Іншомовні слова корейського походження в українській мові - Автореферат

Значна активізація контактів між українською і корейською мовами стала наслідком установлення незалежною Україною дипломатичних відносин із обома корейськими державами - Корейською Народно-Демократичною Республікою (Північною Кореєю) і Республікою Корея (Південною Кореєю) - і розширення українсько-корейських контактів у різних галузях, включаючи політику, економіку, культуру, спорт тощо. Сказане зумовлює актуальність дослідження іншомовних слів корейського походження в українській мові. Метою дослідження став аналіз іншомовних слів корейського походження в українській мові в аспектах їх фонетичного, графічного, морфологічного, семантичного освоєння й сприйняття як елементів корейської картини світу, котрі перебувають у процесі входження в українську мову і створюють для українського мовця образ Кореї. визначити типологічні особливості корейської мови, що утруднюють адаптацію слів корейського походження українською мовою, вивчити особливості фонетичної, графічної, семантичної та граматичної адаптації кореїзмів в українській мові та помилки при їх уживанні в українських текстах, виробити рекомендації щодо вдосконалення передачі кореїзмів українською мовою; Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше зібрано, систематизовано й проаналізовано масив іншомовних слів корейського походження у сучасній українській мові, виявлено фонетичні та морфологічні риси корейської мови, що утруднюють засвоєння слів корейського походження носіями української мови, вивчено особливості фонетичної, графічної, семантичної та граматичної адаптації іншомовних слів корейського походження в українській мові, описано сприйняття корейської мовної картини світу носіями української мови.У першому розділі “Іншомовна лексика як вираження мовної картини світу” вивчено теоретичне підґрунтя дослідження іншомовних слів корейського походження української мови: питання теорії мовних картин світу та її лексичний аспект, проблематику мовних контактів та досвід контактологічних досліджень української мови, запозичення лексики як вияв мовно-культурних контактів, історію вивчення орієнтальної лексики в українській мові, місце екзотизмів у масиві запозиченої лексики, досвід тематичної класифікації іншомовних слів із урахуванням своєрідності мовних контактів та їхніх лексичних наслідків залежно від мов, які контактують. У другому розділі “Проблема освоєння іншомовних слів корейського походження українською мовою” визначено співвідношення позамовних і мовних чинників появи слів корейського походження в українській мові, показано місце дослідження українсько-корейських мовних контактів у контексті традиції вивчення корейської мови в українській лінгвістиці, виявлено типологічно специфічні особливості корейської мови з погляду носіїв української мови, проаналізовано особливості фонетичної, графічної, семантичної та морфологічної адаптації слів корейського походження в українській мові, вироблено рекомендації щодо вимови і написання іншомовних слів корейського походження в українській мові. Українсько-корейські мовні контакти здійснюються нині в різних площинах: через оригінальні українськомовні та перекладні з корейської мови тексти на корейську тематику, що містять кореїзми; через усне спілкування носіїв української мови, що вивчають корейську мову, з носіями корейської - викладачами, студентами (зокрема під час стажувань українських студентів у Республіці Корея), волонтерами тощо; через спілкування в українських харчувальних закладах, де готують корейські страви, тощо. Корейському /g/ відповідає українське /ґ/, тому слід передавати в українських текстах сінґик “новий театр”, чіриґі “удар кулаком” замість неточних форм сінгик, чіригі. Опитування студентів (понад 180 осіб переважно філологічних спеціальностей) трьох ВНЗ Києва (Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”) показало, що опитаним відомо в українській мові близько двох десятків слів японського походження, близько десятка слів китайського походження і тільки два слова корейського походження - національне бойове мистецтво тхеквондо і корейська капуста кімчхі (слова наводимо у фонетично правильній формі, хоча респондети нерідко подавали їх у викривленій).У проблематиці активно здіснюваних у кінці ХХ - на початку ХХІ століття студій над мовними картинами світу переважає лексичний аспект, у межах якого визначаються ключові поняття світосприйняття народу, відображені в мові. Лексичні запозичення є індикаторами взаємодії картин світу мови-донора і мови-реципієнта, показуючи, як одна мова через іномовні лексичні елементи освоює фрагменти мовної картини світу іншої мови, витворюючи вже в собі картину світу цієї чужої мови. В українській лінгвістиці ХХ - початку ХХІ століть ґрунтовно досліджуються теоретичні аспекти мовних контактів (контактна взаємодія лексики, фразеології, семантики, морфології, синтаксису, теорія субстрату, двомовність

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ