Інституціональні основи розвитку аграрної економіки - Автореферат

Зростаюче значення людського і суспільного факторів, захищеності прав власності, рівня правосвідомості, системи цінностей, історичних, духовних традицій тощо як складових інституціонального середовища дає можливість визначити останнє як важливий нематеріальний фактор розвитку економіки і суспільства загалом. Протягом 2001-2003 рр. дисертаційні дослідження були складовою частиною планових досліджень ВНТУ за розділом "Фундаментальні дослідження у вищих навчальних закладах" за темою "Організаційно-економічні основи забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на регіональному ринку" (№ держреєстрації 0101U004672), де автором запропоновано методологію оцінки ефективності аграрних реформ, а також з 2004 р. і по даний час - теми "Теорія трансформації сучасного ринку в Україні під впливом процесів глобалізації" (№ держреєстрації 0104U000739), де автором розроблено основи теорії інституціонального розвитку аграрного сектора економіки. В дисертації використовувались також методи: аналізу і синтезу - для деталізації обєкта дослідження; порівняння - для зіставлення фактичних даних за окремі періоди і роки; групування - для встановлення залежності ефективності сільськогосподарського виробництва від політичних, соціальних, організаційно-економічних та інших факторів; конкретно-історичний - для вивчення еволюції сільського господарства України; середніх і відносних величин - для визначення рівня ефективності соціально-економічних процесів; монографічний - для детального вивчення розвитку сільського господарства; економіко-математичного аналізу і моделювання - для аналізу складних управлінських ситуацій та прийняття багатоваріантних рішень при прогнозуванні результатів та наслідків реформування сільського господарства, а також для опису загальної моделі агроекономічного розвитку; світосистемного аналізу - при дослідженні глобальних тенденцій економічного і соціального розвитку аграрної сфери; графічний - для наочного відображення динаміки показників розвитку галузі; рядів динаміки - для зображення зміни у часі показників досліджуваного аспекту проблеми; розрахунково-конструктивний - при визначенні показників на перспективу, соціологічних опитувань - при вивченні думок різних соціальних груп щодо оцінювання окремих процесів і явищ; нечітких множин - для експертної оцінки ефективності реформування сільськогосподарських підприємств та ін. Інформаційну базу дослідження становили статистичні матеріали Держкомстату України, Міністерства аграрної політики України, Укази Президента України, законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, дані міжнародної статистичної звітності, документи міжнародних організацій і установ, архівні матеріали, монографії та науково-аналітичні статті з проблем агроекономічного розвитку та інституціональної теорії, а також дані статистичного, бухгалтерського, оперативного, управлінського обліку сільськогосподарських підприємств, нормативно-правова база місцевих органів державної влади, підприємств та організацій у сільській місцевості, контракти, угоди, протоколи про наміри, результати опитувань та інтервювання економічних субєктів, у т.ч. рейтинги, публікації у засобах масової інформації, спостереження, усна інформація, яка була отримана в результаті особистих контактів, електронні бази даних і знань. концепцію системно-інтеграційної моделі підприємства, згідно з якою формування та зміни інституціональної структури повинні здійснюватись на основі багаторівневого і багатопростірного підходу, основна ідея якого полягає у домінантній ролі інституціональних інновацій саме на рівні сільськогосподарських підприємств як основного елемента взаємодії факторів інститутогенезису: агентів, технологій, інститутів, ієрархічних управлінських структур і т.д. удосконалено: - методологічні і методичні основи інституціонального аналізу соціоекономічних процесів в аграрному соціумі, за якими передбачено опис функціонуючих інститутів та їх взаємодію між собою, розгляд інституціональної системи як нематеріального активу суспільства, оцінювання цієї системи як ресурсу з урахуванням її потенціалу розвитку, врахування потенціалу міжінститутських залежностей і впливів та складності ієрархії структури інституціональної системи; згідно з цим розроблено методологічну конструкцію схеми оцінювання ефективності реформування підприємств, яка випливає з аналізу як алокаційної ефективності (ефективності розміщення ресурсів), так і адаптивної ефективності, яка оцінює інституціональну досконалість обєкту;З огляду на особливості останніх аграрних реформ в Україні слід відзначити значні інституціональні зміни в аграрному соціумі впродовж останніх років, які привели до трансформації форм власності, різноманіття організаційних форм, до суттєвих структурних зрушень у виробництві сільськогосподарської продукції (табл. У другому розділі - "Природа, детермінанти та джерела інституціонального розвитку: теоретико-методологічні і прикладні аспекти" -

Основний зміст роботи