Інституційні наслідки глобалізації трансформаційних економік - Автореферат

Глобалізація являє собою природно-історичний процес розгортання загальних продуктивних сил людства до масштабів планетарної системи. Все це не може не впливати на країни з перехідною економікою. Для цих країн виникає необхідність у обґрунтуванні такої раціональної стратегії інституціонального розвитку національної економіки, яка б дозволяла максимально використовувати синергетичні ефекти взаємодії близьких або співпадаючих національних і глобальних інституційних векторів, в той же час ідентифікуючи і мінімізуючи негативні наслідки конфліктного інституційного розвитку внаслідок зіткнення різноспрямованих імпульсів і тенденцій. У зарубіжній науковій літературі аналіз шляхів глобалізації країн з ринками, що формуються, концентрується в основному на питаннях стабілізації їх розвитку, досягнення макроекономічної і фінансової рівноваги в умовах інтеграції у глобальний ринковий простір. Сучасний стан наукових досліджень проблем глобалізації країн з перехідною економікою характеризується поступовим переносом центру тяжіння теоретичного аналізу з окремих сторін і аспектів на фундаментальні механізми інтеграції національно-економічного розвитку з глобальними процесами і тенденціями.У вступі розкрита актуальність теми дисертації, охарактеризовано цілі та завдання дослідження, викладені основні наукові результати і показано їх практичне значення, апробацію та відображення у наукових публікаціях дисертанта. У першому розділі дисертації - «Економічна природа глобалізації та її механізми» - послідовно розкрито методологічні передумови інституційного аналізу глобалізації перехідної економіки, місце глобальної перехідності у координатах сучасної парадигми економічної науки та сучасні теоретичні трактування інституційних наслідків глобальної трансформації для перехідних економік. Глобалізація як всезагальний перехідний процес має сильний негативний потенціал впливу на існуючі системи цінностей і інститутів, який розглянуто в дисертації за трьома напрямами. З іншого боку, очевидним є і позитивний довгостроковий вплив глобалізації, який, на думку дисертанта, полягає в тому, що вона створює потужні додаткові стимули і можливості професіоналізації субєктів, зростання їх кваліфікації та компетентності. Дисертантом було систематизовано причини підвищених ризиків глобалізації для країн з трансформаційною економікою, викладені у п.У дисертаційному дослідженні було вирішене актуальне наукове завдання розкриття передумов, механізмів і наслідків впливу глобалізації на інституційний розвиток трансформаційних економік, а також обґрунтування рекомендації щодо ефективного узгодження національного соціально-економічного розвитку країн з перехідною економікою з глобальними тенденціями, з урахуванням їх тиску і ризиків. З одного боку, ці країни вступили у завершальну фазу створення системи національних ринкових інститутів, коли формуються механізми тонкої настройки інноваційно-інвестиційного розвитку, що відповідають за національну конкурентоспроможність та стабільне зростання на довгих інтервалах. Саме ці механізми роблять можливим практичне забезпечення інструментів економічного суверенітету держави, її субєктність, відображенням чого може служити розробка і реалізація національної стратегії соціально-економічного розвитку. З другого боку, країни з перехідною економікою, оскільки інститути їх економічного суверенітету ще не сформовані до кінця, сильно залежать від зовнішніх впливів та схильні до негативного екзогенного впливу зовнішньої невизначеності. У ході дослідження на основі принципів інституціонального трактування процесів функціонування і еволюції господарських систем вдалося охарактеризувати суперечливу соціально-економічну природу глобалізації та основні форми її прояву.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційному дослідженні було вирішене актуальне наукове завдання розкриття передумов, механізмів і наслідків впливу глобалізації на інституційний розвиток трансформаційних економік, а також обґрунтування рекомендації щодо ефективного узгодження національного соціально-економічного розвитку країн з перехідною економікою з глобальними тенденціями, з урахуванням їх тиску і ризиків.

З одного боку, ці країни вступили у завершальну фазу створення системи національних ринкових інститутів, коли формуються механізми тонкої настройки інноваційно-інвестиційного розвитку, що відповідають за національну конкурентоспроможність та стабільне зростання на довгих інтервалах. Саме ці механізми роблять можливим практичне забезпечення інструментів економічного суверенітету держави, її субєктність, відображенням чого може служити розробка і реалізація національної стратегії соціально-економічного розвитку. На цій фазі ринкових реформ особливо небезпечними є інституціональні помилки та збої, оскільки вони можуть мати довгострокові негативні наслідки, у тому числі, і фундаментального рівня. Цим визначається ендогенний інституціональний ризик сучасного етапу розвитку для перехідних економік.

З другого боку, країни з перехідною економікою, оскільки інститути їх економічного суверенітету ще не сформовані до кінця, сильно залежать від зовнішніх впливів та схильні до негативного екзогенного впливу зовнішньої невизначеності. Багато важливих зовнішньоекономічних рішень приймалось та приймаються, виходячи з їх поточної фінансової вигоди, а не з стратегічних завдань соціально-економічного розвитку. Із-за цього сповільнюється процес структурування та впорядкування вже створених ринкових інститутів у цілісну збалансовану систему. Що до нейтралізації загроз та обґрунтування цілей і шляхів інтеграції перехідних економік з глобальною системою необхідно виробити більш або менш цілісне уявлення про характер та напрямки впливу процесів глобалізації на їх інституційний розвиток. У ході дослідження на основі принципів інституціонального трактування процесів функціонування і еволюції господарських систем вдалося охарактеризувати суперечливу соціально-економічну природу глобалізації та основні форми її прояву. Ці форми характеризуються комплексом суперечностей, які не можуть бути подолані на сучасному рівні розвитку людської цивілізації, її технологій та інститутів , але в той же час стимулюють інтенсивний пошук у соціальній, технологічній та економічній сферах.

Розвиток цих протиріч є одночасно і рушійною силою процесу глобалізації, і джерелом ризиків та погроз.

З інституціональної точки зору сучасний етап глобалізації характеризується глибоким розривом між економічним потенціалом, ринковою владою окремих глобальних субєктів, з одного боку, та можливостями існуючої системи інститутів впорядковувати їх глобальну діяльність, направляючи неминучі конфлікти у позитивне русло, з іншого боку. Це породжує ситуацію глобальної невизначеності, від якої страждають не тільки інституціонально і технологічно нерозвинуті країни, але і потужні глобальні корпорації та найбільш сильні країни.

У той же час глобалізація містить в собі і сприятливий аспект, повязаний з можливістю збагачення та позитивного ускладнення національних інституціональних систем. Завдяки процесам транснаціоналізації і фінасізації перехідних економік, їх конструктивної регіоналізації виникає можливість домогтися більшої інституціональної стійкості, гнучкості та адаптивності, що є суттєвою передумовою підвищення національної конкурентоспроможності у глобальному ринковому просторі.

Практичні заходи з глобалізації економіки України повинні будуватися з урахуванням загроз та проблем надто швидкого входження у жорстку, але в той же час невизначену середу глобальних фінансових ринків. Криза 2008-2009 років показала реальність серйозних побоювань з приводу швидкого розширення присутності іноземного капіталу у банківській системі України. Україна, як і інші країни зі зростаючими ринками, провалилась набагато сильніше, ніж розвинені економіки. Приплив грошей ззовні не було забезпечено необхідними внутрішніми інституціональними перетвореннями. Надмірно відкрита та позбавлена інституціонального імунітету економіка України завдяки іноземному банківському капіталу опинилася віч-навіч з нестабільним та потенційно небезпечним глобальним фінансовим середовищем. Кризові шоки передавалися практично миттєво, що в умовах відсутності збалансованих інститутів породило ефект мультиплікації цих шоків не тільки у фінансовому, але і в реальному секторі.

Ускладнюючим чинником|фактором| інституційного розвитку перехідних економік є|зявляється,являється| проблема ролі і місії держави в умовах розширення повноважень міжнародних фінансових інститутів. Спроби вирішити цю проблему або шляхом відмови від економічного суверенітету, або шляхом посилення прямого державного втручання у функціонування ринків в рівній мірі небезпечні. Держава може і повинна зберегти економічний суверенітет шляхом поглиблення своєї інституційної і професійної компетентності відповідно до реальної ролі національно-державної складової глобального устрою|устрою|, що формується, як інструменту розподілу у просторі та часі ризиків цивілізаційного розвитку, з урахуванням|з врахуванням| нових можливостей|спроможностей| глобальних субєктів і глобальних інститутів.

Проявом|виявом| реального економічного суверенітету служить усвідомлений стратегічний вибір щодо|відносно| включення|приєднання| національної економіки в глобальні процеси. Дослідження дозволило виділити чотири можливі узагальнені варіанти (траєкторії) національної стратегічної поведінки в глобальному невизначеному|неозначеному| середовищі та їх порівняльні переваги та недоліки, що може бути використане в процесі удосконалення державного регулювання соціально-економічного розвитку країни.

Статті у фахових наукових виданнях:|

1. Красноголовец А.М. Финансовая глобализация мировой экономики. - Вестник Национального технического университета «ХПИ». - Сб. науч. тр. Тем. вып. “Технический прогресс и эффективность производства».- 2008.- № 1-2.- Харьков, 2008. - С.111-119.

2. Красноголовец А.М. Экономическое содержание глобализации: направления методологического поиска. - Вестник Национального технического университета «ХПИ». - Сб. науч. тр. Тем. вып. “Технический прогресс и эффективность производства».- 2008.- № 19.- Харьков, 2008. - С.26-33.

3. Яременко О.Л., Красноголовец А.М. Трансакционная методология исследования глобальной переходности. - Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 33-2 (128). Донецьк, 2008. - С.240-245.

4. Красноголовец А.М. Финансовая глобализация и динамика внешнего долга Украины: макроэкономические и институциональные последствия. - Вісник економіки транспорту і промисловості (збірник науково-практичних статей). Випуск 23. - Українська державна академія залізничного транспорту. - Харків, 2008.- С.71-75.

5. Красноголовец А.М. Институциональные последствия финансизации переходных экономик. - Вісник Інституту економіки та прогнозування НАН України, 2009.- Науковий журнал. - Київ, 2009.- С.77-80.

6. Красноголовець О.М. Фінансові чинники інституційного розвитку перехідних економік. - Вісник Університету банківської справи Національного банку України.- 2009.- №3(6) - С.34-37.

Тези доповідей: 7. Красноголовец А.М. Социально-экономические последствия финансовой глобализации для трансформационных экономик. - Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. 22 березня 2008 року «Міжнародні інтеграційні процеси і конкурентоспроможність економіки України». - Харків, 2008. - С. 31-33.

8. Красноголовец А.М. Экономическое равновесие в условиях глобальной трансформации. - В кн.: Управление как фактор экономического равновесия: Материалы конф. молодых ученых кафедры менеджмента 23 февраля 2009 г.- Харьков: Изд-во НУА, 2009.- С. 49-52.

9. Красноголовець О.М. Інституційні наслідки фінансізації перехідних економік. - В кн.: Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків. Тези доповідей і виступів IV міжнар. наук.-практ. конф. 15-16 жовтня 2009 р.- Черкаси, 2009. - С. 49-51.

10. Красноголовец А. М. Институциональные последствия пространственной реструктуризации хозяйственных систем под воздействием глобализации. - В кн.: Управление как фактор экономического равновесия. Материалы конференции молодых ученых кафедры менеджмента, 12 декабря 2009 г.- Харьков: Изд-во НУА, 2009.- С. 65-68.