Інституційні зміни у сфері господарювання та їх вплив на показники економічної безпеки - Автореферат

У ньому все яскравіше спостерігається домінанта міжнародного співробітництва, інтеграції господарської діяльності, економічної та соціальної політики. За таких умовах роль і значення економічної безпеки (ЕКБ) держави істотно зростає, адже період трансформаційної кризи, в якому перебуває наша держава, породжує чимало чинників, які сприяють появі різних небезпек як на рівні держави та її регіонів, так і на рівні окремих підприємств та фізичних осіб. Дослідження даної проблеми почали проводитися лише в останні роки, в звязку з актуалізацією низки загроз для ЕКБ України, її регіонів та окремих субєктів господарювання. Вимагають систематизації внутрішні та зовнішні чинники, що виводять ситуацію в країні та її регіонах за порогові рівні економічної безпеки, досі не існує єдиної методики розрахунку індикаторів, через які визначається рівень економічної безпеки. Удосконалення вимагає методика індикативного аналізу, яка дає змогу досліджувати рівень економічної безпеки у всіх сферах життєдіяльності країни та моделі, які дозволяють досліджувати вплив реалізації окремих програмно-цільових пріоритетів на складові економічної безпеки.На основі цього під економічною безпекою регіону пропонується розглядати сукупність умов і факторів, що характеризують поточний стан регіональної економіки, стабільність, стійкість та поступовість її розвитку, інтеграцію з економікою цілої держави, а під ЕКБ субєкту господарювання - стан його захищеності від впливу внутрішніх та зовнішніх дестабілізуючих факторів, та можливість його ефективної діяльності як системи. Головним результатом моделювання процесів, що визначають можливості забезпечення ЕКБ, є не числові оцінки окремих показників, а встановлення закономірностей, що показують вплив зміни соціально-економічного механізму функціонування субєктів господарювання на індикатори ЕКБ. Перетворення, які розглядаються в роботі можуть мати комплексний вплив як на рівень ЕКБ в цілому, так і на рівень окремих її складових (ІНБ - інвестиційна безпека, ВРБ - виробнича безпека, ЕНБ - енергетична безпека, ВЕБ - військово-економічна безпека, НТБ - науково-технічна безпека, ДМБ - демографічна безпека, БРП - безпека ринку праці, КБ - кадрова безпека, ФНБ - фінансова безпека, СРБ - сировинно-ресурсна безпека, ЗЕБ - зовнішньоекономічна безпека, ІФБ - інформаційна безпека, ПДБ-продовольча безпека, КРБ - кримінальна безпека, ЕЛБ - екологічна безпека). Зміна показників ЕКБ ГО Індикатори ЕКБ на які може впливати зміна показників ЕКБ ГО Характер впливу (зміна показників ЕКБ за рахунок зміна показників ЕКБ ГО) а) Вплив на платоспроможність Оскільки контур - площина замкнута, то на наступному етапі дослідження він дозволив прослідкувати вплив зміни показників ЕКБ на загальнодержавному рівні на показники субєктів господарювання, з метою виявлення взаємозвязків та закономірностей впливу, що дозволяє при розробці національної програми забезпечення ЕКБ враховувати її вплив на нижчі ієрархічні рівні функціонування економіки.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконалені існуючих та у пропозиції нових підходів щодо оцінки стану ЕКБ країни та аналізу взаємозвязків між інституційними змінами у сфері господарювання та можливостями забезпечення прийнятного рівня індикаторів ЕКБ. Існуючі програми реформування української економіки, що реалізовувались всіма урядами протягом останніх десяти років не забезпечують бажані значення показників для всіх складових ЕКБ, при яких доводилося б говорити про безпечний стан вітчизняної економіки. Тому досягнення ЕКБ розглядається як важливий напрямок вирішення загальної макроекономічної проблеми забезпечення економічної політики сталого розвитку країни, а розробка можливих моделей розвитку як окремих територій так і країни в цілому вимагає тісної співпраці всіх гілок управління. Стан ЕКБ країни в цілому суттєвою мірою залежить від забезпечення стійкого розвитку всіх її регіонів. Результати розрахунків, проведених на основі контуру взаємозалежності індикаторів ЕКБ різних рівнів, переконують, що проведення ефективних інституційних змін у сфері господарювання сприятиме покращанню показників ЕКБ окремих субєктів господарювання, що в свою чергу забезпечить синергічний ефект від багаторівневої співпраці і може стати вирішальним кроком у підвищенні рівня ЕКБ нашої держави.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконалені існуючих та у пропозиції нових підходів щодо оцінки стану ЕКБ країни та аналізу взаємозвязків між інституційними змінами у сфері господарювання та можливостями забезпечення прийнятного рівня індикаторів ЕКБ.

Існуючі програми реформування української економіки, що реалізовувались всіма урядами протягом останніх десяти років не забезпечують бажані значення показників для всіх складових ЕКБ, при яких доводилося б говорити про безпечний стан вітчизняної економіки. Тому досягнення ЕКБ розглядається як важливий напрямок вирішення загальної макроекономічної проблеми забезпечення економічної політики сталого розвитку країни, а розробка можливих моделей розвитку як окремих територій так і країни в цілому вимагає тісної співпраці всіх гілок управління.

Стан ЕКБ країни в цілому суттєвою мірою залежить від забезпечення стійкого розвитку всіх її регіонів. Рівень ЕКБ формують чинники, що впливають на основні структурні пропорції народногосподарського комплексу країни. Перевищення порогових значень по таких чинниках перероджує їх у фактори дестабілізації сталого розвитку, що є причинами виникнення і розвитку кризових ситуацій та створює загрозу для ЕКБ країни.

Для наукового передбачення рівня ЕКБ доцільно використовувати методику індикативного аналізу, яка дозволяє детально вивчити стан економіки у девятьох сферах життєдіяльності. Проведений аналіз стану ЕКБ Західного регіону України, свідчить про негативні тенденції, які склалися в територіально-господарських комплексах більшості регіонів держави.

Одним із вирішальних завдань реформування української економіки повинно стати використання інституційних чинників економічного зростання. Результати розрахунків, проведених на основі контуру взаємозалежності індикаторів ЕКБ різних рівнів, переконують, що проведення ефективних інституційних змін у сфері господарювання сприятиме покращанню показників ЕКБ окремих субєктів господарювання, що в свою чергу забезпечить синергічний ефект від багаторівневої співпраці і може стати вирішальним кроком у підвищенні рівня ЕКБ нашої держави.

Моделювання стабілізаційних ефектів, що приносять в економіку регіону ефективні інституційні зміни у сфері господарювання, зокрема ПФГ, дозволяє припускати, що даний пріоритет вже за короткий проміжок часу здатний перевести стан ЕКБ в якісно кращий рівень.

Результати дослідження стабілізуючих ефектів ПФГ з точки зору ЕКБ, дозволяють вважати, що завдяки такому обєднанню інституції отримують можливість контролювати певні сектори економіки, перерозподіляти інвестиційні ресурси і в такий спосіб реалізовувати промислову політику формування належного рівня показників ЕКБ в макро- та мезоекономічному масштабі.

Добре налагоджена система моніторингу ЕКБ дозволяє своєчасно виявляти чинники, що виводять ситуацію в різних сферах життєдіяльності за межі ЕКБ і розробляти на цій основі програмно-цільові пріоритети, реалізація яких повинна опиратися на спеціально розроблену Програму антикризового управління та стабілізації ЕКБ.

Для централізації та координування робіт по проведенню моніторингу ЕКБ доцільно створити на базі Міністерства статистики України Головний моніторинго-консалтинговий центр з філіями у всіх регіонах України. Забезпечення оперативного обміну інформацією між різними технічними підрозділами в процесі проведення моніторингу ЕКБ може відбуватись за допомогою спеціально створеної бази даних.

На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати: Міністерству економіки України при розробці рекомендацій щодо забезпечення ЕКБ держави та її окремих регіонів використовувати запропоновану систему показників ЕКБ та їх порогових значень, методику визначення рівня ЕКБ окремих територій, модель оцінки впливу реалізації окремих програмно-цільових пріоритетів у сфері господарювання на індикатори ЕКБ вищого рівня;

Міністерству статистики України, обласним та місцевим управлінням статистики використовувати спеціальну компютерну програму для оперативної діагностики рівня ЕКБ держави та її окремих регіонів;

Міністерству освіти та науки України включити в навчальні програми для економічних спеціальностей обовязковий предмет “Економічна безпека держави”. організаційний економічний безпека держава

1. Мартинюк В.П. Інституційні зміни у сфері господарювання та їх можливий вплив на рівень економічної безпеки // Енергетика: економіка, технології, екологія. -2001. -№2. -С. 73-79.

2. Мартинюк В.П. Дослідження впливу зміни рівня індикаторів загальнодержавної економічної безпеки на показники субєктів господарювання // Енергетика: економіка, технології, екологія. -2001. -№5.

3. Бакушевич І.В., Мартинюк В.П. Модель моніторингу економічної безпеки регіону // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 26. - Донецьк, ДОНДТУ, 2001. -С. 156-164.

4. Бакушевич І.В., Мартинюк В.П. Стабілізуючі ефекти промислово-фінансових груп в енергетичному менеджменті вільних економічних зон //Енергетика: економіка, технології, екологія. -2000. -№1. -С. 70-74..

5. Бакушевич І.В., Мартинюк В.П. Економічна безпека регіонів України: аналіз сучасного стану та можливості забезпечення // Логістика: Вісник ДУ “Львівська політехніка”. -2001. -№416. -С. 14-20.

6. Бакушевич І.В., Мартинюк В.П. Модель оцінки економічної безпеки регіону на основі індикативного аналізу // Вісник Сумського державного технічного університету. -2001. -№1.

7. Бакушевич І.В., Мартинюк В.П., Гора В.М. Компютерне моделювання оцінки стану економічної безпеки регіонів України // Компютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті: Збірник наукових праць: В 2-х томах. -Кривий Ріг: Видавничий відділ КДПУ, 2001. -Т.1. -С. 7-10.

8. Мартинюк В.П. Проблеми розвитку гарантійних механізмів кредитно - інвестиційної підтримки діяльності промислово - фінансових груп // Тези доповідей IV науково-практичної конференції “Прогресивні матеріали, технології та обладнання в машино- і приладобудуванні” (Тернопіль, 17. 05. -2000. -С. 196.

9. Мартинюк В.П. Деякі питання організації ефективної системи моніторингу економічної безпеки регіону // Матеріали пятої наукової конференції Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя (м. Тернопіль, 24-26 квітня 2001 р.) -Тернопіль: ТДТУ. -2001. -С. 207.

10. Бакушевич І.В., Мартинюк В.П. Економічна безпека регіонів України: аналіз сучасного стану та можливості забезпечення // Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. -Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2000. -С.17-19.

11. Мартинюк В., Деревінська Г. Необхідність формування ефективного інституційного середовища в Україні // Тези доповідей IV студентської науково-практичної конференції. -Тернопіль. -2001.

Размещено на .ru