Інституціоналізація глобального економічного розвитку - Автореферат

Теоретичні основи генезису та еволюції інституціональної структури економічного розвитку держав та їх регіональних угруповань, специфіки функціонування різних видів і рівнів інститутів, фактори й умови їх ефективної діяльності та стимулюючого впливу на суспільний прогрес, розкрито в працях таких зарубіжних і українських вчених як: Л.Антонюк, А.Алчіяна, Дж.Айрона, Т.Бека, О.Білоруса, О.Вільямсона, Т.Веблена, В.Гамільтона, Дж.Гобсона, Дж.Гелбрейта, Д.Кауфмана, Дж.Коммонса, Р.Коуза, Г.Кларка, А.Кредісова, Д.Лукяненка, З.Луцишин, В.Мітчелла, О.Мозгового, Д.Норта, Є.Новицького, А.Олефір, Є.Панченка, Ю.Пахомова, А.Поручника, А.Румянцева, Л.Руденко, В.Рокочої, С.Сіденко, С.Степаненка, Я.Тінбергена, Р.Фрімана, А.Філіпенка, Р.Хейлброннера, Т.Циганкової, В.Чужикова, Й.Шумпетера, В.Якубенко та інших. Таким чином, комплексне дослідження процесів інституціоналізації глобального економічного розвитку є важливим, як в теоретичному, так і практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання. Дисертаційну роботу виконано згідно плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" в рамках міжкафедральних науково-дослідних тем: "Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку" (номер державної реєстрації 0101U002948) і "Ресурси і моделі глобального економічного розвитку" (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту. Методологічною основою дисертації є історико-логічний метод (при дослідженні категорії "інститут", еволюції становлення та розвитку інституційної системи економічної глобалізації та класифікації теорій, які розкривають її сутність: п.1.1, 1.2, 1.3); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (при класифікації міжнародних інститутів, обґрунтуванні теоретичної моделі інституціоналізації глобального економічного розвитку: п.1.3, 3.1.); аналіз та синтез (при оцінці ефективності діяльності міжнародних інститутів, зясуванні ролі ТНК, університетів та неурядових організацій у сучасній інституційній системі глобального економічного розвитку: п. Нові наукові положення, отримані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному: Вперше одержано: - розкрито еволюцію становлення та розвитку інституційної системи економічної глобалізації з виокремленням, за критерієм пануючого типу регуляторів глобальної економіки, чотирьох її етапів: І етап (1870-1914рр.) - домінування мікрорівневих регуляторів; ІІ етап (1914-1945рр.) - превалювання двосторонніх міждержавних інститутів регулювання; ІІІ етап (1945-1980рр.) - поява багатосторонніх міждержавних інтеграційних органів управління та наднаціональних інститутів; IV етап (з 1980 р. і дотепер) - формування системи глобального менеджменту;У розділі 1 "Теоретичні основи дослідження процесу інституціоналізації глобального економічного розвитку" досліджено методологічні засади формування глобальної економіки, проаналізовано концепції, які висвітлюють сутність та рушійні сили економічної глобалізації, розкрито еволюцію становлення та розвитку інституційної системи світового господарства, а також умови та чинники її модифікації за умов глобалізації. Автор дослідив сучасні підходи відомих вітчизняних та зарубіжних економістів до визначення категорії "глобалізація", і виявив різні точки зору щодо цієї дефініції, а також її різнорідну природу походження, а саме: як процес уніфікації (універсалізації) ідей, норм поведінки цінностей: Д.Белл, Ч.Морісон, С.Мочерний, В.Пєрская, О.Чумаков, К.Шот; як інтегративна властивість ринків: Ж.Адда, Л.Бляхман, Гж.Колодко, Дж.Сорос, Т.Фрідман, С.Хофман; як детериторіалізація соціально-економічних явищ і процесів: А.Аппадураї, У.Бек, Д.Гелд, Д.Голдблатт, Дж.Парратон, М.Уотерс; як інтенсифікація соціально-економічних трансформацій: Е.Гіденс, М.Інтрилігейтор, В.Міхеєв, А.Тейт, Ю.Шишков; як процес формування глобальних управлінських структур або проект глобального управління: М.Ільїн, В.Міхеєв, А.Панарін, В.Сіденко, А.Уткін, Т.Шанін; як форми і методи світової експансії: О.Білорус, А.Вебер, В.Інозємцев, В.Лукашевич; як тенденція в розвитку людської цивілізації: Н.Глейзер, В.Міронов, Дж.Стігліц; як розмивання меж державного суверенітету: М.Арчер, Б.Баді, І.Лукашук, К.Омає; як результат науково-технічного прогресу: М.Делягін, Ю.Пахомов, Т.Шанін. На основі аналізу довгих інноваційних хвиль Й.Шумпетера, циклів та ритмів розвитку глобальної економічної і політичної систем В.Пантіна й В.Лапкіна, довгих хвиль М.Кондратьєва, хвиль демократизації С.Хантінгтона, хвиль зовнішньоекономічної експансії США Ф.Клінберга, а також хвиль глобалізації, запропонованих експертами групи Світового Банку, автор доводить циклічний характер розвитку глобальної економіки і виокремлює чотири її. За основним критерієм - пануючим типом регуляторів світової економіки - автор виокремлює чотири етапи у розвитку даної сист

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ