Проблеми соціально-політичного статусу інституту темників у Монгольській імперії ХІІІ ст. і Золотій Орді, його впливу на процеси, пов’язані з виокремленням татарських народів у окрему народність. Етапи входження мангутів до складу держави Чингізхана.
Дослідження державотворчих процесів будь-якого народу вимагає всебічного аналізу аспектів та особливостей, повязаних із процесом створення власних суверенних соціально-політичних інститутів. Проте не менш важливим у державотворенні є субєктивний чинник - діяльність конкретних історичних осіб: вождів, воєначальників, духовних лідерів, що може призвести до виокремлення певного народу й перетворення його в повноцінну політичну одиницю. Обєктом дисертаційної роботи є діяльність темників, тобто воєначальників, які не маючи законних підстав для влади над Золотою Ордою, виступали каталізаторами державотворення татарських орд на терені Улусу Джучі - західній частині імперії Чингізхана, котра в І половині ХІІІ ст. здобула фактичну незалежність. Особлива увага акцентується саме на діяльності лідерів мангуто-ногайців, процес державотворення яких проходив паралельно з процесом етногенезу, і цим визначив спільні риси з іншими татарськими народами. Мета наукової роботи полягає в тому, щоб на основі джерел і через аналіз етнологічних та історичних інтерпретацій визначити взаємозвязок між функціонуванням інституту золотоординських темників і процесами державотворення в мангуто-ногайців; визначити основні чинники й умови, що вплинули на цей процес; особливості етногенезу ногайців як одного з татарських народів.Праці названих авторів містять інформацію, яка безпосередньо стосується досліджуваної теми, а саме діяльності темників Ногая та Едигея та ситуації в Золотій Орді в період соціально-політичних заворушень, коли відбувалися зміни існуючих відносин. Зокрема визначено два періоди розвитку історіографії питань соціальної еволюції Монгольської імперії ХІІІ ст. та Золотої Орди, а також статусу темників у вищеназваних державах. Висвітлення статусу темників обмежувалось констатацією їх прямої залежності від хана в період могутності Золотої Орди та зростанням автономізму в часи внутрішніх криз. Сафаргалієв однією з головних причин розпаду Золотої Орди вважає боротьбу за владу між ханами й мангутськими мурзами, починаючи з Едигея. Вчений здійснив порівняльний аналіз статусу темників і ханів в Орді, шляхи легітимації влади й реальних повноважень представників вищої військової аристократії.
План
2. Основний зміст дисертації
Список литературы
1. Заплотинський Г.С. Синтез недержавних соціально-політичних інститутів східних словян та кочовиків „Великого степу” у ХІІІ - XV ст. // Словянські обрії: Міждисциплінарний збірник наукових праць. - К. НАНУ, Національна бібліотека імені В.І. Вернадського, 2006 - Вип. 1. - С. 67-81
2. Заплотинський Г.С. Інститут темників і вплив їх політики на формування татарських державних утворень в Золотій Орді / Український історичний збірник. - К., 2004 - Вип. 7.- С. 20-35
3. Заплотинський Г.С. Емір Едигей: основні віхи державницької політики // Український історичний збірник. - К., 2004 - Вип. 7. - С. 33-53.
4. Заплотинський Г.С. Зовнішня політика темника Золотої Орди Ногая (ІІ пол. ХІІІ ст.) // Науковий збірник КИМУ. Серія: Міжнародні відносини. - К., 2007 - Вип. 5. - С. 147-160.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
