Аналіз інституту усиновлення в цивільному праві. Особи, які можуть бути усиновлені та які можуть бути усиновлювачами. Система усиновлення України, її особливості. Позбавлення усиновлювача батьківських прав, недійсність та скасування усиновлення в Україні.
Під усиновленням розуміються й суспільні відносини, суть якого зводиться до того, що в родину приймається стороння дитина з метою змісту й виховання його як свого рідного сина або дочки. Усиновлення завжди означатиме прийняття в сімю чужих дітей на правах власних, тобто це одна з форм сімейного виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. Усиновлення (удочеріння) - найбільш переважна форма пристрою дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків. Усиновлення - це перехід прав й обовязків від біологічних батьків (батька) дитини до усиновителів (усиновителеві), при якому дитина в правовому відношенні повністю прирівнюється до біологічних дітей усиновителя. Метою дослідження є зясування місця права на усиновлення у структурі особистих немайнових прав людини, окреслення перспектив вирішення окремих проблем, повязаних із процесом здійснення цього права, а також на основі вивчення та узагальнення правозастосовної практики та досвіду, досягнень правознавчої науки розкрити суть та зміст такого інституту цивільного процесу як усиновлення в Україні в сучасних умовах нашої держави.г) загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (можуть бути з дошкільними відділеннями). Саме такою формою виховання та турботи про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, є прийомні сімї, дитячі будинки сімейного типу, які за наявності відповідних умов можуть створюватися рішенням місцевої державної виконавчої влади. Головною і визначальною ідеєю інституту усиновлення є турбота про дітей, які втратили батьків або з тих чи інших причин позбавлені батьківського піклування, створення для них середовища, яке є характерним для сімї (турбота про розвиток дитини, виховання, спілкування з дорослими, матеріальне забезпечення тощо). Ця вимога закону поширюється на відносини: а) усиновлення в Україні громадянами України дитини, яка також є громадянином України; Усиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами нашої держави, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України.226 Сімейного кодексу України гарантує особі право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення. усиновлення цивільний право батьківський Особи, яким у звязку з виконанням службових обовязків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку; пошук ними дитини для усиновлення; подання заяви про усиновлення; розгляд справи про усиновлення; здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини), зобовязані не розголошувати її, зокрема й тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Якщо усиновлюється дитина, яка не досягла семи років, посадові особи при виявленні її згоди на усиновлення зобовязані вживати заходів щодо забезпечення таємниці усиновлення від самої дитини. Усиновлювач має право приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам. Так, за бажанням особи, яка подає заяву про усиновлення, вона може бути записана у Книзі реєстрації народжень матірю, батьком дитини або повнолітньої особи на підставі рішення суду.Нажаль, під час усиновлення дітей спостерігаються порушення. Нажаль, права дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування в Україні реалізуються в умовах економічних та соціальних протиріч, нестабільності, що негативно впливають на розвязання проблем захисту цієї категорії дітей. Обєктом особливої уваги з боку держави, як наголошується в Конвенції про права дитини, мають бути діти, що живуть у важких соціальних умовах. До категорії таких дітей в Україні належить низка груп: діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування; діти із соціальних сімей; діти, які порушили закон; діти-інваліди; діти із сімей безробітних або ті, що змушені працювати; діти - жертви економічних катастроф; діти, що втекли з дому; діти-наркомани та ті, що зловживають спиртними напоями. Відповідно до статті 20 Конвенції про права дитини діти, постійно чи тимчасово позбавлені сімейного оточення, мають право на особливий захист та допомогу з боку держави.До останнього часу вважалося, що позбавлення батьківських прав як вид сімейної відповідальності можна застосовувати тільки до рідних батьків, а скасування усиновлення - це, по суті, і є позбавлення батьківських прав, але тільки стосовно усиновлювачів. Між тим, новий Сімейний кодекс розширив коло осіб, до яких може бути застосований цей вид відповідальності, виходячи з того, що якщо усиновлювач був записаний матірю, батьком усиновленої ним дитини, він як носій батьківських прав може бути їх позбавлений. Хоча слід зазначити певну непослідовність законодавця в цьому питанні, бо батьківськими правами наділяються всі усиновлювачі, а не тільки ті, що записані матірю або батьком усиновленої ними дитини [11, c.102]. У разі позбавлення усин
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Інститут усиновлення в цивільному праві
1.1 Поняття усиновлення
1.2 Особи, які можуть бути усиновлені
1.3 Особи, які можуть бути усиновлювачами
Розділ 2. Система усиновлення України та її особливості
2.1 Таємниця усиновлення
2.2 Вдосконалення системи усиновлення в Україні
Розділ 3. Позбавлення усиновлювача батьківських прав, недійсність та скасування усиновлення
3.1 Позбавлення усиновлювача батьківських прав
3.2 Недійсність усиновлення
3.3 Скасування усиновлення
Розділ 4. Проблеми усиновлення в Україні
Висновки
Список використаних джерел
Додаток
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
