Поняття інституціональних факторів, визначення їх ролі та значення в економічній сфері діяльності держави. Структура інститутів в залежності від їхньої ваги у життєдіяльності суспільства. Аналіз динаміки зміни інститутів у трансформаційній економіці.
Інституційні чинники розвитку національної економіки План 1. Поняття та сутність інститутів та інституційного середовища 2. Поняття та сутність інститутів та інституційного середовища Проблеми, з якими зіткнулась Україна та інші постпатерналістські країни щодо розбудови національних економік, з усією очевидністю виявили визначальну роль інституційних факторів в економічній сфері та підтвердили такий умовивід. Для створення ефективної ринкової економіки винятково необхідним є їй і повідний набір інститутів. Підтверджує такий факт наступний висновок американських економістів Б. де Лонга та Л. Самерса: головні проблеми які нас очікують у майбутньому будуть більш за все повязані не з мікро-, а з макрорівнем, а саме, як повинен діяти уряд, щоб забезпечити ефективне використання прав власності, інституційного середовища та «правил гри», які є фундаментом ринкової економіки. Д. Норт акцентував увагу на тому, що інститути зменшують невизначеність за допомогою структуризації повсякденного життя та слугують дороговказом для людської взаємодії, визначають та обмежують сукупність варіантів вибору індивіда. Шаванс пропонує таке трирівневе бачення структури інститутів в залежності від їхньої ваги у життєдіяльності суспільства: O перший рівень: мова, етика, релігія, сімя, гроші, власність; O другий рівень: соціальні умови, звичаї, рутини, правові норми, внутрішні правила організації, контракти, конституції, суспільні устрої; O третій рівень: ієрархії, асоціації, фірми, професійні союзи, організації підприємців, церкви, університети, держави, політичні парії, уряди, адміністративні апарати, міжнародні організації та угоди. Дерябіна пропонує визначити першочергово такі інститути: O приватна власність, як найважливіший інститут ринкової економіки; O правові регулюючі інститути, що забезпечують чітке розмежування майнової відповідальності (кодекси, закони); O інститути, що відповідають за власність інших осіб (норми бухгалтерського обліку, банківське регулювання, регулювання ринку цінних паперів та інвестиційних посередників); O інститути, що структурують та роблять передбачливою поведінку партнерів у ринкових відносинах (контрактне право). Вітчизняний інституціоналіст В. Якубенко з поміж усіх соціально-економічних інститутів вирізняє три: власність, влада, управління. Індекс корупції окремих держав Місце в рейтингу Країна Підсумковий бал Місце в рейтингу Країна Підсумковий бал 1 Данія 9,4 70 Румунія 3,7 2 Фінляндія 9,4 79 Грузія 3,4 3 Нова Зеландія 94 100 Вірменія 3,0 20 США 7,2 122 Україна 2,7 28 Естонія 65 145 Росія 2,3 40 Угорщина 5,3 150 Азербайджан 2,1 41 Чехія 5,2 151 Білорусія 2,1 51 Латвія 4,8 155 Казахстан 2,1 52 Литва 4,8 160 Таджикістан 2,1 61 Польща 4,2 166 Туркменістан 2,0 64 Болгарія 4Д 180 Сомалія 1,4 Подібні факти підтверджують висновок Я. Корнаї, що навіть найкращі інститути можна використовувати для досягнення не найкращих цілей.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
