Розвиток ринкової системи України. Регулювання національної економіки. Розподіл банківських установ по регіонах. Система заходів щодо подолання фінансових криз. Фінансовий ринок та окремі його сегменти. Діяльність банків та фінансових компаній в Україні.
Зауважимо, що в економічній літературі досить ретельно розглянуто передавальний (трансмісійний) механізм грошово-кредитної політики, в той час як комплексні дослідження механізму управління грошовокредитною політикою практично відсутні. Щодо першої та другої вимоги стосовно інституційного забезпечення грошово-кредитної політики, то відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність» в Україні, як і в розвинутих країнах світу, створена і функціонує дворівнева банківська система. В Законі України «Про національний банк України» визначено, що відповідно до своїх функцій Національний банк України визначає та проводить грошово-кредитну політику, монопольно здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг, виступає кредитором останньої інстанції для банків і фінансовим агентом уряду. Відповідно до статті 10 Закону «Про Національний банк України» повноваження призначеного складу Ради Національного банку достроково припиняються у разі оголошення їй недовіри Президентом України або Верховною Радою України у звязку з тим, що виконання Основних засад грошово-кредитної політики за підсумками року не забезпечило стабільність грошової одиниці України. Звідси можна констатувати, що існуюче в Україні законодавство, по-перше визначає відповідальність за те, що навіть не має чіткого визначення в законодавчих актах, (в Україні й досі немає законодавчого визначення поняття «стабільності грошової одиниці»), а, подруге, заздалегідь підштовхує керівні органи Національного банку до проведення обмежувальної грошово-кредитної політики, яка безумовно залишатиме реальний сектор економіки без так потрібних йому грошових вливань.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
