Інституційні механізми розвитку зовнішньоекономічних звязків - Дипломная работа

1. Місце інституцій в системі зовнішньоекономічних звязків АПК України 1.1 Теоретичне обґрунтування діяльності інституцій в АПК Доведено, що неухильне ускладнення механізму світового ринку, яке відбувається під впливом глобалізації світової економіки, зумовлює глибинну і масштабну трансформацію зовнішньоекономічної діяльності України в цілому й АПК зокрема. При цьому переваги експортно-імпортного потенціалу стосовно можливостей зростання рівня розвитку зовнішньоекономічної діяльності повною мірою можуть бути реалізовані лише за умови змістовного осмислення найважливіших наукових поглядів на адаптацію. Геєць В.М. наголошує, що нерозвиненість та відсутність ринкових інститутів, що визначають ефективність функціонування ЗЕД АПК, і є одними з найважливіших чинників формування аграрного ринку. Для успішного розвитку аграрної економіки країни, регіону, необхідний аналіз сучасного стану, а також державний моніторинг формування й розвитку інститутів аграрного ринку з метою виявлення невідповідності технічних, технологічних та економічних чинників існуючому інституційному середовищу, що призводить до збільшення ризиків і невпевненої поведінки підприємців. Недосконалість нормативно-розпорядчої та інституційної бази щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції має наслідком важкодоступність та малоефективність поточних програм компенсаційної підтримки та пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств, оскільки їх реалізація часто супроводжується корупційними виявами, зволіканням, а тому не сприяє підвищенню ефективності діяльності суб’єктів господарювання. Інституції у свої працях в різні часи досліджували такі вчені, як Д. Норт, Е. Елгар, Р. Коуз, В. Геєць, А. Гриценко, А. Даниленко, К. Кривенко, В. Тарасович, А. Самійленко, Ю. Лопатинський, М. Хмелевський, А. Чухно, О. Яременко, О. Шпикуляк та інші. Так, зокрема Мочерний С.В. вважає, що «інститути - це суспільні блага, якими щоденно користуються багато індивідуумів… Інститути полегшують процес обміну, вони є невідємною частиною процесу ухвалення рішень, яка робить індивідуальні рішення позитивними». На нашу думку, при функціонуванні ЗЕД аграрної економіки як складної багаторівневої соціальноекономічної системи були втрачені так звані чинники, без яких система різко знижує ефективність звязків, що управляють, і що, у свою чергу, призводить до ослаблення цільової функції всіх елементів її складових. Основні формувальні інститути сфери ЗЕД АПК Ларіна Я.С. [103, с. Функціональність інститутів, на переконання В.В. Вольчика і С.В. Ракша [29], економічних інститутів зокрема, залежить від їх якості, яка у свою чергу впливає на економічні показники. Наприклад, чим ефективніше використовується інститут власності з позиції існуючих правил його реалізації, тим вищий рівень дохідності від її набуття; чим раціональнішим є інститут ціни і ціноутворення, тим справедливіше розподіляються доходи між учасниками маркетингового ланцюга. Рис. 1.2. 8], «специфіка сільського господарства у його багатофункціональності, що визначає роль аграрного сектору в піраміді галузей національної економіки як фактора продовольчої безпеки, з одного боку, та джерела доходів, сфери зайнятості й середовища проживання селян - з іншого». Аграрний ринок як сукупність взаємоповязаних структур і утворень потребує інституційного забезпечення, зокрема інститутів та інституцій, які формують інфраструктуру просування товару від виробника до споживача - біржі, заготівельні та збутові кооперативи, оптові ринки, торгові доми, елементи системи моніторингу й оцінки якості продукції, функція яких полягає в опосередкованому впливі на ринковий товарообмін, регулюючи його здійснення. Специфіка сільськогосподарського виробництва потребує виваженої державної політики протекціонізму. У більшості країн з ринковою економікою основою такої політики є: підтримка прибутковості сільськогосподарських товаровиробників і стабільності економічної ситуації в галузі забезпечення продовольчої безпеки і підтримка сільськогосподарських товаровиробників на зовнішньому ринку; упередження негативних процесів міграції трудових ресурсів і т.д. В цілому використання в управлінні кластерною взаємодією наукового системного інтегратора забезпечує створення привабливого інвестиційного клімату, підвищення попиту на інновації, збільшення темпів комерціоналізації інновацій тощо. Саме довіра до держави є найбільш слабким фактором інституціонального середовища розвитку аграрної сфери. 82], що, наприклад, аграрна політика ЄС сформувалася з урахуванням того, що сільське господарство є дотаційною галуззю. Структури розвитку та регулювання аграрного ринку в Україні та їхні функції Інституція Характеристики та функції Торгові доми Збір інформації стосовно реального стану локального ринку аграрної продукції; надання покупцям документації відносне наявності товару з якісним сертифікатом і гарантією навантаження; формування лотів сільськогосподарської продукції у межах адміністративних районів шляхом виставлення на торги, узгодження цін