Інсерційно-делеційний поліморфізм гена ангіотензинперетворюючого ферменту та ефективність ірбесартану у хворих з фібриляцією передсердь - Автореферат

Вивчення внутрішньосерцевої і центральної гемодинаміки при різних формах ФП дало можливість провести чітку паралель між вираженістю структурних змін міокарда і частотою, тяжкістю нападів та перебігом ФП (Dries D.L., 1998). Здобувач проводив інструментальне та генетичне обстеження хворих з фібриляцією передсердь, вивчав звязок І/D поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту, рівня мозкового-натрійуретичного пептиду з клінічним перебігом захворювання та ефективністю терапії блокатором АТ II рецептором - ірбесартаном. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на фібриляцію передсердь на підставі визначення факторів, у тому числі і генетичних, які впливають на клінічний перебіг захворювання та вивчення ефективності й безпечності призначення ірбесартану. Вивчити вплив терапії ірбесартаном на клінічний перебіг захворювання та динаміку рівня мозкового натрійуретичного пептиду в плазмі крові у хворих різними формами фібриляції передсердь. Дослідити фактори сприятливого та несприятливого прогнозу в залежності від статі, супутніх захворювань, стану внутрішньосерцевої гемодинаміки, динаміки мозкового-натрійуретичного пептиду та I/D-поліморфізмом гену ангіотензинперетворюючого ферменту у хворих з фібриляцією передсердь.З 28 осіб на пароксизмальну форму ФП тахісистолічний варіант мали 22 особи (78%), нормосистолічний 6 осіб (21%), хворих на персистуючу форму - 40 осіб, 23 хворі (57%) - тахісистоличний варіант, 15 хворих (38%) - нормосистолічний, 2 хворі (5%) - брадісистолічний варіант ФП. За частотою серцевих скорочень варіант достовірно не відрізнявся у хворих з постійною формою ФП, тому що більшість приймала пульсуріджуючу терапію, але в пацієнтів з пароксизмальною та персистуючою формою ФП (15 хворих (37%)) та постійною (12 хворих (33%)) нормосистолії досягнуто не було. Надлишкову вагу тіла в 1 групі мали 30 пацієнтів (44%), серед жінок - 14 осіб (58%) та серед чоловіків - 16 осіб (42%); у 2 групі 20 пацієнтів (55%), серед чоловіків 8 осіб (38%) та серед жінок 12 осіб (80%). І стадію спостерігали 1 група (6 хворих(8%)), 2 група (2 хворі (5%)); ІІ стадію - 1 група (48 хворих (70%)), 2 група (24 хворих (67%)); ІІІ стадію - 1 група (5 хворих (13%)), 2 група (6 хворих (17%)). У нашому дослідженні були виявлені такі звязки ехокардіографічних показників: серед хворих з пароксизмальною та персистуючою формами ФП розміри лівого передсердя були дещо збільшені, але суттєво менші, ніж у хворих з постійною формою на 11% (р= 0,0001, r= 0,48); КДР в 1 групі складав 49,97±0,5 мм, у 2 групі - 52,86±1,4 (р= 0,02, r = 0,07); КСР був меншим в 1 групі хворих, 34,88±0,48 мм та 37,78±1,39 мм відповідно (р= 0,01, r=-0,11).У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення науково-практичного завдання, що полягає у виявлення ролі поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту, рівня мозкового-натрійуретичного пептиду та додаткового призначення ірбесартану на перебіг, гемодинаміку у хворих з фібриляцією передсердь. Встановлено звязок між поліморфізмом гену ангіотензинперетворюючого ферменту та клінічним перебігом фібриляції передсердь. DD генотип більш часто (58%) зустрічається у хворих з фібриляцією передсердь чоловічої статі та має негативний вплив на ремоделювання серця: збільшення індекса маси міокарда лівого шлуночка, більші розміри лівого передсердя, збільшення кінцево - діастолічного обєму та зниження фракції викиду. Позитивна динаміка мозкового-натрійуретичного пептиду в основній групі не залежить від статі хворого, форми фібриляції передсердь, але більш виразна за умови наявності серцевої недостатності та ішемічної хвороби серця.

Основний зміст роботи

1. У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення науково-практичного завдання, що полягає у виявлення ролі поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту, рівня мозкового-натрійуретичного пептиду та додаткового призначення ірбесартану на перебіг, гемодинаміку у хворих з фібриляцією передсердь.

2. Встановлено звязок між поліморфізмом гену ангіотензинперетворюючого ферменту та клінічним перебігом фібриляції передсердь. Наявність D алелю супроводжується маніфестацією захворювання у більш молодому віці і асоційована з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, ішемічною хворобою серця та ускладненим перебігом захворювання.

3. DD генотип більш часто (58%) зустрічається у хворих з фібриляцією передсердь чоловічої статі та має негативний вплив на ремоделювання серця: збільшення індекса маси міокарда лівого шлуночка, більші розміри лівого передсердя, збільшення кінцево - діастолічного обєму та зниження фракції викиду.

4. Доповнення стандартної терапії хворих з фібриляцією передсердь ірбесартаном забезпечує поліпшення перебігу захворювання, зниження рівня мозкового-натрійуретичного пептиду. Позитивна динаміка мозкового-натрійуретичного пептиду в основній групі не залежить від статі хворого, форми фібриляції передсердь, але більш виразна за умови наявності серцевої недостатності та ішемічної хвороби серця.

5. Негативно впливає на ефективність лікування ірбесартану при фібриляції передсердь: цукровий діабет, ожиріння та наявність D алелю. Більш виразний ефект ірбесартану спостерігався у жінок та пацієнтів з пароксизмальною формою фібриляції передсердь.

6. Наявність I алелю, зменшення розмірів лівого передсердя, прискорення тривалісті часу вповільнення раннього діастолічного наповнення, збільшення швидкості пізнього діастолічного наповнення, є додатковими прогностичними чинниками сприятливого перебігу фібриляції передсердь та ефективності призначеної терапії.

Практичні рекомендації

1. У хворих з фібриляцією передсердь рекомендовано визначення поліморфізму гена ангіотензинперетворюючого ферменту як додаткового показника оцінки прогнозу лікування, перебігу та факторів ризику цієї аритмії.

2. Рекомендовано визначення рівня мозкового натрійуретичного пептиду як маркера несприятливого прогнозу розвитку та прогресування серцевої недостатності, динамічного контролювання призначеної терапії та визначення ризику кардіоваскулярних ускладнень у хворих з нападами фібриляції передсердь.

3. Рекомендовано додаткове призначення блокатора AT II рецептора ірбесартану до основної терапії фібриляції передсердь, що покращує показники кардіогемодинаміки, які свідчать про тиск у лівих порожнинах серця, знижує рівень мозкового-натрійуретичного пептиду як фактор несприятливого прогнозу.

4. При визначенні прогнозу у хворих на фібриляцію передсердь рекомендовано проводити оцінку таких чинників: розмірів лівого передсердя, тривалості часу вповільнення раннього діастолічного наповнення, швидкості пізнього діастолічного наповнення та I/D- поліморфізм гену ангіотензинперетворюючого ферменту.

1. Мотилевська Т.В., Целуйко В.И., Дмитрієв С.Ю. Вплив терапії ірбесартаном на рівень мозкового натрійуретичного пептида у хворих з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь// Сімейна медицина.- 2010.- № 2 С. 68 - 71. (Здобувач провів пошук та обробку літературних даних, клінічне та інструментальне обстеження хворих).

2. Целуйко В.И., Мотылевская Т.В., Дмитриєв С.Ю., Карлов С.М. Влияние включения в терапию ирбесартана на клиническое течение и ближайший прогноз пациентов с персистирующей фибрилляцией предсердий. // Сімейна медицина.- 2010.- № 2. - С. 80 - 85. (Здобувач здійснив клінічне та інструментальне обстеження хворих, проаналізував дані ехокардіоскопічного дослідження, статистичну обробку та аналіз отриманих даних).

3. Мотылевская Т.В., Целуйко В.И., Дмитриев С.Ю. Предикторы неблагоприятного ближайшего прогноза у пациентов с неклапанной фибрилляцией предсердий.// Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2009. - Том 10.- № 3.- С. 297- 301. (Здобувач провів пошук та обробку літературних даних, підготував статтю до друку).

4. Целуйко В.И., Дмитриев С.Ю. Роль интерстициального фиброза как предиктора возникновения фибрилляции предсердий// Медицина неотложных состояний - 2007. - № 3 (10). С. 102-105 (Здобувач провів пошук та обробку літературних даних, підготував статтю до друку).

5. Мотылевская Т.В., Романенко О.А., Гарбуз А.И, Дмитриев С.Ю. Факторы, влияющие на эффективность электрической кардиоверсии. //Международный медицинский журнал.- 2008. - №2.-т.14.-С.47-51. (Здобувач проаналізував дані ехокардіоскопічного дослідження, проводив електричну кардіоверсію, здійснив статистичну обробку та аналіз отриманих даних).

6. Мотилевська Т.В., Целуйко В.Й., Дмитрієв С.Ю. Порівняльна характеристика перебігу фібриляції передсердь залежно від поліморфізму гена АПФ. // Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України "Серцево-судинна хірургія".-2010.- №18.- С.20-25. (Здобувач провів пошук та обробку літературних даних, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих даних).

7. Целуйко В.Й., Мотилевська Т.В., Дмитрієв С.Ю. Вплив ірбесартану на перебіг нестулкової фібриляції передсердь: Матеріали Х Національного конгресу кардіологів України (Київ, 23-25 вересня 2009 р.) - Харків //Український кардіологічний журнал. - 2009.- додаток №1.- С.164. (Здобувач провів клінічне та інструментальне обстеження хворих, проаналізував лабораторні показники рівня МНУП).

Размещено на .ru