Досліджено інститут медіації як правовий механізм альтернативного вирішення господарських спорів та його застосування в країнах Європи. Виявлено недоліки законопроекту та запропоновано шляхи удосконалення регулювання медіації в господарському процесі.
Ця процедура дуже подібна до медіації, проте, частіше використовується державними установами або судами. У цій процедурі можуть брати участь як одна сторона спору, так і обидві; вони розробляють рішення щодо спірних питань за допомогою незалежного експерта, який допомагає сторонам знайти спільне рішення. Стаття 3 (а) Директиви містить визначення медіації: «Медіація» означає структурований процес, незалежно від його назви, за яким дві або більше сторін спору, на добровільній основі, для досягнення рішення про врегулювання спору звертаються за допомогою до посередника. Таким чином, у деяких країнах ЄС медіація є чисто добровільним заходом, в той час як в Італії, наприклад, існує тенденція до обов’язкового використання медіації. Так, наприклад, в Англії, Уельсі та Нідерландах, використання медіації значно поширене і процес широко використовується юристами та представниками бізнес-сектору, але майже не поширена в таких країнах, як, наприклад, Греція і Португалія, де поняття медіації відносно нове та недостатньо вивчене [9].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
