування; нові технології дозволяють створювати централізовані відділи з обслуговування споживачів; заміщувати персонал автоматами, що виконують рутинні операції. Тенденції розвитку сфери послуг за останні десятиліття підтверджує і те, що послуги є більш інноваційними, ніж вважалося раніше; у деяких сферах економіки за інноваційністю вони перевищують промислове виробництво.Звичайно, інновації у секторі послуг відрізняються від інновацій у промисловості. Деякі дослідники характеризують процес інновацій у секторі послуг як "зворотний цикл продукту", в якому компанія спочатку приймає нову технологію з метою збільшення ефективності вже налагодженого процесу, потім удосконалений процес приводить до значного покращення якості наданих послуг; врешті-решт нова технологія створює основу для зовсім нової послуги, зазвичай в

Зміст

Вступ

1. Методологія аналізу інституційної структури сфери обміну у світовому господарстві

1.1 Економічна природа інституцій і транзакційних витрат у міжнародних торговельних потоках

1.2 Роль транзакційних витрат у дослідженні сучасних процесів світової торгівлі

2.Типологія міжнародної торгівлі послугами на сучасному етапі

3. Інституційні обмеження як інструмент регулювання торгівлі послугами на інтернаціональному рівні

4. Інституційна інтеграція українського сектора послуг у глобальний економічний простір

4.1 Проблеми формування ефективної експортно-імпортної діяльності України у сфері послуг

4.2 Детермінанти та пріоритети інституціоналізації ринку послуг в Україні за умов членства в СОТ

Висновки

Літкратура транзакційний міжнародний торговельний експорт