Теоретичне обґрунтування інституціональних чинників та основних системоутворюючих умов формування інноваційної економіки. Розгляд досвіду становлення та розвитку інноваційних економік у країнах світу та визначення напрямків його застосування в Україні.
Визначення основних статичних і динамічних умов, чинників соціально-економічного та інституціонального характеру, що здійснюють вплив на інституціональне середовище інноваційного розвитку, а також ефективних інститутів, що є основою формування інноваційних економік посттрансформаційних країн і виконують функції підтримки інновацій у межах соціально-економічних процесів, залишається невирішеним науковим завданням, яке лягло в основу даного наукового дослідження. Посилення актуальності питання формування інноваційної економіки в Україні доповнюється циклічністю розвитку світової економіки, що проявляється в дестабілізуючому впливові світових фінансових криз на економічний розвиток країн світу й погіршенні умов міжнародної конкуренції в економічній, політичній і соціальній сферах. Особистий внесок здобувача в розробку цієї теми полягає в дослідженні інституціональних чинників формування інноваційної економіки в Україні (розділ 3 «Формування інноваційного типу економіки в Україні як стратегічна потреба її посттрансформаційного розвитку»). Для вирішення основних завдань дисертації використані наступні методи: загальнонаукові методи пізнання, що сприяло забезпеченню достовірності одержаних результатів, досягненню логічної завершеності та комплексності наукового дослідження, а саме аналіз і синтез, індукція та дедукція, які дозволили визначити теоретичні засади теорії інноваційної економіки, умови і чинники її формування (п.1.1. і 1.2); наукової абстракції, єдності історичного і логічного, узагальнення - визначено інституціональні форми як елементи інституціональної структури інноваційного розвитку, надано визначення поняттю «інноваційна економіка» (п.2.1); спеціальні методи, характерні для економічних наук, а саме: економіко-статистичний та порівняльного аналізу, що дозволили оцінити місце України серед розвинених країн в інноваційному розвитку та ступінь дисфункціональності її інститутів інноваційної ініціативи і виділити першорядні завдання, стратегічні цілі та інструменти інноваційної політики в країні (розділ 3). інституціональний інноваційний економіка Наукова новизна одержаних результатів, що виносяться на захист, полягає в наступному: вперше: - теоретично обґрунтовано специфічні особливості процесу формування інноваційної економіки України, які полягають у наявності двох стадій, а саме: стадії зародження інноваційної економіки як сектора національної економіки, з формуванням інституціональних основ та інституціонального середовища; та стадії зрілості, на якій інноваційна економіка виступає як економічна система з новим технологічним базисом та зрілою інституціональною структурою.У розділі 1 «Інноваційна економіка як умова сучасного економічного розвитку» розглядаються теоретико-методологічні основи теорії інноваційного розвитку, проводиться порівняння моделей «нової економіки», обґрунтовуються необхідні та достатні умови, основні принципи та чинники формування інноваційної економіки. Інституціоналістська методологія звертає увагу на ряд суспільних відносин, які довгий час знаходились поза економікою і вважалися полем діяльності соціології, психології, юридичних і політичних наук тощо. Отже, аналіз чинників інноваційного розвитку, проведений у розрізі внутрішніх і зовнішніх, економічних, інституціональних, соціальних та культурних чинників, що функціонують у системі формальних і неформальних правил, дозволив виділити передумови формування інноваційної економіки як умови функціонування економіки постіндустріального типу. У розділі 2 «Становлення інноваційної економіки в умовах системної трансформації суспільства» досліджується формування інституціонального середовища інноваційної економіки в умовах посттрансформаційного стану суспільства та розглядається інноваційна політика в розвинених країнах як джерело міжнародного досвіду. Для того щоб інноваційна система працювала ефективно, важливо вилучити інститути, які перешкоджають інноваціям, і заснувати ті, які підтримують інновації.Отже, інноваційна економіка є формою існування економічної системи постіндустріального типу, в основі якої лежить базовий ресурс - знання, який забезпечує економічне зростання країни й збереження конкурентної національної технологічної переваги на світовому ринку за рахунок розвитку наукомістких галузей виробництва та сфери послуг; характеризується підвищеною інтелектуальною активністю суспільства, державною підтримкою науки й підприємницького інноваційного сектору шляхом економічних та неекономічних стимулів; продуцентом інновацій є інноваційний індивід як носій знань, що практично використовуються на благо розвитку суспільства й підвищення рівня життя кожного індивіда в ньому; налагоджена національна інноваційна програма, яка забезпечує вивільнення інноваційного потенціалу суспільства. Динамічними умовами інноваційного розвитку виступають конюнктурні індикатори, функціональна інституціональна структура, інституціональне середовище, наявність системи національних інноваційних пріоритетів, ступінь розвитку ринку інноваційної продукці
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
