Методологія вивчення інституціональних основ і форм стимулювання економічного розвитку. Особливості функціонування фінансових інститутів в умовах інформаційної асиметрії. Вплив держави та різних типів рентних систем на результати економічного розвитку.
В основі цього механізму, як ми покажемо, лежать вироблені інститутами стимули. У цьому аспекті виникає необхідність дослідження стимулів, які виробляються різними інститутами та інституціональними системами та впливають на поведінку економічних субєктів, особливо субєктів фінансових ринків, оскільки такі стимули можуть мати як сприятливі, так і несприятливі наслідки для економічного розвитку. Особливу роль фінансового фактору в економічному розвитку, розглядаючи функціонування фінансових інститутів, визнає багато економістів - Дж.Шумпетер, Дж.Стіглиць, Р.Голдсміт, Р.Левін, Р.Кінг, Ф.Мишкін, Ф.Аллен, Д.Гэйл, Д.Даймонд, В.Карлін, С.Маєр, Ю.Фама, Кс.Фрекса та Дж.-Ч. розкриття інституціонально-стимульного механізму, за допомогою якого інститути впливають на економічний розвиток і пояснення його процесів через категорію “стимул”; Зокрема, логіко-історичний метод - для виявлення способів адаптації фінансового ринку до функціонування в умовах інформаційної асиметрії (через утворення фінансових інститутів); системний метод - для виявлення комплексу інститутів ФЗЕР; метод системно-функціонального аналізу - для розкриття інституціонально-стимульного механізму, який передбачає функціональне поєднання інституціонально-стимульного поля, індивіда та способів породження інститутами стимулів; метод якісного аналізу і наукової абстракції - при обґрунтуванні категоріального апарата, в т.ч. поняття інституту, продуктивного та непродуктивного стимулів, інституціонального стимулу, інституціонально-стимульного поля та механізму, при виявленні особливостей функціонування окремих фінансових інститутів; метод теоретичного порівняння та узагальнення - для розкриття особливостей функціонування систем централізованого та децентралізованого типів.У першому розділі - „Методологія вивчення інституціональних основ і форм стимулювання економічного розвитку” - визначаються засади, на яких будується аналіз взаємозвязку інститутів з економічним розвитком. Автор показує, що розуміння механізму детермінації інститутами процесу економічного розвитку має ґрунтуватися на аналізі впливу інститутів на поведінку людей, адже саме людина є кінцевим субєктом прийняття усіх рішень щодо розміщення ресурсів економічного розвитку. Звязок між інститутами, створюваними ними стимулами, діями людей та економічним розвитком реалізується через функціонування інституціонально-стимульного механізму, який діє на мікро-та макрорівнях економічної дійсності, повязуючи їх між собою. Поняття “інститут” в інтерпретації автора є збірним і включає три групи: інститути як норми та правила, інститути як організації, інститути як стійкі суспільні структури і явища. Дія інституціонально-стимульного механізму на рівні індивіда полягає в тому, що вироблені інститутами стимули, які пропускаються через призму субєктивного “образу світу” з його потребами, емоційно-почуттєвими відношеннями і особистісними ідеалами, здобувають певну силу і напрям, знаходячи відповідність індивідуальним мотивам, а потім, складаючись в індивідуальному мотиваційному просторі, перетворюються у домінуючий стимул, що визначає поведінку окремої людини в конкретній ситуації.В результаті дослідження інституціонально-стимульного механізму виявлено детермінуючий вплив інститутів на економічний розвиток, а також показано, що дія інститутів на мікрорівні психології людини повязується з макрорівнем економічної системи та економічного розвитку за допомогою вироблених інститутами стимулів і мотивацій людської діяльності. Процес економічного розвитку країни визначається існуючими в ній інститутами, які, створюючи певні стимули, впливають на поведінку економічних субєктів, зокрема, на прийняття ними фінансових рішень. Інститути впливають на поведінку людей і на хід економічного розвитку через виробництво стимулів; при цьому важливо виділяти інституціональні стимули, адже саме вони визначають процес економічного розвитку. Для стимулювання економічного розвитку надзвичайно важливим є ефективне державне регулювання у фінансовому секторі, пруденційний нагляд і підтримка розвитку тих інститутів, які сприяють ефективності функціонування фінансового ринку в умовах інформаційних асиметрій і зниженню негативного впливу проблем несприятливого вибору, морального ризику, колективної дії, принципала-агента на ефективність ФЗЕР. Найбільший потенціал стимулювання економічного розвитку має держава, оскільки вона здатна на макрорівні встановлювати норми та правила і створювати інші інститути, які визначають стимули, що впливають на економічних субєктів на мікрорівні.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В результаті дослідження інституціонально-стимульного механізму виявлено детермінуючий вплив інститутів на економічний розвиток, а також показано, що дія інститутів на мікрорівні психології людини повязується з макрорівнем економічної системи та економічного розвитку за допомогою вироблених інститутами стимулів і мотивацій людської діяльності. Проведене дослідження дає підстави для наступних висновків: 1. Процес економічного розвитку країни визначається існуючими в ній інститутами, які, створюючи певні стимули, впливають на поведінку економічних субєктів, зокрема, на прийняття ними фінансових рішень. Сукупність всіх дій та рішень економічних субєктів визначає напрями і хід економічного розвитку країни.
2. Інститути впливають на поведінку людей і на хід економічного розвитку через виробництво стимулів; при цьому важливо виділяти інституціональні стимули, адже саме вони визначають процес економічного розвитку. Звязок між індивідуальними стимулами, виробленими інститутами на мікрорівні, та інституціональними стимулами, що діють на макрорівні, здійснюється завдяки функціонуванню інституціонально-стимульного механізму.
3. Найбільш діючими стимулами економічного розвитку є фінансові. Для стимулювання економічного розвитку надзвичайно важливим є ефективне державне регулювання у фінансовому секторі, пруденційний нагляд і підтримка розвитку тих інститутів, які сприяють ефективності функціонування фінансового ринку в умовах інформаційних асиметрій і зниженню негативного впливу проблем несприятливого вибору, морального ризику, колективної дії, принципала-агента на ефективність ФЗЕР.
4. Найбільший потенціал стимулювання економічного розвитку має держава, оскільки вона здатна на макрорівні встановлювати норми та правила і створювати інші інститути, які визначають стимули, що впливають на економічних субєктів на мікрорівні. Ефективність інститутів державної влади та управління впливає на рівень конкурентоспроможності країни. При цьому важлива не ступінь присутності держави в економічному житті, а якість інституціональних стимулів, які дане регулювання створює.
5. Державна політика повинна бути орієнтована на створення тільки продуктивних видів рент і на обмеження існування непродуктивних. Для досягнення цього головним завданням держави повинна стати підтримка конкуренції, а умовою ефективності політики, що проводиться, є її опора на чесне конкурентне змагання у досягненні результатів господарської діяльності, яке дозволяє винагороджувати найбільш ефективних, за ринковими мірками, виробників.
6. Для того, щоб держава працювала в інтересах економічного розвитку, представники державної влади та управління повинні бути забезпечені відповідними стимулами, інституціональними умовами чого має бути діюча система “стримувань і противаг” між різними гілками влади, інформаційна відкритість і підзвітність організованому суспільству, наявність сильного громадянського суспільства та інших елементів демократії, адекватність санкцій і покарань або “тиск” зовнішніх загроз. Важливу роль також відіграють моральні та культурні імперативи представників влади.
7. Україна має формувати та розвивати інститути, що стимулюють ФЗЕР інноваційно-інвестиційного типу. Це включає створення ефективних фінансових ринків, адекватного набору фінансових інститутів, а також якісного законодавчо-регуляторного середовища, що стимулює фінансові вкладення в інновації, нові технології, знання, у сучасні форми капіталу (інтелектуальний, людський, соціальний) і одночасно дестимулює непродуктивні фінансові вкладення. Варто сконцентрувати зусилля на створенні та зміцненні підтримуючих інститутів, таких як конкуренція, захист прав власності та контрактів, прозорість та підзвітність влади, розвиток фондового ринку, інституціональних інвесторів, венчурного інвестування.
Список литературы
Статті у наукових фахових виданнях: 1. Носова О.В. Механизм воздействия институциональных стимулов на эффективность функционирования финансового рынка // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Економічна серія - № 608. - Х., 2003. - с. 96-99.
2. Носова О.В. Институциональные проблемы и институциональные адаптации финансового рынка в условиях асимметрии информации и искаженности институциональных стимулов // Научные труды Донецкого национального технического университета. Экономическая серия. - Выпуск 70. - Донецк, 2004. - с. 179-186.
3. Носова О.В. К вопросу о природе и эффективности ренты и рентоориентированного поведения как институтов развития: опыт стран Восточной Азии // Научные труды Донецкого национального технического университета. Экономическая серия - Выпуск 89-2. - Донецк, 2005. - с. 90-96.
4. Носова О.В. Институциональная роль банка в снижении информационной асимметрии и повышении эффективности функционирования рынка финансов // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць Української академії банківської справи. Т.13. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, УАБС НБУ, 2005. - с. 153-164.
5. Носова О.В. Институционально-стимульный механизм экономического развития // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. Том 1 (84). - №5. - Хмельницький, 2006. - с. 111 - 117.
Тези доповідей: 6. Носова О.В. Роль финансовых рент и рентоориентированного поведения в экономическом развитии стран Восточной Азии // Всеукраїнська наукова конференція студентів, аспірантів і молодих учених “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень”. - Х.: ХНУ, 2004. - с. 210-213.
7. Носова О.В. Взаимосвязь инноваций и институциональной среды в концепции конкурентоспособности страны // Управління розвитком: Збірник наукових статей за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції “Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні”. - Х.:ХНЕУ, 2005. - №3. - с. 174-175.
8. Носова О.В. Роль институциональной архитектоники в финансовом обеспечении экономического развития // Інституційна архітектоніка та механізми економічного розвитку: Матеріали наукового симпозіуму. - Х.: ХНУ, 2005. - с. 231-234.
Інші роботи: 9. Nosova O. European Neighbourhood Policy: a Path towards Greater Competitiveness of Neighbour Countries // European Union And Its New Neighborhood: Addressing Challenges and Opportunities. Volume of Papers. - Vilnius: Mykolas Romeris University. - 2006. - c. 215-235.
10. Носова О.В. Забезпечення участі громадськості у процесі прийняття державних рішень - чи допоможуть нормативні акти уряду? // Регіональна аналітика: Збірник робіт конкурсу “Регіональна аналітика”. - Х.: Фонд місцевої демократії. - 2004. - с. 173 - 184.
11. Носова О.В. Про роль держави у забезпеченні конкурентоспроможності економіки // Конкурентоспроможність: країна, регіон, підприємство. - За ред.Ю.В.Полунєєва. - К.: Рада конкурентоспроможності України, 2006. - с. 65-76.
12. Аналіз законотворчої роботи партій, що прийшли до влади внаслідок виборів 2006 року: відповідність законотворчої діяльності передвиборчим обіцянкам та її вплив на економічний розвиток і добробут населення України. Частина 1 / Ред. О.В.Носова. - К.: Українське товариство фінансових аналітиків, 2006. - 248 с. Дисертанту належать розділи “Передмова”, с.5-7, та “Методологія оцінювання діяльності партій у парламенті з виконання своїх передвиборчих обіцянок”, с. 9-16.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
