Інститут підприємництва в неусталеній господарській системі України - Автореферат

Оцінка місця і ролі інституту підприємництва в господарській системі України, зясування його сутнісних ознак та характеристик дозволить виявити напрями удосконалення його функціонування та точки розвитку, вибудувати обґрунтовану політику держави щодо впливу на підприємницькі процеси. Світова та вітчизняна наука не завжди приділяла достатню увагу підприємництву як економічному явищу, оскільки підприємницька активність сприймалася як щось органічно притаманне ринковому господарству. Дослідження різних аспектів підприємництва з врахуванням його інституційної складової знаходимо у працях класиків економічної науки Р.Кантільйона, А.Сміта, Д.Рікардо, Ж.Б.Сея, Й.Тюнена, Г.Мангольдта, В.Зомбарта, М.Вебера, Т.Веблена, Дж.Комонса, А.Маршала, Дж.Б.Кларка, Й.Шумпетера, Ф.Найта, Ф.Гаєка, та інших. До українських дослідників, які зробили вагомий внесок у розробку питань підприємництва та інституційного розвитку, належать Т.Богданова, В.Будкін, З.Варналій, Т.Гайдай, А.Гальчинський, В.Геєць, С.Злупко, В.Зянько, В.Кредісов, В.Ляшенко, І.Манцуров, О.Михайловська, О.Пиріг, Т.Притиченко, Т.Прохорова, С.Реверчук, М.Ромашко, О.Прутська, Р.Пустовійт, В.Семиноженко, В.Сизоненко, В.Узунов, В.Чабан, А.Чаусовський, А.Чухно та інші. Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові акти України (кодекси та закони, підзаконні нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, профільних міністерств і відомств, проекти законодавчих актів); звіти, аналітичні та статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Української асоціації інвестиційного бізнесу, міжнародних організацій; наукова та монографічна література, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених у періодичних виданнях; матеріали міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій; ресурси мережі Інтернет.У першому розділі дисертації „Теоретико-методологічні засади дослідження інституту підприємництва” розглянуто і уточнено підходи до розуміння поняття „інститут підприємництва”, зясовано його місце в інституційній структурі суспільства і звязки з її окремими елементами, визначено комплекс показників для кількісної оцінки стану і динаміки підприємницьких процесів у національній економіці. У результаті виокремилися три підходи до визначення його функцій, синтез яких дає змогу визначити підприємництво як особливий вид господарської діяльності, що характеризується творчим, інноваційним характером і здійснюється в умовах невизначеності, а також спрямований на виявлення та найповніше використання наявних ринкових можливостей і створення нових. Правові передумови підприємництва, його легалізовані форми і види у взаємозвязку із реальними способами його здійснення утворюють інститут підприємництва, який визначає межі реалізації підприємницького хисту, окреслює коло субєктів підприємництва, форми його здійснення, особливості взаємодії між підприємцями та суспільними інституціями. Інститути, які регулюють здійснення зазначених відносин, чинять вагомий вплив на формування інституту підприємництва, оскільки визначають розподіл і використання ресурсів виробництва, розпорядження результатами підприємницької діяльності, способи організації ділових проектів. У другому розділі „Функціонування інституту підприємництва в неусталеній господарській системі України” здійснено ретроспективний аналіз становлення вітчизняного інституту підприємництва; зясовано визначники його розвитку в перехідний період, зокрема вплив інституційних пасток; виявлено ключові чинники динаміки інституту підприємництва у сучасній економічній системі України.Одним із вирішальних чинників такого розвитку є підприємництво, яке за допомогою властивих йому механізмів спроможне виступити рушійною силою зростання національної економіки. Як творча, ініціативна діяльність підприємництво здатне забезпечити розвязання багатьох проблем економічного та соціального характеру, зокрема: насичення ринків товарами та послугами, впровадження інноваційних рішень, подолання безробіття, зростання рівня доходів громадян, підвищення рівня життя, досягнення конкурентоспроможності у світовому економічному просторі. Інститут підприємництва неможливе без існування та ефективного функціонування низки інститутів, які творять підґрунтя для здійснення незалежної і продуктивної економічної діяльності. Подолання негативних явищ функціонування інституту підприємництва зумовлює необхідність застосування заходів державного впливу. У результаті частих військових кампаній на українських землях і втрати власної державності розвиток інституту підприємництва в Україні сповільнювався або й призупинявся.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Розвязання сучасних соціально-економічних проблем України значною мірою залежить від можливості забезпечення сталого економічного розвитку. Одним із вирішальних чинників такого розвитку є підприємництво, яке за допомогою властивих йому механізмів спроможне виступити рушійною силою зростання національної економіки. Як творча, ініціативна діяльність підприємництво здатне забезпечити розвязання багатьох проблем економічного та соціального характеру, зокрема: насичення ринків товарами та послугами, впровадження інноваційних рішень, подолання безробіття, зростання рівня доходів громадян, підвищення рівня життя, досягнення конкурентоспроможності у світовому економічному просторі.

2. Неодмінним аспектом здійснення підприємницької діяльності, окрім створення товарів і послуг, є взаємодія між різними субєктами господарського процесу. Потреба у структуруванні та регулюванні підприємницьких відносин стала причиною виникнення інституту підприємництва. Формати підприємницької поведінки, прийняті та визнані у суспільстві, утворюють інститут підприємництва, тісно повязаний із низкою інших інститутів суспільства. Розуміння структури звязків інституту підприємництва із елементами інституційного середовища є особливо важливим для окреслення його сутності та особливостей у конкретний історичний період.

Інститут підприємництва неможливе без існування та ефективного функціонування низки інститутів, які творять підґрунтя для здійснення незалежної і продуктивної економічної діяльності. Визначення та забезпечення набору прав власності, відносин праці, допустимих моделей управління та владних відносин закладає основи підприємництва. Формальне регулювання цих аспектів обумовлює характер використання та розподілу ресурсів підприємницької діяльності, розподілу підприємницького прибутку. Однак адекватність формальних норм ще не забезпечує ідеального середовища для виявлення підприємницької активності. Вплив неформальних елементів інституційного середовища, зазвичай, є більш вагомим і визначає, яким чином формальні правила впроваджуються та виконуються у реальних умовах. Відтак інститут підприємництва слід розглядати як множину формальних і неформальних регуляторів, які перебувають у взаємній залежності між собою.

3. Власне саме підприємництво може втілюватися у багатьох формах. Залежно від співвідношення інституційних та макроекономічних чинників у конкретній господарській системі домінують окремі види підприємницької діяльності. Відповідно в інституті підприємництва переважають ті формати, які сприяють функціонуванню його найбільш поширених проявів. Однією із особливостей неусталеної господарської системи України є існування сприятливих умов для поширення непродуктивного та деструктивного підприємництва, посилення тенденцій до деформалізації господарської діяльності і переважання мотивів для підприємництва з необхідності.

4. Подолання негативних явищ функціонування інституту підприємництва зумовлює необхідність застосування заходів державного впливу. Виявлення чинників змін підприємництва є важливим для прогнозування того, як позначаться зміни урядової політики, макроекономічного та інституційного середовища на стані та динаміці підприємницьких процесів. Для обєктивної оцінки підприємницьких процесів необхідною є розробка інструментів для вимірювання параметрів підприємництва.

Емпіричні дослідження підприємництва ускладнюються великою кількістю його проявів і форм. Сьогодні оцінку стану та динаміки підприємницької діяльності здійснюють за допомогою комплексу показників для вимірювання його окремих аспектів. При цьому увагу акцентують на різних рівнях підприємництва, виконанні його головних функцій, визначенні потенціалу до зростання підприємницького сектору. Різноманітність підприємницьких процесів також може призводити до неоднозначності у трактуванні кожного окремого показника. Для отримання достовірних висновків емпіричні дослідження доцільно поєднувати із методами логічного та історичного аналізу.

5. Необхідність врахування історичного досвіду формування інституту підприємництва в Україні продиктована загальними закономірностями інституційного розвитку, які виявляються у залежності сучасних правил та форматів поведінки від подій попередніх періодів. Підприємницька діяльність українців мала місце завжди. Зручне територіальне розташування, багатий ресурсний потенціал і підприємливість населення сприяли поширенню успішних форм підприємницької діяльності. Одночасно ці чинники зумовлювали підвищений інтерес з боку агресивних держав-сусідів. У результаті частих військових кампаній на українських землях і втрати власної державності розвиток інституту підприємництва в Україні сповільнювався або й призупинявся. За колоніального становища України переважали непродуктивні форми підприємницької діяльності, що було зумовлено відповідною політикою владних режимів.

За всемогутності держави найбільш вигідним економічно ставало непродуктивне підприємництво, оскільки воно забезпечувало стабільні та високі рівні доходу. Продуктивна підприємницька діяльність часто здійснювалася з необхідності, тобто мотиви пошуку нових можливостей та розвитку власної справи не були переважними. Як наслідок, розвивалося інституційне забезпечення непродуктивних форм підприємництва, тоді як інституційне забезпечення продуктивних форм характеризувалося неповнотою, існуванням прогалин та внутрішніх суперечностей.

Періоди піднесення підприємницької активності збігаються із періодами зміцнення власної державності або із нетривалими періодами послаблення тиску імперських урядів на економічну діяльність. На цих відтинках історичного поступу підприємництво демонструвало відповідність світовим тенденціям тогочасного господарського укладу. Загалом, формування інституту підприємництва в Україні відбувалося нестабільно і фрагментарно.

6. Найбільш негативно на розвиток інституту підприємництва вплинув період функціонування адміністративно-командної системи. Заборона приватної ініціативи та директивний спосіб керівництва економічними процесами спричинили руйнування засад підприємництва і згасання його функцій в їх продуктивних проявах. Натомість поширювалося застосування підприємницького хисту у непродуктивних та деструктивних формах, що сприяло розвитку і глибшому вкоріненню в господарську практику відповідних елементів інституту підприємництва.

7. У період ринкової трансформації вітчизняної економіки формування та функціонування інституту підприємництва ускладнюється відсутністю ефективних систем державного управління, правового регулювання, світоглядної самоідентифікації населення, а також дієвості функціонування інших інститутів суспільства. Інституційні пастки, що виникли в цей період, підвищують трансакційні витрати підприємницької діяльності і посилюють тенденції до поширення непродуктивного підприємництва, тінізації економічних відносин, неефективного використання ресурсів і пригнічення підприємницьких функцій.

8. Відповідно до результатів регресійного аналізу на динаміку зміни підприємництва значний вплив мають макроекономічні та інституційні чинники. Потреба у позикових коштах з боку субєктів підприємництва та споживачів їхньої продукції пояснює залежність між темпами зміни окремих аспектів підприємництва та рівнями кредитування економіки. Стимулювальний ефект на підприємницьку активність має зростання відкритості економіки. Дослідження чинників здійснення окремих підприємницьких функцій засвідчило необхідність перегляду ролі держави у розподілі національного доходу та подоланні вад інституційного середовища для ефективної інноваційної діяльності. Якісні зміни інституційного середовища, зокрема зниження рівнів корумпованості чиновницького апарату, поряд із поліпшенням функціонування фінансово-кредитного механізму, сприятимуть тому, що дохід від підприємницької діяльності стане показником успішності підприємця.

9. Суттєвою перешкодою для розвитку інституту підприємництва в Україні є недосконалість нормативно-правового забезпечення усіх аспектів підприємницької діяльності. Для здійснення підприємницької діяльності у формальному полі необхідним є опрацювання великої кількості нормативних документів, що призводить до перерозподілу ресурсів не на користь виробництва товарів чи надання послуг. Така ситуація сприяє поширенню різноманітних форм непродуктивного підприємництва і посиленню тенденцій до тінізації економіки. Очевидно, що одним із пріоритетів має стати впорядкування, систематизація та якісне покращення нормативно-правової бази підприємницької діяльності, розробка і впровадження механізмів реалізації юридичних правил.

Розвиток підприємництва потребує здійснення послідовної і виваженої державної політики у цій сфері. Для підвищення ефективності взаємодії держави та підприємницького сектору доцільно здійснити перегляд засад підтримки субєктів підприємництва різних видів, застосовувати інструменти територіального і галузевого розвитку підприємництва, а також усувати умови поширення негативних неформальних практик господарювання.

10. Контрольно-наглядова модель впливу держави на підприємництво має замінюватися моделлю співпраці, яка сприятливо впливатиме на підприємницьку активність. Впровадження заходів урядової політики має відбуватися на основі достовірних науково обґрунтованих висновків. Результати здійсненого дослідження свідчать про необхідність вдосконалення методологічного інструментарію вивчення підприємництва, забезпечення системності та повноти статистичних даних, розширення напрямів досліджень у цій сфері. Першочерговими завданнями для досягнення поставлених цілей є систематизація та доопрацювання понятійно-категоріального апарату дослідження підприємництва, розширення знань про структуру і співвідношення між собою елементів інституту підприємництва, вдосконалення системи показників для кількісної та якісної оцінки стану і динаміки підприємництва.

Статті у фахових виданнях: 1. Сухарська І. Історія розвитку інституту підприємництва в Україні / Ірина Сухарська // Вісник Львівського Університету. Серія Економічна. - Вип. 40. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. - С.238-242.

2. Сухарська І. Вплив релігії на підприємницьку діяльність / Ірина Сухарська // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. - Вип. 20. Сучасна парадигма управління та Острозька Біблія. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. - С.69-72.

3. Сухарська І. Інститут власності як ключовий чинник підприємництва / Ірина Сухарська // Вісник Черкаського Університету. Серія: Економічні Науки. - Вип. 152. - Черкаси: Черкаський національний університет ім.. Б. Хмельницького, 2009. - С.12-19.

4. Сухарська І. Інституція підприємництва як обєкт економічного дослідження / Ірина Сухарська // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - Вип. 1, січень - березень. - Тернопіль, 2010. - С.74-80.

5. Сухарська І.Я. Вплив нормативно-правового забезпечення податкової політики на інститут підприємництва / Ірина Сухарська // Наукові записки. Серія „Економіка”. Фінансова система України. Збірник наукових праць. - Острог: Видавництво національного університету „Острозька академія”, 2010. - Вип. 15. - С.108-116.

Публікації в інших виданнях: 6. Сухарська І. Чи має перспективи венчурний бізнес в Україні / Ірина Сухарська // Нові обрії економічної науки. Матеріали Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 11-12 травня 2007 р. - С.247-248.

7. Сухарська І. Інститут корупції як фактор зниження ефективності підприємницької діяльності / Ірина Сухарська // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності”, Жовті Води, 19 - 20 березня 2009 р. - Том 4. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2009. - С.101-106.

8. Сухарська І. Вплив релігії на підприємницьку діяльність / Ірина Сухарська // Сучасна парадигма управління і Острозька Біблія. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 9 - 10 квітня 2009 р. - м. Львів. - С.49-50.

9. Сухарська І. Деякі інституційні особливості застосування платіжних інструментів у підприємницькій діяльності / Ірина Сухарська // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції: в 2 ч. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009. - Ч.1. - С. 435-439.

10. Сухарська І. Підприємництво в глобальному середовищі / Ірина Сухарська // Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи. Матеріали Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 15-16 травня 2009 р. - С.472-473.

11. Сухарська І. Власність як ключовий чинник підприємництва / Ірина Сухарська // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах. Збірник матеріалів IV Міжнародної наукової конференції 23-25 вересня 2009 р: в 2 т. - Черкаси: Вид. від ЧНУ ім.. Б. Хмельницького, 2009. - Т.1. - С.19-21.

12. Сухарська І. Роль ментальних чинників у розвитку інституту підприємництва в Україні // Віра і розум. Збірник тез міжнародної науково-практичної конференції., Львів, 3 грудня 2010 р. - С.129-131.