Ініціативи міжнародних організацій низки країн щодо формування напрямів, шляхів актуалізації інклюзивного розвитку, його інституційного забезпечення в економіці емерджентного типу. Основні інституційні перетворення в емерджентних господарських системах.
Узагальнено деякі ініціативи міжнародних і міжурядових організацій низки країн щодо формування напрямів і шляхів актуалізації інклюзивного розвитку, його інституційного забезпечення в економіці емерджентного типу. Підгрунтям такої дискусії є не тільки необхідність повернення до порівняно високих темпів економічного зростання у минулому, а й формування такої моделі зростання, в якій за допомогою залучення в обіг всіх наявних в суспільстві ресурсів забезпечується розвиток як інститутів, техніко-технологічних структур, так і всебічний розвиток людини незалежно від її соціально-економічного становища. Інклюзивний розвиток, насамперед, характеризується тим, що держава з її інститутами розглядається в глобальному контексті, який відіграє найважливішу роль з точки зору розвитку. Відповідно до цього в країнах з емерджентними господарськими системами повинні формуватися такі моделі суспільного розвитку, які створювали б соціальну гармонію і стабільність, а економічне зростання спиралося б головним чином на науково-технічний прогрес, підвищення матеріального і культурного рівня всіх верств населення та інноваційний характер управлінської роботи. Перш ніж розглянути конкретні моделі інклюзивного розвитку, заглибимося в суть самого поняття «інклюзивності», представлені у працях відомих сучасних економістів - Дж.Таким чином, на шляху інклюзивного розвитку стоять фундаментальні протиріччя сучасного глобалізованого світу, пошук шляхів вирішення яких представляє собою велику наукову проблему. Також важливою проблемою, не тільки науковою, але й практичною, є використання Україною моделі інклюзивного розвитку. Інклюзивний розвиток для України в найзагальнішому вигляді може включати в себе два рівня.
Вывод
Таким чином, на шляху інклюзивного розвитку стоять фундаментальні протиріччя сучасного глобалізованого світу, пошук шляхів вирішення яких представляє собою велику наукову проблему. Також важливою проблемою, не тільки науковою, але й практичною, є використання Україною моделі інклюзивного розвитку. Особливо в сучасних умовах: глибокої економічної й інституціональної кризи, політичної нестабільності, тимчасовими територіальними втратами, боротьбою з сепаратистами і т.п..
Інклюзивний розвиток для України в найзагальнішому вигляді може включати в себе два рівня. На першому рівні: Справедливий розподіл створюваного «національного пирога».
Залучення до його створення всіх верств населення шляхом нових інституційних механізмів.
Створення рівних умов участі в бізнес-процесах.
На другому рівні (але не вторинному) - застосування нових (або вже відомих, але не ефективно використовуваних) механізмів економічного зростання: інституційних технологій, impact investing (перетворюючі інвестиції), соціального бізнесу, коопераційних форм розвитку, широкого використання національних порівняльних переваг, традиційних і нагромаджених в результаті інтелектуально-виробничої діяльності.
Поряд з величезними викликами, які несе в собі ця ситуація по відношенню до України, вона створює і можливості, а саме: більш активний пошук і використання внутрішніх джерел для зростання і розвитку, мобілізацію наявного національного потенціалу на більш збалансованих, прийнятних для всіх верств суспільства соціально- економічних умовах.
Список литературы
1. Acemoglu D., Robinson J. A. Economic Origins of Dictatorship and Democracy. Cambridge (2006) Economics versus Politics: Pitfalls of Policy Advice / D. Acemoglu, J.A. Robinson // Journal of Economic Perspectives. - 2013. - № 2, Vol. 27. - 260 p.
2. Acemoglu D., Robinson J. A. Persistence of Power, Elites and Institutions / D. Acemoglu, J. A. Robinson // American Economic Review. - 2008. - № 1, Vol. 98. - 74 p.
3. Acemoglu D., Robinson J. A. (2012) Why Nations Fail. The Origins of Power, Prosperity and Poverty / D. Acemoglu, J. A. Robinson // Crown Publishers (New York). - 575 p.
4. Липов В.В. Институциональная комплементарность социально-экономических систем: монографія / В. В. Липов // К.: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2011. - 484 с.
5. Литвиненко Н. І. Інституціональніскладові соціально-економічного розвитку країни: монографія / Н.І. Литвиненко // Д.: НГУ, 2015. - 310 с.
6. Пилипенко Г. М. Інституціональні чинники співвідношення державної та ринкової координації економічної діяльності: монографія / Г. М. Пилипенко // Д.: Національний гірничий університет, 2012. - 293 с.
7. Базилюк А.В. Інклюзивне зростання як основа соціально-економічного розвитку / А. В. Базилюк, О. В. Жулин // Економіка та управління на транспорті. - 2015. - № 1. - С. 19-29.
8. Затонацька Т. Фінансове забезпечення інклюзивного зростання та подолання бідності в Україні: існуюча практика та перспективи / Т. Затонацька // Теоретичні та прикладні питання економіки. - 2014. - № 1 (28). - С. 102-112.
9. Федулова Л.І. Інклюзивні інновації в системі соціально-економічного розвитку / Л.І. Федулова // Економіка: реалії часу. - 2016. - № 3 (25). - С. 56-65.
10. Новые подходы ОЭСР к экономическим вызовам [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://oecdcentre.hse.ru/newsletter1.3
11. Бирюков А.В. Инклюзивное развитие в контексте глобальных революций / А.В. Бирюков // Экономические стратегии. - 2011. - № 12. - С. 80-87.
12. Авдокушин Е.Ф. Инклюзивное розвитие: основные направления, базовые предпосылки и возможные ограничения / Е. Ф. Авдокушин, В. Н. Іванова // Вопросы новой экономики. - 2014. - №3. - С. 4-13.
13. Гордон Р. Закончен ли экономический рост? Шесть препятствий для инновационного развития / Р. Гордон // Вопросы экономики. - 2013. - № 4. - С. 49-67.
14. Панина Ю. Перспективные макроэкономические стратегии для инклюзивного и устойчивого развития [Электронный ресурс]. - Режим
