Іноземні колоністи в соціально-економічному розвитку Північного Приазов’я (друга половина XVIII – початок ХХ ст.) - Автореферат

Адже вивчення історії господарського освоєння тієї чи іншої території, особливостей господарювання (у т.ч. повязаних з етнічним чинником), змін форм власності, дослідження галузей економіки і взагалі всього господарського комплексу в його численних змінах та перетвореннях дозволяє не тільки виявити основні тенденції регіональної економіки в історичній ретроспективі, а й певним чином може допомогти при розробці ефективної моделі її сучасного розвитку. Важливий внесок у формування такого комплексу зробили іноземні колоністи - греки, німці, меноніти, євреї тощо, - нащадки яких мешкають тут і зараз. Дослідження соціально-економічного розвитку цих груп населення (зміни у кількісному, соціальному складі, структура сільського господарства, особливості землеволодіння й землекористування, розвиток тваринництва, торгівлі, ремесел) дозволить зясувати роль колоністів у становленні господарських традицій Північного Приазовя, а також місце самого регіону у загальноукраїнських процесах кінця XVIII - початку ХХ ст. Мета дослідження полягає у зясуванні впливу господарської діяльності іноземних колоністів на особливості соціально-економічного розвитку Північного Приазовя. Обєктом наукового пошуку є іноземні колоністи Північного Приазовя (греки, німці, меноніти, євреї) та галузі економіки регіону останньої чверті XVIII - початку ХХ ст., в яких була представлена їх господарська діяльність.У підрозділі 1.1 - "Стан вивчення проблеми" - зазначено, що історія іноземних колоністів та їх участь у соціально-економічному розвитку Північного Приазовя наприкінці XVIII - на початку ХХ ст. висвітлювалися переважно у двох тематично зорієнтованих історіографічних напрямках - історичних студіях у контексті регіональної історії чи складової історії іноземних поселень та загальних дослідженнях історії певної етнічної групи на теренах України. Їх праці мають велику цінність для вивчення таких аспектів, як зовнішньо-та внутрішньополітичні чинники, які вплинули на переселення іноземців до Північного Приазовя, його законодавче оформлення, господарське освоєння нових територій. Александровича полягає в тому, що він описав господарське життя колоністів та вперше детально висвітлив колізії й конфлікти між урядом та греками з приводу відібрання землі у грецької громади й оселення на них німецьких, а пізніше менонітських та єврейських колоністів. Особливий інтерес для дослідника становлять справи про ситуацію в колоніях, економічні стосунки, спадкування, переселення до інших колоній, рееміграцію. У другому розділі - "Формування іноземних колоній у Північному Приазовї", - який складається з двох підрозділів, виявлено залежність еволюції соціальних процесів від законодавчих актів російського уряду та особливостей природно-кліматичних умов регіону, досліджено сутність колонізаційної політики уряду імперії стосовно іноземних колоністів у другій половині XVIII ст., причини та початок освоєння Північного Приазовя греками, німцями, менонітами та євреями, утворення ними компактних поселень, а також принципи землеволодіння, традиції землекористування іноземних колоністів.Наприкінці ХІХ ст. в основному завершився процес формування багатонаціонального складу населення Північного Приазовя, у структурі якого особливостями розселення, господарською діяльністю і чисельністю вирізнялися національні групи греків, німців, менонітів та євреїв. Іноземні колонії Північного Приазовя у своєму розвитку пройшли декілька періодів: поселення та адаптації, становлення та розвитку, післяреформеного розвитку в умовах промислової революції. Динаміка зростання економічної активності іноземних колоній Північного Приазовя певною мірою була обумовлена наданням привілеїв із боку російського уряду. Емігрантам надавались певні пільги, серед яких найбільш значними були наділення землею (30 десятин - для греків та євреїв, 60-65 - для німців та менонітів), право купувати у власність та орендувати державні землі, право утворювати свої власні поселення-колонії, звільнення від рекрутської повинності та свобода віросповідання з правом влаштовувати свої церкви. На відміну від греків, німців і менонітів, яких запрошували і пільгами стимулювали переселятися до Північного Приазовя, для євреїв територія їх розселення обмежувалася так званою "смугою осілості".

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках викладено результати дослідження та основні положення, що виносяться на захист.

Збільшена внаслідок іноземної колонізації національна строкатість мешканців Північного Приазовя стала характерною рисою розвитку краю у XIX - на початку XX ст. Наприкінці ХІХ ст. в основному завершився процес формування багатонаціонального складу населення Північного Приазовя, у структурі якого особливостями розселення, господарською діяльністю і чисельністю вирізнялися національні групи греків, німців, менонітів та євреїв. Саме у Північному Приазовї наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст. складається дуже сприятлива економічна та політична ситуація для переселення сюди іноземців.

Іноземні колонії Північного Приазовя у своєму розвитку пройшли декілька періодів: поселення та адаптації, становлення та розвитку, післяреформеного розвитку в умовах промислової революції. Кожен із цих етапів відзначався складністю та суперечливими рисами. У перші два періоди важливу роль відіграла державна підтримка. Урядові кредити і пільги, різні заходи з метою розвитку традиційних і нових галузей господарства, політика протекціонізму стимулювали економічний розвиток іноземних колоній. У результаті було створено матеріальну базу для розвитку соціальної інфраструктури в колоніях. Але державна підтримка не принесла б результатів, якби іноземні колоністи не мали внутрішньої спроможності, щоб скористатися наданими перевагами. Для виживання у подібних умовах велику роль відігравали єдність, співдружність та взаємодопомога всередині іноземних колоній, а також заповзята працьовитість.

Динаміка зростання економічної активності іноземних колоній Північного Приазовя певною мірою була обумовлена наданням привілеїв із боку російського уряду. Емігрантам надавались певні пільги, серед яких найбільш значними були наділення землею (30 десятин - для греків та євреїв, 60-65 - для німців та менонітів), право купувати у власність та орендувати державні землі, право утворювати свої власні поселення-колонії, звільнення від рекрутської повинності та свобода віросповідання з правом влаштовувати свої церкви.

Грецькі, німецькі та менонітські емігранти від самого початку селилися в Північному Приазовї великими, етнічно замкнутими, колоніями із власним управлінням. Зовсім інші міграційні процеси проходили у досліджуваний період серед євреїв. На відміну від греків, німців і менонітів, яких запрошували і пільгами стимулювали переселятися до Північного Приазовя, для євреїв територія їх розселення обмежувалася так званою "смугою осілості". Головна мета в міграційній політиці царизму щодо євреїв залишалася сталою протягом всього XIX - початку XX ст. - запобігти проникненню їх у суто російські губернії, зосередивши переважно в західних і південних регіонах імперії.

Кожна національна меншина Північного Приазовя зберігала традиційні особливості господарської діяльності, що визначило її місце у соціально-економічному розвитку краю. За вагомістю впливу на загальний розвиток сільського господарства губернії виділялися господарства іноземних аграрних колоністів (греків, німців і менонітів), а ремісництва і торгівлі - євреїв та частково греків.

У середині 80-х pp. XIX ст. процес іноземної колонізації був визнаний небезпечним і шкідливим. Указом від 14 листопада 1892 р. було заборонено всім іноземцям незалежно від громадянства купувати і утримувати нерухоме майно. Це стало причиною початку масової еміграції німців та менонітів з території Північного Приазовя. Антисемітська спрямованість урядової політики зумовила еміграцію єврейського населення.

Основними напрямами діяльності греків і євреїв у регіоні були промисловість і торгівля. Володіючи значними коштами, що вимірювалися сотнями тисяч рублів, купці вкладали їх у розвиток економіки та соціальної сфери. У Північному Приазовї це найбільш повно відобразилося у торгівлі. Посередницька діяльність грецького та єврейського купецтва сприяла включенню регіону до загальноросійського та європейського ринків.

Економічні успіхи німецькомовних колоністів були зумовлені державною підтримкою, їх згуртованістю, світоглядними рисами, особливою організацією управління господарством. Німці та меноніти стали піонерами інтенсифікації землеробства в регіоні. Вони опрацювали агрономічні рекомендації на практиці, удосконалили систему землекористування. В умовах бурхливого розвитку капіталістичних відносин відбувалась трансформація виробничих процесів. Значні досягнення німців і менонітів у господарському житті регіону, їх загальний успіх ґрунтувалися на комплексі чинників, де перевагу мало подвірне землекористування й дотримання принципу неподільності наділу при спадкуванні. Придбання земельних маєтків за межами своїх колоній, певною мірою, вирішувало земельне питання. У громаді надавалась допомога збитковим господарствам; німці та меноніти обирали партнерів по справі, у торгівлі горілчаними напоями, при виборі відкупників та орендарів шинків тільки серед свого кола. Німці і меноніти застосовували стратегію усунення представників інших конфесій від доступу до природних, економічних, культурних ресурсів у місцях їх поселення.

Головною регіональною особливістю господарського життя єврейських колоністів була наявність значного прошарку євреїв-хліборобів. Саме це явище цікаве і певною мірою унікальне також і у світовій економічній історії, тому що такі напрями діяльності не були притаманні єврейському населенню протягом століть. Євреям, які оселилися в Північному Приазовї, довелося сприйняти традиції землеробства та досягти успіхів у цій справі, але умови життя все-таки дозволили розвивати традиційні для євреїв види занять - торгівлю та посередництво, що зумовило активний розвиток майнового розшарування.

Вищевикладені висновки дозволяють авторові сформулювати наступні практичні та наукові рекомендації: слід звернути особливу увагу на регіональні, історичні особливості етнічних громад у процесі розробки законів України, державних і регіональних програм, що стосуються національних меншин в Україні;

вважаємо за потрібне рекомендувати державним виконавчим органам проводити систематичний моніторинг етнопроцесів в Україні з метою своєчасної корекції державної етнополітики, запобігання конфліктів на етнічному ґрунті і формування у суспільстві толерантного погляду шляхом надання неупередженої інформації про етнічні меншини.

1. Демура Ю.М. Іноземна колонізація Північного Приазовя останньої чверті XVIII-XIX ст.: законодавче регулювання та господарське освоєння // Історичні і політологічні дослідження / Голов. ред. П.В. Добров. - Донецьк: Вид-во Дон НУ, 2007. - №5/6 (35/36). - С. 72-81.

2. Демура Ю.М. Напрями розвитку та внесок господарств німецьких переселенців в аграрну інфраструктуру Північного Приазовя у XIX ст. // Нові сторінки історії Донбасу: Зб. ст. - Кн.15/16. - Донецьк, 2008. - С. 58-69.

3. Демура Ю.М. Особливості господарського розвитку та землеволодіння в німецьких колоніях Північного Приазовя у XIX ст. // Наукові праці: 4. Науково-методичний журнал: Серія "Історичні науки". - Т.88. - Вип.75. - Миколаїв: МДГУ ім. П. Могили, 2008. - С. 29-33.

5. Демура Ю.М. Господарське освоєння Північного Приазовя німецькими переселенцями (XIX - початок XX ст.): історіографія проблеми // Історичні і політологічні дослідження / Голов. ред. П.В. Добров. - Донецьк: Вид-во Дон НУ, 2008. - №1-2 (37-38). - С. 132-137.

6. Демура Ю.М. Особливості формування господарчого комплексу єврейської громади Північного Приазовя // Схід: Аналітично-інформаційний журнал. - №6 (90). - Донецьк, 2008. - С. 65-69.

7. Демура Ю.М. Формування іноземних колоній у Північному Приазовї (остання чверть XVIII-XIX ст.) // Українська державність: історія і сучасність. Зб. матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих науковців 30 листопада 2007 р. - Ч.1. - Маріуполь, 2007. - С. 93-96.

8. Демура Ю.М. Участь євреїв у становленні та розвитку промисловості та торгівлі Північного Приазовя (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) // Українська державність: історія і сучасність: Зб. матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих науковців 28 листопада 2008 р. - Ч.1. - Маріуполь, 2008. - С. 83-85.