Духовний потенціал Великого княжіння Київського під час розгортання литовської експансії на українські землі. Роль релігійного фактора в політичній історії Східної Європи взагалі, й в українській історії зокрема. Велика боротьба за "Київську спадщину".
У досліджуваний нами час українські землі знаходились у складі Великого князівство Литовського, Руського і Жемойтського (далі: ВКЛ), яке сьогодні привертає все більшу увагу дослідників. Триває як процес повернення забутих імен дослідників ВКЛ і переосмислення їхнього внеску в історіографію [1; 2] так і пошук нових підходів до історії цієї держави [3 - 10].Отримавши ярлик на Київську кафедру, Кирило наводив лад на територіях, що були в залежності від Орди, а похований був у своїй кафедрі в Києві, що, по суті, мало підкреслити визначальну роль Києва у церковній дійсності того часу. Але в такому разі стає ясно, що митрополичій осідок ні в Суздаль, ні у Владимир не переносився, бо тоді «место успокоения» митрополита було б само собою зрозумілим і робити запити Богоматері було б зайвим. Можливо, переїзд митрополитів був зумовлений вивезенням з Києва якихось дуже важливих у релігійному відношенні речей ще суздальцми в 1069 р. і це згодом було використано для примушення митрополитів до виїзду з Києва. Але, якщо «перенесення митрополичої кафедри» було канонічно звершене Константинополем ще в 1354 р., то про яке прагнення «контролю литовських князів» над нею в 1370-х рр. могла бути мова, незважаючи на будь-які бажання литовських князів щось комусь протиставити? Утім, такі прагнення з боку литовських володарів мали місце, а це свідчить про те, що з Київською Митрополією та осідком її митрополита справа була не з простих, її і на той час так і не було вирішено, чим литовці й користувалися.Щоб у подальшому дослідження висвітленої нами теми можна було поглибити, історикам треба зосередитися на таких проблемах: встановити якомога детальніше, що складало зміст поняття «Київська спадщина», і перш за все у релігійній площині; виявити достеменно, які права у світовому православї мав стародавній Київський митрополит і нарешті визначитися, чи праві ті українські дослідники, які твердять, що він митрополитом тільки називався, а на ділі це був такий же східний патріарх, як і всі інші; А до цього «великий князь Київський» трактувався як володар-Rex, тобто на порядок вище dux-а (короля, князя).
План
Основний зміст дослідження
Вывод
Щоб у подальшому дослідження висвітленої нами теми можна було поглибити, історикам треба зосередитися на таких проблемах: встановити якомога детальніше, що складало зміст поняття «Київська спадщина», і перш за все у релігійній площині;
виявити достеменно, які права у світовому православї мав стародавній Київський митрополит і нарешті визначитися, чи праві ті українські дослідники, які твердять, що він митрополитом тільки називався, а на ділі це був такий же східний патріарх, як і всі інші;
звернути нарешті увагу на те, що термін Dux de Kiev (тобто князівство як таке) став уживатися в європейських джерелах щодо Києва тільки після його розгрому суздальцями в 1069 г. і можливого вивезення ними з пограбованої Св. Софії важливих у династичному і духовному відношенні речей. А до цього «великий князь Київський» трактувався як володар-Rex, тобто на порядок вище dux-а (короля, князя). Треба якомога точніше встановити, що саме знаходилося у Св. Софії Київській до погрому 1069 року. Це могли бути саме докази патріаршої гідності Київського митрополита. Адже, скоріш за все, церковна Москва до сьогодні використовує його права, користуючись тим, що їй нікому протистояти - Константинополю це самому не потрібно і не вигідно, а єдина церква в Україні. яка здатна підняти це питання - УПЦ Київського патріархату, в світовому православї «з подачі» Москви не визнана, тому їй ініціатива у даному питанні заблокована.
Список литературы
Крестоприводная книга шляхты Великого княжества Литовского. Памятники истории Восточной Европы: ИСТОЧНИКИXV-XVIIВВ. T.4. М.-Варшава, 1999. 261 с.
Петр Дусбургский. Хроника земли Прусской. М., 1997. 383 с.
Александров Д. Н. Южная, юго-западная и Центральная Русь в ХШ - XIV вв. и образование Литовского государства . М., 1994. 269 с.
Дворниченко А. Ю. Русские земли Великого княжества Литовского (до начала XVI в.). Очерки истории общины, сословий, государственности. М., 1993. 240 с.
Думин С. В. Другая Русь. Великое княжество Литовское и Русское. История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX - начала XX в. М., 1991. С. 76 - 125.
Кром М. М. Меж Русью и Литвой: Западнорусские земли в системе русско-литовских отношений конца XV - первой трети XVI в. М., 1997. 231 с.
Янин В. Л. Новгород и Литва: Пограничные ситуации XIII - XV вв. M., 1998. 212 с.
Любавский М. К. Очерк истории Литовско-русского государства до Люблинской унии включительно. М., 2004. 312 с.
Столяров А. М. История Великого княжества Литовского в отечественной историографии XIX - начала XX века : диссертация ... канд. ист. наук : 07.00.09 / Алексей Михайлович Столяров; Казан. гос. ун-т. Казань, 2008. 234 с. княжіння київський експансія релігійний
Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ - середини XVI ст. (історико-топографічні нариси). К., 1996. 271 с.
Приселков М. Д. Троицкая летопись. М.-Л., 1905. 514 с.
Толстой В. М. История Русской Церкви. М.: Изд. Преображенского Валаамского монастыря, 1991. 364 с.
Грушевський М. С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV ст. К. : Наук. думка, 1991. 541 с.
Макарий, митрополит. История Русской церкви. М. 1886. Т. 4. 404 с.
Ключевский В. О. Курс Русской истории. - Т 1 (Лекции I - ХХХП). Библиотека Альдебаран (дата звернення: 21.05.2016).
Шабульдо Ф. М. Синьоводська проблема: можливий спосіб розвязання. / Історичні зошити. К., 1998. 84 с.
Грушевський М. С. Історія України-Руси: в 11 кн., 12 т. / редкол.: П. Сохань (голова) та ін. К. : Наук. думка, 1991. Т 3. 704 с.
Новгородскія и Псковскія літописи. ПСРЛ. Т. 4. пб, 1848. 362 с.
Грушевський М. С. Історія України-Руси: в 11 кн., 12 т / редкол.: П. Сохань (голова) та ін. К. : Наук. думка, 1991. Т 4. 536 с.
Бодрухин В. М. Українська державність удільної доби (ХІІ - MV ст.) : монографія. Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002. 304 с.
Толочко О. П. До питання про сакральні чинники становлення князівської влади на Русі у ІХ - X ст. Археологія. 1990. №1. С. 51 - 63.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
