Інститут моральної шкоди в кримінальному судочинстві України - Автореферат

Забезпечення дієвості механізмів компенсації моральної шкоди, завданої особі в результаті злочинних посягань, складає нині один із пріоритетних напрямків реалізації державної правової політики в галузі кримінальної юстиції, що на найвищому державному рівні прямо відображено в Указі Президента України №1560 від 28 грудня 2004 року „Про концепцію забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів”. Право на компенсацію моральної шкоди, заподіяної злочином, закріплено в Конституції України та міжнародно-правових документах, воно поступово набуває своєї деталізації в галузевому законодавстві, зокрема, у кримінально-процесуальному. Неухильно відбувається процес розвитку підвалин його реалізації, уточнюються правові позиції щодо порядку визначення розміру даного виду шкоди, способів її відшкодування, удосконалюється процедура подання цивільного позову про компенсацію моральної шкоди, його забезпечення, основи доказування фактичних обставин справи в цій частині. Становлення в Україні інституту компенсації моральної шкоди у порядку кримінального судочинства кореспондується з відповідним розвитком кримінального, цивільного, цивільного процесуального та інших галузей законодавства, воно певною мірою відповідає загальним тенденціям гармонізації вітчизняної правової системи з основами правового регулювання країн Європейського Союзу. Так, метод системного аналізу надав можливість проаналізувати фундаментальні положення сучасної теорії кримінального процесу, основоположні правові принципи, а також підходи вітчизняних та зарубіжних учених щодо поняття, змісту, значення, методики обчислення розміру компенсації моральної шкоди, заподіяної злочином, а також проблем реалізації права на її компенсацію у кримінальному судочинстві України; історико-правовий метод використовувався для дослідження становлення інституту моральної шкоди та її компенсації у кримінальному судочинстві; формально-юридичний - застосовувався при співставленні норм чинного КПК України та проекту нового КПК України, обґрунтування висновків і пропозицій щодо їх доповнення чи уточнення; порівняльно-правовий - для аналізу та порівняння національного і іноземного кримінально-процесуального законодавства; формально-логічний - при вивченні сутності та визначення поняття “моральна шкода”.Розділ перший “Загальна характеристика інституту моральної шкоди у кримінальному судочинстві” складається з чотирьох підрозділів і присвячений історії становлення і розвитку, поняттю, змісту, значенню інституту моральної шкоди у кримінальному судочинстві, дослідженню зарубіжного досвіду та міжнародно-правових аспектів. “Поняття, зміст та значення інституту моральної шкоди в кримінальному судочинстві України” досліджується саме термінологічне навантаження категорії “моральна шкода”, її зміст та значення, необхідність впровадження єдиного універсального поняття “моральна шкода” для всіх галузей права. На думку дисертанта, доцільно, при визначені змісту категорії “моральна шкода” керуватися терміном “страждання”, а не “страждання і переживання”, оскільки під час заподіяння моральної шкоди шкідливі зміни в охоронюваних благах відображаються у формі відчуття (фізичні страждання) і уявлення (моральні страждання). Другий розділ “Право на компенсацію моральної шкоди у кримінальному процесі України” складається з чотирьох підрозділів та присвячений юридичній природі права на компенсацію моральної шкоди та його місця у процесуальній формі, межам реалізації цього права, методології і критеріям визначення розміру та способам відшкодування моральної шкоди. 28, 29, 49, 50, 64, 122 КПК України, в яких необхідно передбачити, що цивільний позов в кримінальній справі вправі предявляти особа, яка зазнала матеріальної та/або моральної шкоди від злочину; забезпечення позову застосовується, коли злочином завдана матеріальна та/або моральна шкода; потерпілий користується правом на досудовому слідстві і на стадії попереднього розгляду справи предявляти цивільний позов про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди; потерпілому розяснюється право предявляти в кримінальній справі цивільний позов у випадках, коли злочином йому завдана майнова та/або моральна шкода; доказуванню в кримінальній справі підлягає характер і розмір матеріальної та/або моральної шкоди згідно з предявленим потерпілим цивільним позовом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ